04.09.2020

Провадження №2/389/498/18

ЄУН 389/1526/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровградської області у складі:

головуючого судді Ябчик Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.06.2018 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту Укрзалізниця) про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги обґрунтував тим, що працював на Станції Знам`янка виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 03.03.2008 р., в подальшому, а саме, з 03.09.2012 р. по день звільнення - на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів 5-го розряду. За час роботи не порушував трудової дисципліни, чесно і добросовісно виконував свої обов`язки, неодноразово заохочувався за результати роботи. В 2017 році вступив до Первинної профспілкової організації виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці (далі по тексту Профспілка) та обраний в жовтні 2017 р. до виборного профспілкового органу.

Працюючи 12.04.2018 року в денну зміну, зокрема під час розпуску составу з сортувальної гірки, приблизно о 14.25 год. його разом з старшим регулювальником швидкості руху вагонів 5-го розряду ОСОБА_2 , викликали до приміщення регулювальників швидкості руху першого пучка. Підійшовши побачили у приміщенні головного інженера ст. Знам`янка ОСОБА_3 , в.о. ДСЗоп ОСОБА_4 , пом. ДС по кадрах ОСОБА_5 , при цьому хтось з них показав на стіл, на якому були порожні скляна, пляшка невідомо з під чого та залишки їжі. Головний інженер ОСОБА_3 звинуватила їх у розпиті спиртних напоїв. Заперечували проти даного звинувачення, заявивши, що спиртні напої не вживали. Після цього, в.о. ДСЗоп ОСОБА_4 без дозволу, почала обшукувати їх особисті речі, при цьому поводила себе аморально та неадекватно. ОСОБА_2 декілька разів робив ОСОБА_4 зауваження, на які вона не реагувала та продовжувала разом з ОСОБА_3 провокувати скандал, принижуючи їхню честь та гідність. Потім головний інженер станції Знам`янка ОСОБА_3 в усній формі відсторонила їх від роботи Він повідомив, що алкогольних напоїв на робочому місці не вживав. Як пізніше дізнався від ОСОБА_2 до приміщення регулювальників руху вагонів першого пучка попросилися пообідати охоронці приватної фірми, які супроводжували вантаж, пляшка та їжа, що були на столі належали приватним охоронцям. Крім того, зазначив, що пройшов медичний огляд в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері 12.04.2018 р. та отримав довідку, в якій зазначено, що ознак вживання алкоголю у нього не виявлено. Звинувачення керівництва станції Знам`янка вважає провокацією з метою скомпрометувати його в зв`язку з членством у Вільній профспілці залізничників України. Також зазначив, що дійсно від проходження медичного огляду в Знам`янській міській лікарці ім. Лисенка відмовився у зв`язку з підозрою на упереджене та не об`єктивне рішення в інтересах роботодавця. Письмових пояснень, стосовно обставин справи за 12.04.2018 p., у нього не відібрали, чим порушили ст. 149 КЗпП України, а тому не мав можливості обґрунтувати свою невинуватість до застосування до нього наказу №135 /ос від 10.05.2018 р. З наказом про відсторонення від роботи 12.04.2018 р. не ознайомлений, тому весь час до кінця зміни, знаходився на робочому місці та намагався довести керівництву, що алкоголь не вживав. Роботодавець, не побажав провести оперативний розбір, з приводу підозри та обставин за 12.04.2018 р. з дотриманням п. 3.1.10 Галузевої угоди повідомивши завчасно представника профспілки, членом якої він є. Подання від 17.04.2018 р. за №ДСА-09/552, яке надійшло до профкому ППО виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» Вільної профспілки Південної залізниці не відповідає вимогам ст. 39 Закону - України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: «У випадках передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником».

Подання роботодавця за зазначених обставин, є необґрунтованим, оскільки пояснення, в яких працівники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомляють, що вони нібито чули від працівника ШЧ на сортувальній гірці, що якісь регулювальники, а деякі вказують і прізвища, нібито знаходилися в нетверезому стані. Пояснення майже ідентичні. Акт свідків, які нібито підтверджують факт відмови від проходження в Знам`янській міській лікарні ім. Лисенка медичного обстеження, не в повному обсязі відображає дійсні обставини. Він дійсно відмовився від проби рапапорта, через те, що остання не відображає дійсні обставини справи, а саме, при збільшені концентрації то чого чи іншого реактиву, проба рапапорта буде позитивною навіть у громадянина, який нічого не їв та не пив, але має підвищену кислотність шлунку. Він не заперечував проти здачі аналізу сечі та крові, але лікар його повідомив, що це вартісне обстеження і, що потреба його робити, відсутня. Те, що лікар, до якого його привезли працівники поліції, без його згоди і складення протоколу про затримання, свідчить проте, що роботодавець, поліція і лікар могли бути у змові та готові були винести упереджене рішення стосовно нього. Даний факт підтверджується і тими обставинами, що його доставили працівники поліції без відповідного акту про затримання в лікувальний заклад, до лікаря, в якому вже керівництво роботодавця - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Про існування протоколу про адміністративне правопорушення він дізнався тільки на профкомі, коли розглядувалося подання. Час та мету складання йому не відомо. Згідно висновку лікаря при обставинах, які склалися, встановити стан його сп`яніння, було не можливо, тому з метою уникнення непорозумінь, змушений був звернутися до КЗ «Обласний наркологічний диспансер » Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Крім того, зазначив, що роботодавець не надав протокол оперативної наради, тим самим порушив вимоги ст. 149 КЗпП України, також роботодавець також порушив ст. 252 КЗпП України, оскільки Профком не дав згоди на його звільнення, надавши при цьому критичну оцінку документам, доданим до подання.

В обґрунтування вимоги, що до стягнення коштів, повідомив, що відпрацював у березні 2018 р. 171 годину, а квітні 2018 р. 126 годин, а всього 297 годин. У березні 2018 р. йому нараховано 9707 грн. 07 коп., а у квітні 2018 р. 8400 грн. 36 коп., а всього 18107 грн. 43 коп. Година праці, згідно наказу №100, становить -60 грн. 97 коп. Вважає, що роботодавець порушив ст.ст. 36, 43 Конституції України, ст.ст. 149, 252 КЗпП України, ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», тому визнати незаконним наказ № 135/ос від 10.05.2018 року про припинення з ним з 11.05.2018 року трудового договору по п.7 ст. 40 КЗпП України; зобов`язати відповідача Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» поновити його з 11.05.2018 р. на посаді старшого регулювальника швидкості руху вагонів 5-го розряду Станції Знам`янка виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по вині роботодавця з 11.05.2018 р. по день поновлення його на роботі.

Ухвалою від 12.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04.07.2018 року.

Ухвалою від 11.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 22.04.2019 року відповідача зобов`язано надати належним чином засвідчені копії табелів фактично відпрацьованого часу та робочих змін за квітень 2018 року, а зокрема за 12 квітня 2018 року старшого регулювальника швидкості руху вагонів ОСОБА_1 , табельний № НОМЕР_1 .

Ухвалою від 01.07.2019 року дану цивільну справу суддею Ткаченко Б.Б. прийнято до провадження, у зв`язку з тимчасово переведення шляхом відрядження для здійснення правосуддя судді Тьора Є.М. до Ленінського районного суду м. Кіровограда з 14.06.2019 року.

Розпорядженням №174-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.Б. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, справу передано для розгляду судді Ябчик Н.М.

Ухвалою від 05.03.2020 року до участі у справі за клопотанням позивача та його представника залучено у якості третьої особи Вільну профспілку Південної залізниці.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Додатково, зазначивши, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, за час роботи не допускав порушення трудової дисципліни, мав заохочення, проте відношення до нього змінилося після того, як позивач вступив до Вільної профспілки Південної залізниці. 12.04.2018 року не вживав на робочому місці алкогольні напої та не перебував на робочому місці в нетверезому стані. Відмовився від проходження медичного огляду, оскільки на його думку висновок лікаря був би упередженим, тому що там перебували представники Укрзалізниці. В подальшому, разом з ОСОБА_2 поїхали до м.Кропивницького, а саме до КЗ «Обласний наркологічний диспансер» щоб пройти огляд на визначення стану сп`яніння, на другий день отримали висновок, в якому зазначено, що не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Отже, звільнення вважають незаконним, тому просять стягнути з відповідача на користь позивача кошти, за час вимушеного прогулу з вини відповідача, розмірі, які на момент ухвалення рішення становить 276220 грн.80 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю, зазначив, що при звільненні позивача не було порушено норм чинного законодавства, обставини звільнення вказують на законність прийнятих роботодавцем рішень, тому підстави для задоволення вимог про поновлення на роботі позивача відсутні, як наслідок відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки 12.04.2018 працюючи на денній зміні старший регулювальник швидкості руху вагонів позивач дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння, отже правомірно звільнений за п.7 ст.40 КЗпП України.

Що до складання стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 139 КУпАП, зазначив, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень які передбачені законодавством, а твердження позивача про не ознайомлення з наказом про відсторонення, не відповідає дійсності, оскільки наказ йому зачитано, однак від підпису про ознайомлення, відмовився.

Крім того, зазначив, що жодним законодавчим актом проведення оперативного розбору по факту порушення трудової дисциплін не передбачено, а посилання позивача та його представника на п. 3.1 10 Галузевої угоди (яка не є нормативним та законодавчим документом), є безпідставним. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань Профспілка первинна профспілкова Організація виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» вільної профспілки Південної залізниці» є юридичною особою, зареєстрованою згідно діючого законодавства. Вищезазначена профспілкова організація не є підписантом Галузевої угоди, не укладала колективного договору ні з Регіональною філією «Одеська залізниця» ні з Виробничим підрозділом «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» і перемовини що до його укладання не ведуться, тому вимагати дотримання цього пункту не має ніяких законних підстав. Вважає, що адміністрація виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» не порушила норм діючого законодавства. Також просить на брати до уваги висновок №19 від 12.04.2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за зверненням громадянина, оскільки згідно відповіді, наданої Головним лікарем, позивач огляд не проходив, а висновок не видавався.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають вважає, задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, тобто 03.03.2008 року позивача прийнято на роботу, в якості учня сигналіста Станції Знам`янка Одеської залізниці на заміщення тимчасово відсутнього працівника, 29.05.2008 року останньому присвоєно кваліфікацію сигналіста третього розряду, а 17.11.2009 року переведено учнем регулювальником швидкості руху вагонів 3-го розряду. В подальшому, 19.01.2010 року переведено регулювальником швидкості руху вагонів 3-го розряду, 02.03.2011 року переведено регулювальником швидкості руху вагонів 4 розряду; 03.09.2012 року переведено старшим регулювальником швидкості руху вагонів 5-го розряду, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 , оформленої на ім"я позивача.

Також судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 11.05.2018 року позивача звільнено за п.7 ст.40 КЗпП України, тобто за появу на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Підстава: Наказ №135-ос від 10.05.2018 року (а.с. 9), як наслідок з останнім припинено трудовий договір (контракт) (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2018 року начальник станції Знам`янка виробничого підрозділу Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_14 та начальник юридичного сектору станції Знам`янка виробничого підрозділу Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_15 звернулися до голови профкому ППО ВП «Знам`янська дирекція залізничних перевезень ПАТ «Укрзалізниця» Вільної профспілки Південної залізниці ОСОБА_16 з поданням, в якому вказали, що 12.04.2018 року о 14.25 год. в стані алкогольного сп`яніння, на робочому місці, виявлено регулювальника швидкості руху вагонів ОСОБА_2 та старшого регулювальника швидкості руху вагонів ОСОБА_1 після отриманої від диспетчера маневрового інформації про неадекватну поведінку зазначених працівників. Згідно акту відсторонення від роботи, через ознаки алкогольного сп`яніння, у присутності наряду поліції, їх відсторонено від роботи та направлено на медичне обстеження. Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є членами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, просили розглянути питання на засіданні профспілкового комітету та дати згоду на звільнення останніх за порушення п.7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку (поява на роботі в нетверезому стані), пункту 2.3 розділу 4 робочої інструкції старшого регулювальника швидкості руху вагонів та згідно пункту 7 ст.40 КЗпП України (перебування на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння) (а.с.12).

З акту, складеного 12.04.2012 року о 15 год 30 хв., начальником відділу кадрів ДН-3 ОСОБА_11 провідним юрисконсультом ДН-3 ОСОБА_13 , головним інженером ДС Знам`янка ОСОБА_3 , Головою профкому ОСОБА_16. вбачається, що на робочому місці, виявлено працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, що виражалося в нестійкій ході, в порушенні мови, різких рухах, нецензурних висловлюваннях та запаху алкоголю з ротової порожнини. О 16.00 год. за допомогою працівників поліції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доставлено до Знам`янської ЦРЛ для проведення обстеження, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного обстеження, останні відмовилися (а.с. 16).

З пояснювальних записок на ім`я зам. начальника станції ОСОБА_4 , написаних оператором гірки ОСОБА_17 , ДСПГ ОСОБА_9 , маневрового диспетчера ОСОБА_8 , оператора мех. гірки ОСОБА_7 , оператора корт. Горки ОСОБА_6 , вбачається що 12.04.2018 виявили в нетверезому стані на робочому місці працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.17-21).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії АА №517963 від 12.04.2020, складним поліцейським СРПП Знам`янського ВП ГУНП Гой М.С., 12.04.2018 о 16.30 год. ОСОБА_1 знаходився згідно робочого графіку на своєму робочому місці в якості старшого регулювальника швидкості руху вагонів ст. Знам`янка виробничого підрозділу Знам`янської Дирекції залізничних перевезень в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 179 КУпАП.

Постановою №3 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам`янської міської ради від 11.06.2018, з розгляду протоколу Серії АА №517963 від 12.04.2020, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 179 КУпАП, закрито. Підставою прийняття комісією такого рішення стало те, що факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці не підтверджено та не доведено належними доказами, натомість ОСОБА_1 , надано доказ, який виключає підставу для притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення передбаченого ч.1 ст.179 КУпАП, а саме, висновок №19 КЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 12.04.2018, в якому зазначено, що за результатами огляду ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння не перебував (а.с.158).

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного. Наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2020, наданого КЗ «Знам`янська лікарня ім. Лисенка», вбачається, що ОСОБА_1 , відмовився від медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.14).

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за зверненням ОСОБА_1 , який надано КЗ «Обласний наркологічний диспансер» №19, за підписом лікаря ОСОБА_18 , 12.04.2018 о 18.30 год. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, не перебував (а.с.13).

З витягу з протоколу №7 від 04.05.2018 р. Засідання профкому ППО ВП «ЗД ЗП ПАТ «УЗ» ВППЗ, з розгляду подання №ДСА -ОД/552 від 17.04.2018 з ДС Знам`янка про надання згоди на звільнення старшого регулювальника швидкості руху вагонів ОСОБА_2 та старшого регулювальника швидкості руху вагонів ОСОБА_1 за порушення п.7.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку (поява на роботі в нетверезому стані), пункту 2.3 розділу 4 робочої інструкції старшого регулювальника швидкості руху вагонів та згідно пункту 7 ст.40 КЗпП України (перебування на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння), вбачається, що профком згоди на звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надав (а.с.24-27).

24.05.2018 Голова профкому ППО ВП «ЗДЗП» ПАТ «УЗ» ВППЗ ОСОБА_16 звернувся до начальника станції Знам`янка ВП ЗДЗП ОСОБА_14 з профспілковим зверненням, в якому повідомив про не надання профспілкою згоди на звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.85).

З відповіді головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» адресованої начальнику ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Одеська залізниця» Виробничий підрозділ «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» Матвієнку В.В. від 07.05.2018 за №370/1.3-2 на запит №1205ДНК від 03.05.2018, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огляд лікарем-наркологом з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12.04.2018, не проводився (а.с.88).

З відповіді головного лікаря КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер», адресованої начальнику ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Одеська залізниця» Виробничий підрозділ «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» Матвієнку В.В. від 11.05.2018 за №384/1.2-2 на запит №1373ДНК від 10.05.2018, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 огляд лікарем-наркологом з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12.04.2018, не проводився. Висновки про наявність або відсутність у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стану сп`яніння наркологічним диспансером не надавалися. Лікар ОСОБА_18 в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері не працює (а.с.90).

16.05.2020 начальник ВП «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Матвієнко В.В. та начальник юридичного сектору виробничого підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_15 звернулися до Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про злочин, в якій повідомили про виявлення підробки ОСОБА_1 медичної довідки про результати огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.91).

З витягу є ЄРДР від 17.05.2018, вбачається, що за повідомленням про надання ОСОБА_1 виробничому підрозділу «Знам`янська дирекція залізничних перевезень» довідки від лікаря нарколога диспансеру, яка при перевірці виявилася підробленою, відкрито кримінальне провадження №12018120160000961 (правова кваліфікація - ч.4 ст. 358 КК України) (а.с.92).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що займає посаду начальника відділу кадрів Відділення Укрзалізниці. 12.04.2018 року приблизно о 14.10 год., йому повідомили, що чергуванні є працівники, які перебувають в нетверезому стані, а саме позивач - старший регулювальник швидкості руху вагонів - ОСОБА_1 та його напарник ОСОБА_2 . Прибувши місце, в приміщенні де працювали останні, відчули запах алкоголю, мляве мовлення, а також останні відмовилися вийти з небезпечної зони, тому довелося викликати поліцію. Акт про відсторонення від роботи було зачитано, пояснень з боку позивача не було. В подальшому прибули до лікарні, де вже в кабінеті лікаря були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_19 , який є представник профспілки. Спочатку ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд, але після дзвінка до профспілки, одразу відмовився. Отримавши висновок №19, звернулися до КЗ «Обласний наркологічний диспансер» з вимогою, отримати інформацію, чи звертався ОСОБА_1 до даного закладу з метою проходження огляду, на що отримали відповідь, що ні, а лікар-нарколог ОСОБА_20 взагалі не працює. Також, зазначив, що підписував акт про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що займає посаду інженеру відділу кадрів. 12.04.2018 року до кабінету зайшла ОСОБА_21 і повідомила, що двоє регулювальників знаходиться в нетверезому стані. Роздрукували стандартний бланк про відсторонення від роботи та пішли на їх робоче місце, де були вже ОСОБА_21 і ОСОБА_22 . В приміщенні, де знаходиться працівники на зміні, був запах алкоголю. Повідомили табельника, щоб той викликав іншу зміну замість цієї. ОСОБА_1 відмовився від підпису в акті, також зателефонували ОСОБА_19 , який є представником профспілки. ОСОБА_1 поводив себе буйно, тому викликали працівників поліції. Потім роздрукували направлення до медичного закладу. В кабінету лікаря були, крім лікаря, ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду. До кінця зміни ОСОБА_1 не працював.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що займає посаду юрисконсульта Одеської залізниці. Пам`ятає, що позивач працював залізничній гірці, де проходить розпуск вагонів. 12.04.2018 року був на місці де працював позивач, крім нього були головний інженер відділу кадрів, головний інженер станції і Романенко. ОСОБА_1 запропонували пройти медичний огляд на виявлення стану сп`яніння, на що останній спочатку погоджувався, проте потім відмовився.

Від виклику свідка та допиту в судовому засідання, з приведенням до присяги, зі сторони позивача - ОСОБА_23 , позивач та його представник відмовилися, оскільки останній перебуває за межами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).

У відповідностіст.233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

При цьому у спорах про поновлення на роботі, з урахуванням положень Конвенції МОП №158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» підписаною 22.06.1982 року, ратифікованою Україною 04.02.1994 року, яка набрала чинності для України 16.05.1995 року, ЦПК України та КЗпП України доведення правомірності звільнення працівника покладено на роботодавця.

Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Пунктом 7 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як зазначено в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст. 40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

Згідно ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

В статті 244 КЗпП України зазначено, що відповідно до Конституції України та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок. Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об`єднаннями громадян.

Згідно ч.1 п. 10 статті 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації: надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 (із змінами) у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40 і п.1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку. При цьому не має значення ступінь алкогольного або наркотичного сп`яніння. Для наявності підстав для звільнення достатньо факту такого сп`яніння.

В той же час, звільнення за появу на роботі в нетверезому стані є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

За порушення трудової дисципліни, у відповідності до вимог ст. 147 КЗпП України до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року «Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» для звільнення працівника з підстави появи на роботі в нетверезому стані достатньо одноразового вчинення такого факту порушення трудової дисципліни.

Підтвердженням факту появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння може слугувати медичний висновок за результатами огляду працівника, а також акт, який складено керівництвом за участі представників громадськості.

Слід відзначити, що у деяких нормативних актах передбачена підвищена відповідальність за появу (знаходження) на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння. Так, у Положенні «Про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженому постановою Кабміну України від 26 січня 1993 р. № 55 передбачено, що роль залізничного транспорту в обслуговуванні народного господарства визначає необхідність точного виконання його працівниками чинних галузевих правил, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, позаяк їх порушення створює загрозу безпеці руху поїздів і маневрової роботи, може призвести до тяжких наслідків для життя та здоров`я громадян, незбереження вантажів, завдати шкоди навколишньому природному середовищу. А тому до деяких категорій працівників залізничного транспорту за появу (знаходження) на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Робота виконувана позивачем передбачала підвищену відповідальність, а тому його робота у стані алкогольного сп`яніння і сама його присутність на території підприємства в такому стані становила чималий ризик для нього самого, оточуючих і для підприємства в цілому.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з частиною 1 статті 149 КЗпП застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП)

Вибір заходів стягнення за порушення трудової дисципліни є правом роботодавця.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з ч.1 п.10 статті 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації: надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

В матеріалах справи міститься розрахунок середньомісячної заробітної плати з дня звільнення ОСОБА_1 з 11.05.2018 по день ухвалення судом рішення - 04.09.2020, згідно з яким, за зазначений період роботодавець має сплатити позивачу 276220,80 грн. (а.с.125).

У відповідності до п.п. 3, 5, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться поміж іншого - лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Згідно з п. 3.16 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.09.2009 року за N 400/666, що була чинною на 12.03.2015 року висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Пунктом 2.9 цієї Інструкції передбачено, що особа повинна бути доставлена до закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

У п.3.8 вказаної Інструкції зазначено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі, про що робиться запис у згаданому вище висновку. (п.3.17 Інструкції).

Факт перебування ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані 12.04.2018 року о 14.25 год. підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу на швидкість реакції від зробленим12.04.2020 року в якому зазначено що ОСОБА_1 відмовився від обстеження на виявлення стану сп`яніння, актом від 12.04.2018, (а.с.16), поясненнями працівників залізниці які працювали в денну зміну 12.04.2018 (а.с.17-21), які згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України є іншими доказами, що в сукупності з результатами спеціального обстеження є належними і допустимими доказами підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані.

Посилання позивача як на доказ того що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці 12.04.2018 - довідку №19 КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер», суд не приймає як належний доказ, оскільки, як встановлено у судовому засіданні така довідка закладом не видавалась, отже ОСОБА_1 , 12.04.2020 медичне обстеження на визначення стану алкогольного сп`яніння не проходив. Крім того ,за повідомленням про підробку зазначеної довідки, відкрито кримінальне провадження №12018120160000961.

Доводи позивача з приводу того, що 12.04.2018 року його не було відсторонено від роботи, оскільки перебував до кінця зміни на робочому місці, спростовуються поясненнями представника ПАТ «Українська залізниця» та ним самим, оскільки згідно з його ж поясненнями, після відмови від проходження медичного огляду у Знам`янський лікарні ім. Лисенка, відразу ж разом з ОСОБА_2 поїхав до Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру та сукупністю інших встановлених судом обставин, а також з огляду на роз`яснення, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Доводи позивача з приводу не законності його звільнення з тих підстав, що первинною профспілковою організацією не наданого згоди на його звільнення, оцінюються судом критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що профспілкова організація не дала згоду на звільнення ОСОБА_1 , посилаючись на надання останнім висновку наркологічного диспансеру, згідно з яким він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, у дійсності якої на той час профком сумніватися не мав підстав.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку що відповідачем ПАТ «Українська залізниця» дотримано порядок звільнення ОСОБА_1 , передбачений п.7 ст.40 КЗпП, ст.ст.147, 149 КЗпП України, відтак позивачеві належить відмовити і у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за частину позовних вимог стосовно поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Отже, судові витрати за відповідну частину позовних вимог слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. 23 ЦК України ст. ст. 40, 147-1, 148, 149 , 235 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 11,60 ,88, 212- 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2020 року.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.