Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 533/430/18

провадження № 61-11602св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Козельщинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобов О. А.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду

з позовом до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Козельщинська селищрада) про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що їх мати - ОСОБА_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2003 року до дня смерті ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 7,15 га, що знаходиться на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Пашківська сільрада). За життя ОСОБА_4 зверталася із заявою до Козельщинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 , проте не встигла оформити свої спадкові права. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з метою оформлення спадщини на зазначену земельну ділянку звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, але державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,

у зв`язку з тим, що їм необхідно підтвердити факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років їхньої матері ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_5 . Встановлення факту необхідно для прийняття спадщини після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим з урахуванням уточнених позовних вимог просили встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала однією сім`єю зі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2003 року до дня смерті ОСОБА_5 .

Суд першої інстанції керувався тим, що факт проживання з січня 2003 року ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_5 до дня його смерті знайшов своє підтвердження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року скасовано.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Апеляційний суд керувався тим, що у своєму позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили, що встановлення даного факту необхідно їм для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . При цьому, звертаючись із цим позовом, посилалися на статтю 315 ЦПК України, якою визначені види справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути розглянуті в судовому порядку. Однак фактично позивачі звернулися в суд у порядку окремого провадження і з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а не із позовною заявою, оскільки із поданою ними заяви не вбачається порушення їх прав з боку відповідача - Козельщинської селищради, які підлягали б захисту в судовому порядку, що є характерним для позовного провадження.

Оскільки встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5 дає підстави для прийняття спадщини після померлого, що свідчить про існування у справі спору про право, відповідно до частини п`ятої статті 294 ЦПК України заява позивачів має бути залишена без розгляду з роз`ясненням права пред`явлення позову на загальних підставах із вимогами, що стосуються набуття права власності на спадкове майно. Крім того, рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року оскаржено ОСОБА_3 , яка є сестрою померлого ОСОБА_5 і відповідно спадкоємицею другої черги, яка участі у розгляді справи не приймала.

Аргументи учасників справи

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просили постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про розгляд справи в суді першої інстанції в окремому провадженні. Справа у суді першої інстанції була розглянута у позовному провадженні, проведено підготовче і судові засідання, сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом для подачі позову. Судом апеляційної інстанції взагалі не перевірялося, чи дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю. Апеляційний суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності такого клопотання від ОСОБА_3 та помилково розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що є порушенням норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2018 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину

в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на майно померлого ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт проживання ОСОБА_4 однією сім`єю більше п`яти років зі ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою Козельщинської селищради ОСОБА_4 здійснила поховання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав без реєстрації із нею за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації.

Відповідно до довідки Пашківської сільради, що видана ОСОБА_4 , її співмешканець - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в с. Пашківка Козельщинського району Полтавської області.

Згідно з довідкою Козельщинської селищради ОСОБА_4 з 2003 року проживала та вела спільне господарство разом зі ОСОБА_5 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги, що апеляційним судом безпідставно поновлено строк на оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності клопотання ОСОБА_3 на його поновлення, оскільки таке спростовується матеріалами справи. До апеляційної скарги ОСОБА_3 додала заяву від 02 квітня 2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Козельщинського районного суду Полтавскьої області від 15 червня 2018 року із наведенням у ній мотивів поновлення відповідного строку (а. с. 117). Апеляційний суд належним чином мотивованою ухвалою від 16 квітня 2019 року заяву ОСОБА_3 задовольнив та відкрив апеляційне провадження у справі за її апеляційною скаргою.

Разом з цим у справі, яка переглядається, позивачі звернулися до суду

з позовом до Козельщинської селищради про встановлення факту проживання однією сім`єю, за наслідками розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення.

У частині третій статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19) зроблено висновок, що «приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише

у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру

і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи».

У цій справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено, зокрема, немайнову вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Отже, є помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оскільки розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися

з повідомленням учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на

07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року скасувати.

Передати справу № 533/430/18 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков