СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р.

                                                              Справа № 922/3341/16  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

за участю секретаря судового засідання  Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач – не з`явився;  

відповідачі  - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача (вх. №2197Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 серпня 2020 року (повний текст рішення складено 10.08.2020 року, суддя Прохоров С.А.) у справі №922/3341/16

за позовом Акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ

до 1. Приватного акціонерного товариства “Термолайф”, м. Харків;

2. Приватного акціонерного товарситва “Терморок”, м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року повернуто заяву АТ "СБЕРБАНК" вх. №14 від 05.08.2020 про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2017 по справі №922/3341/16 за нововиявленими обставинами.

Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зсування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить її скасувати, справу направити до Господарського суду Харківської області для розгляду заяви АТ “Сбербанк” про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 03.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу  Господарського суду Харківської області від 10 серпня 2020 року у справі №922/3341/16. Відповідачам встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали. Призначено справу до розгляду на 09 вересня 2020 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У судове засідання сторони не з`явились.

АТ «Сбербанк» надіслав клопотання про відкладення судового засідання до закінчення строку дії карантину.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

“Розумність” строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі “G. B. проти Франції”), тощо. Отже, поняття “розумний строк” є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, позиція позивача стосовно оскаржуваної ухвали достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 273 Господарського процесуального кодексу України встановлений строк розгляду апеляційної скарги, відповідно до якого апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Колегія суддів, керуючись наведеними нормами, з огляду на передбачений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників сторін, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що у 2016 році Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 листопада 2016 року просив звернути стягнення на предмет застави за договором застави №   2 від 12 вересня 2012 року, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Термолайф", а саме: споруди з передавальними пристроями, в кількості 17 одиниць, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Термолайф", перелічені в додатку 1 до договору застави, що є його невід`ємною частиною, загальною вартістю 4   519   305,00 грн., шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" в рахунок часткового погашення заборгованості за договором №   31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року у розмірі 1   235   876,56 доларів США.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 року (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі залишено без змін.

Позивач - АТ "СБЕРБАНК" 05.08.2020 року звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2017 у справі № 922/3341/16.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року повернуто заяву АТ "СБЕРБАНК" вх. №14 від 05.08.2020 про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2017 по справі №922/3341/16 за нововиявленими обставинами.

Повертаючи заяву АТ "СБЕРБАНК" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2017 по справі №922/3341/16 за нововиявленими обставинами, господарський суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд встановив, що АТ "СБЕРБАНК" в своїй заяві просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року та постанову Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року по справі №922/3341/16.

У даному випадку, позивачем надано заяву, у якій об`єднано кілька вимог.

Господарським процесуальним кодексом України   врегульовано питання об`єднання та роз`єднання позовних вимог, дотримання яких є обов`язковим для позивачів, суду та інших учасників справи.

Так, згідно зі   Господарського процесуального кодексу України:

1. В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

3. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

4. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

5. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

                     Тобто, відповідно до ч. 5 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Оскільки, до повноважень місцевого господарського суду не входить перегляд за нововиявленими обставинами та скасування постанов апеляційної та касаційної інстанцій, господарський суд дійшов висновку, що підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу, в даному випадку, відсутні і повернув заяву.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним в апеляційній скарзі, вважає висновок місцевого господарського суду про повернення заяви обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги є тотожними до поданої до суду першої інстанції заяви, а вимога апеляційної скарги зводиться до необхідності надання іншої оцінки судом ніж тої, що була вчинена судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 329 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 серпня 2020 року у справі №922/3341/16 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 серпня 2020 року у справі №922/3341/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки  оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.09.2020 року.

Головуючий суддя                                                                         Ільїн О.В.  

Суддя                                                                                                Гетьман Р.А.

Суддя                                                                                                Россолов В.В.