№ 2-1591/09

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочно)

07 травня 2009 р. м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої - судді Чішман Л.М.

секретаря Шинкар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за

договором позики, -

встановив:

 Позивач в позовній заяві, яка надійшла до суду 09.10.2008 р. зазначив, що відповідачка 20 червня 2008 року склала розписку про отримання в борг 1000 доларів, які зобов»язалася повернути позивачеві до 20 липня 2008 року. До вказаного часу відповідачка кошти не повернула. Позивач просить стягнути з відповідачки 1000 доларів боргу та 1000 грн. моральної шкоди.

8 судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив просив зобов»язативідповідачку повернути йому 1000 доларів, а в випадку відсутності цього майна просивстягнути з відповідачки еквівалент в гривні, просив позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з»явилася про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що разом з позивачем на Сінному ринку в м. Житомирі намагалися вручити відповідачці судову повістку, але остання відмовилася від отримання.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 20 червня 2008 року між сторонами в письмовій формі був укладений договір, за яким відповідачка отримала в борг 1000 доларів ( згідно курсу валюти 7700 грн.), які зобов»язалася повернути до 20 липня 2008 року. На день розгляду справи кошти позивачеві, відповідачка не повернула.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Оскільки відповідачка, в строк, взяті на себе зобов»язання не виконала, суд зобов'язує відповідачку повернути позивачеві 1000 доларів, а в випадку відсутності цього майна стягує заборгованість за договором позики в сумі 7700 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної -шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з роз'ясненням в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справа х про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" стягнення моральної шкоди можливо при порушенні зобов'язань, як підпадають під дію Закону „Про захист прав споживачів".

Виходячи з заявлених позовних вимог, вимоги про стягнення моральної шкоди не підпадають під дію Закону України „Про захист прав споживачів", а умовами укладеного договору не передбачена така відповідальність як сплата моральної шкоди, за таких обставин суд вважає дані вимоги безпідставними.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи викладене, суд вважає що позов підлягає до задоволення частково. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1047, 1049 ЦК України суд, -

вирішив:

 Позов задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 1000 доларів, а в випадку відсутності цього майна стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 7700 грн. боргу та судові витрати в сумі 16, 00 грн. з них: 8.50 грн. судовий збір та 7, 5 грн. інформаційно технічне забезпечення судового розгляду справи. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 68, 50 грн. судового збору на користь держави та 242, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ТУ ДСА в Житомирській області.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.