У х в а л а

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 707/2051/19

провадження № 61-12651ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА-17», приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, про визнання протиправним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року керівник Черкаської місцевої прокуратури звернулася до суду із вказаним позовом.

Свій позов мотивував тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 вересня 2016 року у приватну власність ОСОБА_2 відведено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 7124981500:01:001:2205 загальною площею 1,0000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Враховуючи наведене, заявник просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 вересня 2016 року, яким відведено у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 7124981500:01:001:2205 загальною площею 1000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту; витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації вказану земельну ділянку та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області понесені судові витрати.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 13 березня 2020 року у задоволенні позову керівника Черкаської місцевої прокуратури відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що межі Кременчуцького водосховища, захисної чи прибережної смуги в натурі не встановлені, а спірна земельна ділянка, розташована поблизу водного об`єкта - правої притоки р. Вільшанка, відноситься до малих річок з площею водозабору 1 330 кв. км.

Суд вказував, що Водним кодексом України та Земельним кодексом України передбачено, що прибережні захисні смуги уздовж узрізу води для малих річок встановлюються шириною 25 метрів, а згідно з даними проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, вказана відстань до водного об`єкта дотримана.

Також суд вважав необґрунтованою та безпідставною вимогу позивача про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА), оскільки згідно з чинним законодавством Черкаській ОДА не підвідомчі землі для ведення особистого селянського господарства, а цільове призначення спірної земельної ділянки не змінено. До моменту передачі земельної ділянки ОСОБА_2 компетентним органом щодо розпорядження спірною земельною ділянкою було Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправність та необхідність скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 вересня 2016 року, яким відведено у приватну власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задоволено. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 13 березня 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 вересня 2016 року, яким відведено у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 7124981500:01:001:2205 загальною площею 1,0000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 7124981500:01:001:2205 загальною площею 1,0000 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Апеляційний суд дійшов висновку, що прийняття рішення про передачу у приватну власність фізичним особам земель, що належать до водного фонду, фактично позбавляє державу можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом державної власності, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі у тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. Зазначав, що правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям об`єкта з державної власності та становлять суспільний, публічний інтерес.

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка надійшла 26 серпня 2020 року, в якій заявник просить суд скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16 та від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Крім того, подана касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання оскарженого судового рішення апеляційної інстанції до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вирішуючи питання про зупинення виконання/дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Клопотання про зупинення виконання/дії судового рішення має бути вмотивованим, містити підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.

Перевіривши доводи заявленого клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення вбачається, що воно не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведено доводів, які дають підстави для висновку про необхідність такого зупинення та не надано належних цьому доказів.

Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року слід відмовити, оскільки оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для його зупинення судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА-17», приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, про визнання протиправним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого володінняза касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року.

Витребувати з Черкаського районного суду Черкаської області вищезазначену цивільну справу № 707/2051/19.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 рокувідмовити.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги разом з доданими до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк.

До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара