ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-24/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року Теплодарський міський суд Одеської області у

у складі: головуючого судді - Марченко С. М. при секретарі - Грушко Г. С. за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теплодар адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом мотивуючи тим, що ОСОБА_4 є підполковником запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України. Згідно нової редакції 4.4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) він мав право на надбавку (підвищення) пенсії, як учасник бойових дій, в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 89, 75 грн. (25 % від 359, 0 грн.), в той час як згідно старої редакції Закону (яка діяла до 30 червня 2006 року включно) йому, як учаснику бойових дій, до пенсії гарантовано було надбавку (підвищення) в розмірі 538, 50 грн. (359, 0 грн.х150 %). На підставі порушень його права на отримання передбаченого законодавством підвищення пенсії, він звернувся до відповідача з заявою про поновлення порушеного права, проведення перерахунку пенсії та сплату суми недоотриманої пенсії за весь період перерахунку, починаючи з січня 2000 року, однак відповідачем у задоволенні його заяви було відмовлено. У зв’язку з наведеним, представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні просить суд його вимоги задовольнити, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови у проведенні ОСОБА_4 перерахунку пенсії по надбавці (підвищенню), як учаснику бойових дій за період з 1 січня 2000 року, зобов’язавши відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням права на надбавку за участь у бойових діях: з 01.01.2000 року в розмірі - 324, 84 грн.; з 01.01.2001 року в розмірі - 373.15 грн.; з 01.01.2002 року - 402, 0 грн.; з 01.01.2003 року - 402, 0 грн.; з 01.01.2004 року -427, 03 грн.; з 01.01.2005 року - 498, 0 грн.; з 01.01.2006 року - 525, 0 грн.; з 01.04.2006 року - 538, 50 грн.; з 01.07.2006 року та у подальшому у розмірі не менше 538, 50 грн., також зобов’язавши відповідача виплатити йому суму недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилося унаслідок проведеного перерахунку, за період з 1 січня 2000 року по день фактичного проведення перерахунку. 09.06.2009 року до суду від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача - ОСОБА_4

Представники відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позивача не визнали мотивуючи тим, що розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 року № 342, від 26.07.1996 року № 831 і складав 16, 62 грн., а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 - 19, 91 грн., починаючи з 01.01.2002 року. Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1V (далі - ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом і такий мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з ЗУ «1 Іро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З 01.07.2006 року відповідно до вимог ст. 12 Закону учасникам бойових дій пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсійний фонд України, на який у 2007 році покладено функції щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення жодних порушень прав позивача не вчиняло. Фінансування пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. виходячи з фінансових можливостей держави. Тому, представники відповідача просять суд відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про обгрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 є підполковником запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України. Згідно нової редакції ч.4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту» він мав право на надбавку (підвищення) пенсії, як учасник бойових дій, в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 89, 75 грн. (25 % від 359, 0 грн.), в той час як згідно старої редакції Закону (яка діяла до 30 червня 2006 року включно) йому, як учаснику бойових дій, до пенсії гарантовано було надбавку (підвищення) в розмірі 538, 50 грн. (359, 0 грн.х150 %). На підставі порушень його права на отримання передбаченого законодавством підвищення пенсії він 17.03.2009 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення порушеного права, проведення перерахунку пенсії та сплату суми недоотриманої пенсії за весь період перерахунку. починаючи з січня 2000 року (а.с. - 8), однак відповідачем у задоволенні його заяви було відмовлено на підставі листа від 03.04.2009 року вих. № 600/є-11 (а.с. -9).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції до 5 жовтня 2005 року) позивач, як учасник бойових дій, має право на підвищення до пенсії в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З урахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого мас обраховуватися надбавка до пенсії позивачу, як учаснику бойових дій, не може бути нижчою від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року. Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Будь-якими іншими діючими законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

Таким чином, відповідно до редакції Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», що діяли у період з 1 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, ОСОБА_4 має право на надбавку (підвищення) пенсії, як учасник бойових дій в розмірі:

301.01.2000 року в розмірі - 324, 84 грн. (216, 56 грн. х 150 %);

3 01.01.2001 року в розмірі - 373, 15 грн. (248, 77 грн. х 150 %);

з 01.01.2002 року - 402, 0 грн. (268, 0 грн. х 150 %);

з 01.01.2003 року - 402, 0 грн. (268, 0 грн. х 150 %);

з 01.01.2004 року - 427, 03 грн. (284, 69 грн. х 150 %);

з 01.01.2005 року -498, 0 грн. (332, 0 грн. х 150 %);

з 01.01.2006 року - 525, 0 грн. (350, 0 грн. х 150 %);

з 01.04.2006 року - 538, 50 грн. (359, 0 грн. х 150 %);

3 01.07.2006 року та у подальшому у розмірі не менше 538, 50 грн..

Оскільки у наслідок порушення права позивача, як учасника бойових дій, на отримання надбавки до пенсії у розмірі передбаченому чинним законодавством України та на відповідний перерахунок розміру пенсії в період з 01.01.2000 року уповноваженим органом, а саме - Одеським обласним військовим комісаріатом в період до 2007 року, а з січня 2007 року - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, позивачу заподіяно збитки у вигляді не доодержаних доходів пенсійного забезпечення, то, відповідно до ст. ст. 22, 170, 1166, 1173 ЦК України, відшкодування майнової шкоди повинне бути проведено державою. Відповідач по справі - є органом, відповідальним за призначення, облік та сплату ОСОБА_4 пенсії, унаслідок чого повинен нести цивільно-правову відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду. При цьому, згідно вимог ч.2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб», сума недоотриманої ОСОБА_4 пенсії підлягає виплаті позивачу за минулий період часу без обмеження яким-небудь терміном.

Відповідно до вимог 4.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З таких підстав, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача з відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії по надбавці (підвищенню), як учаснику бойових дій за період з 1 січня 2000 року, зобов’язавши відповідача зробити перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії з урахуванням права на надбавку за участь у бойових діях: з 01.01.2000 року в розмірі - 324, 84 грн.; з 01.01.2001 року в розмірі - 373, 15 грн.; з 01.01.2002 року - 402, 0 грн.; з 01.01.2003 року - 402, 0 грн.; з 01.01.2004 року - 427, 03 грн.; з 01.01.2005 року - 498, 0 грн.; з 01.01.2006 року - 525, 0 грн.; з 01.04.2006 року - 538, 50 грн.; з 01.07.2006 року та у подальшому у розмірі не менше 538, 50 грн., а також зобов’язавши відповідача виплатити йому суму недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилося унаслідок проведеного перерахунку, за період з 1 січня 2000 року по день фактичного проведення перерахунку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 46, 55 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції до 05.10.2005 року № 3551-ХІІ, п. «г» ст. 25, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХП, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» № 2025-111, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» № 2330-111, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» № 2780-111, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» № 247-1V, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» № 1704-IV, ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» № 2089-IV ст. ст. 122, 158, 159, 161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та про зобов’язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови у проведенні позивачу - ОСОБА_4 перерахунку пенсії по надбавці (підвищенню), як учаснику бойових дій за період з 1 січня 2000 року. ‘

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зробити перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії з урахуванням права на надбавку за участь у бойових діях: з 01.01.2000 року в розмірі - 324, 84 грн.; з 01.01.2001 року в розмірі - 373, 15 грн.; з 01.01.2002 року - 402, 0 грн.; з 01.01.2003 року -402, 0 грн.; з 01.01.2004 року - 427, 03 грн.; з 01.01.2005 року - 498, 0 грн.; з 01.01.2006 року - 525, 0 грн.; з 01.04.2006 року - 538, 50 грн.; з 01.07.2006 року та у подальшому у розмірі не менше 538, 50 грн..

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_4 суму недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилося унаслідок проведеного перерахунку, за період з 1 січня 2000 року по день фактичного проведення перерахунку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.