УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Синельщікової О.В.

Куриленка О.С.

Адаменко О.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на рішення Відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення її скарги у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вона є безпідставною та скаржниця пропустила строк на звернення з такою скаргою до суду.

Право на звернення із скаргою до суду в даному випадку визначено в ст. 383 ЦПК України..

Строки для звернення із скаргою встановлені ст. 385 ЦК України.

Судом встановлено, що 4.11.1999р. постановою державного виконавця Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя було закрито виконавче провадження по стягненню аліментів з ОСОБА_6 на підставі капіталізації аліментів, повної виплати до повноліття дитини.

Підставою для такої постанови послужила нотаріально завірена заява стягувачки ОСОБА_5 про повну сплату їй аліментів та відсутність невиконаних зобов’язань з боку боржника ОСОБА_6 від 26.10.1999р.

До суду скаржниця звертається в травні 2007р. посилаючись на те, що не знала про наявність такої постанови.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції по справі, так як постанова державного виконавця ухвалена на підставі наданих йому документів, в тому числі і на заяві самої скаржниці.

Відносно пропуску строку на звернення до суду з такою скаргою, то колегія суддів  також вважає строк в 7 років дуже значним, і скаржниця не отримувавши сім років аліменти не могла не знати на підставі чого вона їх не отримувала.

Виходячи з встановленого, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: