Справа №2-а-3396/09
Номер стат. звіту - 2.19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2009 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Рижиков В.Г. при секретарі судового засідання - Лисничка І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в мМукачево об'єднану адміністративну справу за позовними заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до Мукачівського міськрайонного суду з позовним заявами до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Мукачівському районі, в яких просять відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року до 31.12.2008 року, а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитини війни за 2007-2008 роки в сумі 2243, 40 грн.
Позивачі свої вимоги обґрунтовують тим, що вони по рокам народження відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року за № 2195-ІУ (надалі Закон України № 2195-ГУ) належать до соціальної категорії "Дитина війни".
Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ГУ з 01 січня 2006 року вони мають право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімального пенсії за віком. У 2006-2007-2008 роках така допомога їй не виплачувалася, в той час як Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007 від 9 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено норми Закону України № 2195-ІУ, а відтак просять відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року до 31.12.2008 року та зобов’язати відповідача нарахувати невиплачену їм щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки в розмірі 2243, 40 грн. Просять поновити строк звернення до суду, посилаючись на норми Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення їх прав, та про порушення прав їм стало відомо з моменту висвітлення даного питання в засобах масової інформації, в зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України зазначеного рішення.
Позивачі подали в письмовій формі заяви в яких просять справу розглянути у їх відсутності.
Управління пенсійного Фонду України в Мукачівському районі подало суду в письмовій формі заяву в якій просять, розглянути справу у відсутності їх представника та подало заперечення щодо позовних вимог.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов піддягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є дітьми війни в розумінні статті 1 Закону України № 2195-ІУ. Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ІУ позивачі мають право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік'! дію статті 6 Закону 2195 було зупинено, як було зупинено цю ж норму в 2006 році Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік". Пунктом 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" текст статті 6 "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, а саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2195-ІУ, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, статті 71 пункту 12 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок Дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Украйни рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 22 травня 2008 року не поширюється. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", яким у 2006 році зупинялася дія статті 6 Закону України № 2195-ІУ Конституційним Судом України не приймалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2195-ІУ, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч.3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України № 2195-ІУ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме мінімальну пенсію за віком, що на думку суду не суперечить вимогам статті 28 частини З Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України № 2195-ІУ не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України" та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі здійснити перерахунок пенсії позивачам за періоди з 09 липня 2007 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 (до кінця бюджетного року) та з 22 травня 2008 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року (до кінця бюджетного року), з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати.
Відповідно до ч. 7 ст 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і Загальних засад права (аналогія права). Зазначене положення КАС зобов’язує суд для усунення прогалини у правовому регулюванні відносин застосувати інститут аналогії закону і права.
Відповідно до ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Зазначена норма Кодексу зобов’язує суд для усунення прогалини у правовому регулюванні відносин застосувати інститут аналогії закону і права. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому застосовуючи відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України аналогію закону, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду і перерахунок пенсії позивача слід провести: за 2007 рік - з 9 липня 2007 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 (до кінця бюджетного року), за 2008 рік - з 22 травня 2008 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року (до кінця бюджетного року до кінця бюджетного року).
Згідно із ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки позивачі посилаються на неправомірність нарахування та невиплати відповідачем передбаченої законом державної соціальної допомоги, суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав та інтересів позивачів вийти за межі позовних вимог визнавши також бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області протиправною та зобов’язати відповідача провести відповідні виплати.
Вимоги позивачів щодо зобов’язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити частково.
1. Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у Мукачівському районі протиправною.
2. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Мукачівському районі (89600, м. Мукачею, вул. Миру, 151) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 недоплачену їм як дітям війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9_липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.