11.09.20

33/812/295/20

Справа № 490/257/20

Провадження № 33/812/295/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Андрієнко Л.Д.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Гриненка І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подане його захисником Гриненком Ігорем Івановичем, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2020 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2020 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 297506, 28 грудня 2019 року о 21:30 год. в м. Миколаєві по пр. Центральному, 11/5, ОСОБА_1 керував т/з Ford Transit з номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

Крім того, з протоколу серії БД № 297507 від 28 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 керував зазначеним вище транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Вказаним повторно протягом року порушив вимоги п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 - Гриненко І.І. 18 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 участі у судовому засіданні не приймав, копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав лише 10 липня 2020 року.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2020 року винесена у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, а її копію захисник отримав лише 10 липня 2020 року, що підтверджується відповідним підписом, який міститься у матеріалах справи.

Апеляційну скаргу на зазначену постанову подано 15 липня 2020 року, але без клопотання про поновлення строку на її оскарження. У зв`язку з чим апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала.

18 серпня 2020 року захисник Гриненко І.І. подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ.

У своєму рішенні у справі «Скорик проти України» суд зазначив, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

До того ж, право на доступ до суду має бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним або ілюзорним». Це зауваження особливо стосується гарантій, закріплених у ст.6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке займає у демократичному суспільстві право на справедливий суд ( рішення у справі «Зубац проти Хорватії» [ВП] (Zubac v. Croatia) [GC], заява № 40160/12, пункт 77, від 05 квітня 2018 року та зазначені у ньому справи).

ЄСПЛ роз`яснив, що положення ст.6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

Як пояснив ОСОБА_1 та його захисник в засіданні судової колегії,

27 березня 2020 року вони прибули у судове засідання Центрального районного суду м. Миколаєва, проте їм було повідомлено, що справа розглядатися не буде та про дату наступного засідання їм буле повідомлено, чого вподальшому не відбулося.

Про винесене рішення захисник дізнався з сайту судової влади, а копію постанови отримав 10 липня 2020 року.

За наведених обставин, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки справа розглянута у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .

З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська