Справа №2-98/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року смт. Володарка

Володарський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Ткаченко О.В.

при секретарі Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 10.02.2009 року звернувсь до суду з названим позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 3 липня 2006 року він мав відносини з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони спілкувалися як літні одинокі люди, не проживали однією сім'єю та не вели спільного господарства.

На протязі цих двох років він оплачував їхнє харчування, комунальні та інші витрати.

Крім того оплачував роботу яку виконувала ОСОБА_2 для нього (на городі, прання та інше). Також, по усній угоді він оплачував їй підключення газу в її квартиру по вул. Коцюбинського, 20, а вона за свій рахунок поставила два пластикових вікна в його будинку, по пров. Жовтневому, 14.

Притупивши його пильність, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_2, почала виманювати, а то і красти у нього гроші. Дійшло до того, що вона зухвало стала знущатись над ним, вимагати гроші та інші цінності, таємно забрала у нього всі особисті документи та 600 гривень (паспорт, пенсійне посвідчення, чорнобильське посвідчення). Коли він звернувся до міліції, вона через тин перекинула документи без грошей і чорнобильське посвідчення, які він разом з працівниками міліції знайшов в траві.

За цей період ОСОБА_2 незаконно заволоділа майном та коштами на суму 9640 гривень, а саме:

- зняла з його картки в банкоматі 5000 (1000+1000+3000)гривень;

- продала без його відома балки на сарай на суму 700 гривень;

- викрала з документами 600 гривень;

- обдурила по ціні за вікна на 340 гривень, так як по договору виготовлення вікон коштувало 3260 гривень, а ОСОБА_2 від нього одержала 3600 гривень;

- виманила гроші, які мала повернути на моторолер 2500 гривень та позичкою взяла 100 доларів сину - 738 гривень.

Крім того ОСОБА_2 забрала багато інших його речей (часи, зонтик, відра).

Внаслідок неправомірних дій відповідачки йому завдано моральну шкоду, яка виразилась у тривалому нервовому напруженні, порушення звичного ритму життя.

Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його користь майнову шкоду в сумі 9 640, 00 гривень, моральну шкоду у розмірі 4 800, 00

гривень, та 500 гривень плату за юридичні послуги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги збільшивши їх та просили суд стягнути матеріальну шкоду в сумі 9790 гривень 00 коп. та моральну шкоду в сумі 8525 гривень та 500 гривень витрат на оплату юридичних послуг представника.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнають.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача та її представника, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

По справі судом встановлено, що з 3 липня 2006 року позивач ОСОБА_1 спільно проживав без реєстрації шлюбу до жовтня місяця 2008 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач стверджує, що на протязі цих двох років він оплачував їхнє харчування, комунальні та інші витрати.

Крім того оплачував роботу яку виконувала ОСОБА_2 для нього (на городі, прання та інше). Також, по усній угоді він оплачував їй підключення газу в її квартиру по вул. Коцюбинського, 20, а вона за свій рахунок поставила два пластикових вікна в його будинку, по пров. Жовтневому, 14.

Відповідач в свою чергу подала заперечення в якому вказувала, що враховуючи обставини справи, а також те, що в судовому засіданні не встановлено обставин які мають істотне значення, для вирішення питання про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, що не підтверджується письмовими доказами, тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити. Доводи позивача про завдану матеріальну та моральну шкоду відповідачкою, не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не обгрунтовані, не мотивовані, грунтуються на особистих неприязних відносинах між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не базуються на вимогах законодавства, так як сторони по справі спільно проживали в незареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство, придбавали різні предмети домашнього вжитку, яким і продовжує користуватись в даний час позивач, враховуючи, що з жовтня місяця 2008 року спільно не проживають, що підтверджується також і дослідженими в судовому засіданні відмовними матеріалами Володарського РВГУ МВС України в Київській області за №№ 48, 89, 109, 564, 623, 641, згідно яких проводилась перевірка за заявами ОСОБА_1, щодо вчинення ОСОБА_3 злочинів (погроза вбивством, шахрайство, крадіжки, пошкодження майна) і відносно ОСОБА_2 відмовлено в порушенні кримінальних справ, постанови про відмову в порушенні кримінальних справ позивачем ОСОБА_1 не оскаржувались, що спростовує позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

В судовому засіданні не встановлено дій чи бездіяльність ОСОБА_2, якими завдано майнову шкоду ОСОБА_1, як того вимагає законодавство.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні не встановлено завдання моральної шкоди позивачеві ОСОБА_1.

Щодо позовних вимог про позику в позивача ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів 100 доларів США, то суд вважає, що це не є завданням матеріальної шкоди позивачу, а правовідносини які регулюються главою 71 ЦК України, а саме укладення договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В судовому засіданні позивачем та його представником доказів про укладення договору позики, окрім зазначення в позовній заяві не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

КЕРУЮЧИСЬ СТ. СТ. 1166, 1167, 1046, 1047 ЦК УКРАЇНИ, СТ. СТ. 10, 11, 209, 212, 213, 214 - 215 ЦПК УКРАЇНИ, СУД, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.