ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13274/20 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря - Король Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України заборонити відповідачу - Міністерству внутрішніх справ України вчиняти наступні дії, що суперечать положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», а саме: заборонити повертати Міністерству внутрішніх справи України без розгляду заяву ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року (разом з додатками до неї) щодо можливої виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю відповідно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та вжити заходи забезпечення майбутнього позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що під час розгляду заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги Міністерство внутрішніх справ України вчиняє дії, які неодноразово визнавалися протиправними в судовому порядку.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від осіб, які у подальшому можуть набути статусу відповідача та третіх осіб, не надходив.

Під час судового засідання представник заявника підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Базилівського Р.В., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року - без змін, виходячи із такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Передумовами для звернення до суду із такою заявою стало те, що 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управлінням поліції охорони в м. Києві як до органу, в якому проходив службу, із заявою (рапортом) щодо виплати одноразової грошової допомоги. Управлінням поліції охорони в м. Києві склало висновок щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги, який направило на адресу Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про проведення виплати. Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 05 березня 2020 року № 7750/15-2020 зазначені матеріали повернуті без прийняття відповідного рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги. Управлінням поліції охорони в м. Києві 08 травня 2020 року повторно направило заяву ОСОБА_1 та висновок із усіма необхідними додатками до Міністерства внутрішніх справ України.

З метою упередження повторного повернення таких матеріалів Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні такої заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має намір оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень, яке ще не прийнято, на момент подання заяви про забезпечення позову права позивача ще не порушені, оскільки заява перебуває на розгляді у Міністерства внутрішніх справ України. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви є передчасною, а захід забезпечення позову, який позивач просить суд вжити, суперечить інституту забезпечення позову з огляду на визначений позивачем предмет позову, який ще не може бути конкретизований, оскільки подія, а саме - прийняття Міністерством внутрішніх справ України рішення за результатами розгляду поданої 08 травня 2020 року заяви із висновком та додатками, яким, не переконання заявника, ймовірно буде порушено його права, не відбулася.

Також суд першої інстанції не встановив обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на момент подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Порядок подання заяви про забезпечення позову визначений у ст. 153 КАС України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 152 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом до подання позовної заяви, проте в обов`язковому порядку мають стосуватися предмета позову. Предметом позову, у свою чергу, можуть бути рішення, дії або бездіяльність, які порушують права та законні інтереси заявника, або впливають на його обов`язки.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що предмет майбутнього позову має існувати на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Натомість ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборонити Міністерству внутрішніх справ України повертати без розгляду його заяву від 01 квітня 2019 року (разом з додатками до неї) щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю.

У якості предмету майбутнього позову ОСОБА_1 визначив одне з двох рішень Міністерства внутрішніх справ України щодо призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні, яке буде прийняте за наслідками розгляду заяви від 01 квітня 2019 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 передчасно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 816/1531/18, щодо мети вжиття заходів забезпечення позову. У вказаному судовому рішенні зазначено, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, між заходами, які просить вжити ОСОБА_1 - встановити заборону Міністерству внутрішніх справ України приймати рішення про повернення заяви без розгляду, та предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду - оскарження рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, яке буде прийняте у майбутньому, відсутній безпосередній зв`язок. Задоволення заяви про забезпечення позову не вплине на можливість виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Заявник в апеляційній скарзі як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною вчиняти дії.

Надаючи правову оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Разом з тим зазначені заходи забезпечення позову можуть бути застосовані за наявності підстав, що визначені ч. 1 ст. 150 КАС України. Під час апеляційного розгляду справи таких підстав не встановлено. Вжиття таких заходів забезпечення позову не сприятиме виконанню рішення суду або ефективному захист чи поновленню прав позивача. Рішення, які у майбутньому можуть стати предметом позову, на час розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову - не прийняті Міністерством внутрішніх справ України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують зазначений висновок суду та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду від 18 червня 2020 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 15 вересня 2020 року.