№ 2-681/09

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочно)

02 квітня 2009 р. м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:головуючої - судді Чішман Л.М. секретаря Поліщук P.M.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

Позивач в позовній заяві, яка надійшла до суду 17.06.2008 р. зазначив, що відповідач 17 листопада 2005 року уклав договір в м. Псков Російської Федерації та отримав в позику 432570 рублів ( згідно курсу валюти 88694, 15 грн.), які зобов»язався повернути позивачеві починаючи з 17 лютого 2006 р. по 17 травня 2008 року. До вказаного часу відповідач кошти не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 88694, 15 грн. боргу та понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 17 листопада 2005 року між сторонами в письмовій формі був укладений договір, в м. Псков Російської Федерації, посвідчений нотаріусом нотаріального округу м. Пскова і Псковської області, зареєстрований в реєстрі № А-1652, за яким відповідач отримав в борг 432570 рублів( згідно курсу валюти 88694, 15 грн.), які зобов»язався повернути з 17 лютого 2006 р. по 17 травня 2008 року. На день розгляду справи кошти позивачеві, відповідач не повернув.

У відповідності до п. 6 ст. 8 ЦПК України норми права інших держав суд застосовує, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 41 Конвенції про правову допомогу в цивільних сімейних та кримінальних справа х, яка набрала силу для України 14.04.1995 р. права та обов'язки сторін по угоді визначаються відповідно до законодавства місця її вчинення, якщо інше не передбачено згодою сторін.

Згідно ст. 32 Закону України «Про приватне міжнародне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

 У відповідності до ст. 44 Закону України «Про приватне міжнародне право» у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 16) позикодавець - за договором позики.

З змісту наведених норм вбачається, що до виконання зобов»язання за вищезазначеним договором мають застосовуватись відповідні положення права Російської Федерації, а сааме норми ст. 395, 807-814 Цивільного кодексу Російської Федерації.

У відповідності до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу Російської Федерації позичальник зобов»язаний повернути позикодавцю отриману суму позики в строк та порядку, визначеними договором позики.

Оскільки відповідач, в строк, взяті на себе зобов»язання не виконав, суд стягує заборгованість за договором позики в сумі 88 694, 15 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, суд вважає що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 395, 807-814 ЦК Російської Федерації, Конвенцією про правову допомогу в цивільних сімейних та кримінальних справа х, яка набрала силу для України 14.04.1995 р., суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 88694, 15 грн. боргу за договором позики та 2497, 27 грн. судових витрат з них 886, 94 грн. сума сплаченого судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, 156.13 грн. витрат на оголошення в газеті Житомирщина, 424, 20 грн. витрат на оголошення в газеті Урядовий Кур'єр та 1000 грн. витрат на надання правової допомоги.

Зобов»язати Державне казначейство у м. Житомирі повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 2( дві) грн. 06 коп. судового збору внесеного у більшому розмірі, ніж це встановлено законом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.