Судове рішення #8869765

                                                   

                                                       Р І Ш Е Н Н Я  

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                                                    

     21 квітня 2010 року.                                                                             місто Рівне      

     Колегія суддів  судової палати  в цивільних справах  апеляційного суду Рівненської області  в складі: головуючого  судді  - Ковальчук Н.М.,

суддів                                                                           – Собіни І.М.,Буцяка З.І.,

при секретарі                                                               –  Сеньків Т.Б.,

за участю   представника відповідача                       - Цибенка В.К.,

представника третьої особи                                        - Іванюка В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення Рівненського міського суду  від  26 січня 2010 року  у справі за позовом   ОСОБА_3  до приватного  акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС”  в особі Рівненської філії ПАТ ?Г„ТАС”, третя особа - відкрите акціонерне  товариство комерційний банк  „Надра”,   про стягнення  страхової виплати та моральної шкоди,

                                           В С Т А Н О В И Л А:

          Рішенням Рівненського міського суду  від  26 січня 2010 року відмовлено в   задоволенні позову  ОСОБА_3  до ВАТ „Страхова Група ТАС”  в особі Рівненської філії про стягнення  страхової виплати та моральної шкоди.

         В поданій на рішення суду апеляційній скарзі  ОСОБА_3   вказує, що воно  є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та  процесуального права. А саме, суд, всупереч вимогам ст.1,19 ЦПК України,  встановив відсутність  ДПТ, хоча причиною відмови у  страховому відшкодуванні  відповідач вказував неподання довідки ДАІ. Висновок суду про те, що з наданих доказів не вбачається  слідів ДТП  не відповідає дійсним обставинам справи. З  акту огляду місця події, складеного  спеціалістом відповідача, видно на місці події уламки  переднього бамперу автомобіля. Відповідач у своїх доказах  не зазначає, що події ДТП не було, а тому висновок суду про  відсутність страхового випадку є упередженим.Не відповідає обставинам справи висновок про те, що ненадання довідки ДАІ є підставою для відмови у  виплаті страхового випадку. Як видно з  розділу 11 Договору  довідка ДАІ – це  один із документів, що підтверджує  настання страхового випадку. За п.2.11 „Правил дорожнього руху” у разі, коли  при ДТП пошкоджені лише застраховані  транспортні засоби допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової компанії баз  працівників ДАІ. В договорі  передбачено випадки неподання довідки ДАІ, а саме в разі, коли  подія носить  характер першого страхового  випадку, розмір страхового відшкодування не перевищує 50 % страхового платежу і позивачем ПДР не порушувались. Законом України „Про страхування” не передбачено, що відсутність довідки ДАІ є підставою для  відмови у виплаті страхового відшкодування. З цих підстав просить  рішення скасувати, ухвалити нове рішення  про задоволення позову. ________________________________________________________________________

 Справа  22-435-2010 р.                        Головуючий в 1 інстанції:Ковальов І.М.                                   Доповідач :  Ковальчук Н.М.

      Заслухавши, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.

      Відмовляючи в позові про стягнення з відповідача на користь позивача страхової суми, суд виходив з того, що позивачем не виконані всі умови, пов'язані з виконанням договору страхування, а відповідач, відмовившись сплатити страхову суму, діяв відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту  

       З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може.  

       З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2007 року між позивачем і ЗАТ "СГ „ТАС" в особі Рівненської філії ЗАТ „СГ„ТАС” укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким застраховано автомобіль, що належить ОСОБА_3, марки "ДОДЖ Нітро SХТ 4Х4”, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1,  терміном на п”ять років до 15 вересня 2013 року (по тексту Договір). Вигодонабувачем  за даним договором призначено ВАТ КБ „Надра”(а.с. 6-9).

       Обґрунтовуючи позовні вимоги,  ОСОБА_3  вказував, що 2 вересня 2008 року близько 9 години 30 хвилин на автомобільній дорозі в напрямку дачного масиву  Новоукраїнка Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за обставинами якої на дорогу, по якій рухався  автомобіль позивача, раптово вибігла собака, зіткнення з якою уникнути не вдалося. Внаслідок цього транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

        Вартість відновлювального ремонту складає 11837,89 грн(а.с.10).

        Факт ДТП за участю автомобіля  позивача підтверджується  актом огляду місця події  від 2 вересня 2008 року, актом огляду  пошкодженого транспортного засобу. Вказані акти складені представником страховика(а.с.12,13).

       Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

         На звернення позивача із вимогою сплатити страхове відшкодування ЗАТ "СГ „ТАС" у виплаті відмовило. В повідомленні зазначено, що підставою для відмови страхового відшкодування  послугувало те, що позивач не  надав страховику  довідку ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду(а.с. 17).

        Разом з тим, відмова у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, оскільки не відповідає вимогам Закону та Договору страхування.

       Ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону встановлюють перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування:

1)навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;

2)     вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3)     подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об"єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4)     одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5)     несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6)     наявності інших підстав, встановлених законом.

        Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

       Згідно п.12.1 Договору у разі настання події, що  може бути визнана  страховим випадком, страхувальник зобов”язаний вжити у межах розумної діяльності заходів щодо рятування майна, повідомити правоохоронні та інші компетентні органи та(при ДТП) діяти  у відповідності з вимогами ПДР.

      Пункт п.2.11 Правил дорожнього руху передбачає:  у разі коли  під час ДТП  пошкоджено лише застраховані автомобілі  та немає   загиблих і травмованих, допускається оформлення  відповідних матеріалів представником страхової компанії без участі представника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників  пригоди.

       Представник відповідача не навів будь-яких доказів про те, що позивачем при ДТП були порушені Правила.   Його доводи про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за інших обставин, ніж повідомив позивач, не підтверджені жодними доказами.

        Позивач зразу ж, після ДТП,   повідомив  страховика про ДТП, представник страховика виїхав на місце події і ці обставини сторони не оспорюють.  

       З огляду на викладене, колегія суддів  приходить до висновку, що позивач під час настання страхового випадку діяв у відповідності до умов Договору та  Правил дорожнього руху.  

       Відповідач не  використав права, визначені у п.п.11.4.4,11.4.5  Договору, де зазначено, що страховик  має право самостійно з”ясувати  причини та обставини страхового випадку, робити запити до правоохоронних органів та інших підприємств, установ, організацій, що володіють інформацією про страховий випадок, а також здійснювати заходи для перевірки наданих страхувальником даних стосовно факту та обставин страхового випадку.

        Посилання  страховика  на відсутність довідки ДАІ, як на підставу відмови у  виплаті страхового відшкодування, суперечить вимогам п.13.1 Договору, де зазначено, що  залежно від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце, настання страхового випадку має бути підтверджено  довідкою встановленої форми  з органів ДАІ. По першому  страховому випадку, що стався  під час дії Договору, розширена довідка не надається якщо розмір страхового відшкодування не перевищує 50% страхового платежу, вказаного в п.7.2 Договору.

        За встановленими обставинами страховий випадок за Договором  стався вперше,  страховий платіж по Договору складає 50179,73 грн, а  сума страхового відшкодування становить  11 837,89 грн, що є менше 50% страхового платежу.

        Що до вимог про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів враховує те, що між сторонами існують договірні відносини і в договорі не передбачено відшкодування моральної шкоди, дія Закону України "Про захист прав споживачів" на даний випадок не поширюється, а тому дані вимоги задоволенню не підлягають з цих підстав.

        Під час розгляду справи в суді відповідач змінив назву на приватне  акціонерне товариство „Страхова Група „ТАС”.  

       З огляду на вищенаведені обставини, доводи апеляційної скарги дають підстав вважати, що рішення суду є незаконним, суд першої інстанції не повно з”ясував обставини справи, дав неправильну правову оцінку доказам у справі,невірно визначився у правовідносинах, що  виникли між сторонами, і прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача страхового відшкодування. За таких обставин апеляційну  скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду  першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення.

        Керуючись ст.307,309,313,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                               В И Р І Ш И Л А:

         Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  задовольнити частково.

         Рішення Рівненського міського суду  від  26 січня  2010 року  скасувати і ухвалити нове рішення.

         Позов   ОСОБА_3  до приватного акціонерного  товариства „Страхова Група „ТАС”  в особі Рівненської філії приватного акціонерного  товариства „Страхова Група ТАС”, третя особа -  відкрите акціонерне  товариство комерційний банк  „Надра”,   про стягнення  страхової виплати та моральної шкоди задовольнити частково.

       Стягнути з приватного акціонерного  товариства „Страхова Група „ТАС”  в особі Рівненської філії приватного акціонерного  товариства „Страхова Група „ТАС” на користь ОСОБА_3 11 837(одинадцять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 89 копійок  страхового відшкодування.    

     Стягнути з приватного акціонерного  товариства „Страхова Група „ТАС”  в особі Рівненської філії приватного акціонерного  товариства „Страхова Група „ТАС” на користь ОСОБА_3 240(двісті сорок) гривень судових  витрат та на користь держави судовий збір в сумі  118(сто вісімнадцять) гривень 37 копійок.

       В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

       Рішення набирає законної   сили  з   моменту його проголошення.

       Сторони  мають право  оскаржити  в касаційному порядку рішення  суду першої інстанції та рішення  апеляційного суду протягом двох  місяців з дня  набрання  ним законної сили до Верховного Суду України.

 Головуючий:               підпис                              Ковальчук Н.М.

Судді:                            підпис                              Собіна І.М.                                  

                        підпис                                     Буцяк З.І.

Згідно:Суддя-доповідач                                       Ковальчук Н.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація