Постанова

Іменем України

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 174/153/19

провадження № 61-20178св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідачі - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року в складі судді Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав про те, що 24 грудня 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав грошові кошти (кредит) у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31 жовтня 2018 року складає 40 170,45 грн.

На підставі викладеного АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 170,45 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 497,67 грн, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 32 957,15 грн, заборгованості з пені та комісії у розмірі 4 326,56 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн та штрафу (процентна складова) у розмірі 1 889,07 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем від позивача коштів у зазначеному розмірі та наявності й розміру заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто заявнику.

Апеляційний суд зазначив про те, що апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. У визначений строк заявником не усунуто недоліки апеляційної скарги, що є підставою для визнання її неподаною та повернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк»просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, та порушено право на апеляційний перегляд справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

03 серпня 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано подати докази на підтвердження права представника банку, який підписав апеляційну скаргу, на її подання та підпис.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 26 липня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» отримало ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - до набрання чинності Законом України № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частинами першою, третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У частинах першій, третій статті 58 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) зазначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва, в якому особа не представляє відповідну юридичну особу, а бере участь у справах від імені цього органу, юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

У справі, яка переглядається, апеляційну скаргу подано представником АТ КБ «ПриватБанк», який діє від імені банку, а також спір є малозначним, тому представництво банку у Дніпровському апеляційному суді могло здійснюватися його представником за довіреністю.

Звертаючись до апеляційного суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу підписану представником.

Проте, до апеляційної скарги не було додано документів, що підтверджують повноваження представника на подання та підпис апеляційної скарги; такий документ раніше не подавався.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року апеляційну скаргуАТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху для подання документів, що підтверджують повноваження представника на подання та підпис апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

26 липня 2019 року департаментом обробки вхідної кореспонденції АТ КБ «ПриватБанк» отримано копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 110).

Ухвалу про повернення апеляційної скарги Дніпровським апеляційним судом винесено 16 вересня 2019 року, тобто з перевищенням 10-ти денного строкуз дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Докази про виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2019 року в зазначений в ній строк або пізніше в матеріалах справи відсутні.

Отже, надавши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, подання представником АТ КБ «ПриватБанк» - Криловою О. Л. документа, що підтверджує її повноваження як представника на подання та підпис апеляційної скарги, та встановивши факт отримання банком 26 липня 2019 року ухвали про надання 10 денного строку з дня її отримання, протягом якого недоліки апеляційної скарги заявником підлягали усуненню, й протягом цього строку не отримавши документів на виконання вимог ухвали щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов правильного висновку про визнання такої апеляційної скарги неподаною та повернення її АТ КБ «Приватбанк».

У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, є необґрунтованими, оскільки визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу апеляційний суд діяв в межах повноважень, наданих статтею 357 ЦПК України, та забезпечив при цьому заявнику можливість усунути недоліки апеляційної скарги, встановивши для цього строк 10 днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, протягом якого АТ КБ «ПриватБанк», в інтересах якого діє представник Крилова О. Л., міг надати докази наявності у представника права на подання і підпису апеляційної скарги.

Встановивши отримання 26 липня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» ухвали суду апеляційної інстанції про усунення недоліків апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 110), й не отримавши матеріали на усунення вказаних недоліків протягом встановленого строку, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду та повернув її, що не перешкоджаєАТ КБ «ПриватБанк» повторному зверненню до апеляційного суду з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

У касаційній скарзі не зазначено конкретних порушень, які допущені судом апеляційної інстанції, не спростовано висновків апеляційного суду щодо невиконання банком вимог ухвали, не зазначено обставин невиконання ухвали суду та поважності причин.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Наведені в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції не порушено норми процесуального права та право заявника на апеляційний перегляд справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко