Справа № 2-ц-302 2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого- судді ТИМОШЕНКО І.В.
при секретарі БОРОДАСТОВОЇ О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виноградівської сільської ради Белградського району Одеської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі просять постановити рішення, яким визнати за ними у рівних частках право власності на житловий будинок літера « А», прибудову літера «а», навіс літера «а-1», гараж літера «Б», навіс літера «б», сарай літера «В», уборну літера «Г», сарай літера «Д», навіс літера «д», сарай літера «Е», сарай літера «Ж», розташовані за адресою: с. Виноградівка Белградського району, вул. . Фрунзе, 2. Позивачі посилаються на те, що вказані будівлі вони побудували за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі на земельній ділянці, яка була їм відведена під будівництво житлового будинку, але без належного дозволу та належним чином затвердженого проекту. В зв»язку з чим у них виникла потреба визнання права власності на вказані самочинні будівлі в судовому порядку.
Виноградівська сільська рада Белградського району заперечень проти позову не має
Треті особи на боці відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечень проти позову не мають.
Позов підлягає задоволенню.
На підставі рішення загальних зборів членів колгоспу ім.. 22 з»їзду КПРС № 4 від 20 листопада 1989 року позивачеві ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0, 06 га під будівництво індивідуального житлового будинку по вул. . Фрунзе, 2 в с. Виноградівка Белградського району Одеської області (а.с. 11). Рішенням виконавчого комітету Белградської районної ради Одеської області № 183 від 24 травня 1990 року позивачеві ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку за вказаною адресою (а.с. 12). Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 травня 1986 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18). На земельній ділянці, яка була відведена ОСОБА_1 під будівництво житлового будинку, позивачі, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, за спільні кошти побудували житловий будинок літера «А» розміром х 10.4 м., прибудову літера «а» розміром 8.35 х 3.93 м., навіс літера «а-1» розміром 3.84 х
1. 2.35 м., гараж літера «Б» розміром 6.3 х 2.7 м., сарай літера «В» розміром 8, 0 х 4.82 м., уборну літера «Г» розміром 2.0 х 1.20 м., сарай літера «Д» розміром 4.0 х 2.5 м., навіс літера «д» розміром 7.6 х 2.5 м., сарай літера «Е» розміром 3.35 х 2.5 м., сарай літера «Ж» розміром 8.0 х 6.5 м. Ці будівлі позивачі побудували без отримання відповідного дозволу на проведення будівництва та без належним чином затвердженого проекту. В зв»язку з чим позивачі не можуть оформити право власності на ці самочинні будівлі.
Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до висновку КП «Одесоблпроект», узгодженого з головним архітектором Белградського району, зазначені самочинні будівлі відповідають діючим будівельним та санітарним нормам і можуть бути прийнятими в експлуатацію (а.с. 37-49).
Визнання права власності на вказані самочинні будівлі не порушує права інших осіб, власники сусідніх будинків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не заперечують проти визнання за позивачами права власності на зазначені самочинні будівлі.
Відповідно до ст.. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до вимог ст.. 70 ч. 1 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Оскільки зазначені самочинні будівлі позивачі побудували за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі, суд вважає необхідним визнати за позивачами право власності на вказані самочинні будівлі у рівних частках.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 131, 212-215, 294 ЦПК України, ст..376 ЦК України, ст.. 60, 70 Сімейного Кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 І ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину житлового будинку літера «А» розміром 8.35 х 10.4 м., прибудови літера «а» розміром 8.35 х 3.93 м., навісу літера «а-1» розміром 3.84 х 2.36 м., гаражу літера «Б» розміром 6.3 х 2.7 м., сараю літера «В» розміром 8, 0 х 4.82 м. , уборної літера «Г» розміром 2.0 х 1.20 м., сараю літера «Д» розміром 4.0 х 2.5 м., навісу літера «д» розміром 7.6 х 2.5 м., сараю літера «Е» розміром 3.35 х 2.5 м., сараю літера «Ж» розміром 8.0 х 6.5 м. , розташованих за адресою с. ВИНОГРАДІВКА Белградського району Одеської області, вул. . ФРУНЗЕ, 2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів псля подачі заяви про апеляційне оскарження.