ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.06 р. Справа № 26/126а
Постановлена у нарадчий кімнаті 29 червня 2006 р. о 14 год. 15 хв.
По справі 26/126а
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання - Капустіному А.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу
за позовом Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Маріуполь)
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (м. Маріуполь)
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 та від 24.04.06р. НОМЕР_2 та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (м. Маріуполь) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (м. Маріуполь), далі за текстом “ДПІ”, визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 та від 24.04.06р. НОМЕР_2 та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
Згідно ст.15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за виконання даного закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок в порядку, передбаченому законодавством України. Правові підстави для проведення як планової, так і позапланової перевірки, передбачені ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, у відповідача були відсутні. При проведенні перевірки відповідач перевищив повноваження, передбачені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
Спірні рішення прийняті на підставі неіснуючого акту перевірки від 29.03.06р. №НОМЕР_4, оскільки акт перевірки має НОМЕР_5.
З огляду на те, що Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя не є органом, на який покладено функцію видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, законодавчими актами відповідачеві не надано повноважень стосовно прийняття рішень про стягнення штрафів, встановлених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Зазначені повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України. Приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3 відповідач перевищив свої повноваження та порушив порядок застосування штрафних санкцій, передбачений Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
ДПІ проти позову заперечує, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на наступне.
При проведенні перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення, за які застосовані фінансові санкції:
непроведення розрахункової операції на повну суму покупки, яка становила 9грн., через реєстратор розрахункових операцій, невидача розрахункового документу - штрафна санкція складає 45грн.;
реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії - штрафна санкція складає 1700грн.;
реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензії - штрафна санкція складає 1700грн.;
здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту - штрафна санкція складає 10грн. 67коп.,
всього у загальній сумі 3455грн. 67коп.
Відповідно до п.2 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
Статтею 11-1 даного закону визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), з зв'язку з чим, її норми не поширюються на перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності.
Форма та зміст акту перевірки від 29.03.06р. відповідають нормам, встановленим Наказом ДПА України, щодо оформлення матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності. Згідно вимогам складений акт перевірки має номер №НОМЕР_4, де 05 - код області, 83 - код району, 0526 - порядковий номер акту перевірки по журналу реєстрації матеріалів перевірок, 23-0 - код структурного підрозділу та відділу, який і вказаний у спірних рішеннях про застосування фінансових санкцій.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи видано Орджонікідзевською райдержадміністрацією м. Маріуполя 27.03.02р., про що 27.03.02р. зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №НОМЕР_6.
На підставі посвідчень на перевірку №НОМЕР_7 та №НОМЕР_8 від 28.03.06р. працівники ДПІ старший державний податковий ревізор - інспектор відділу контрольно - перевірочної роботи Кішнір В.Б. та головний державний ревізор - інспектор відділу оподаткування фізичних осіб Офіцерова А.М. здійснили перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності, за наслідками якої складено Акт перевірки НОМЕР_5 від 29.03.06р. (зареєстрований у ДПІ 30.03.06р. за №НОМЕР_9).
Перевірку здійснено на підставі Наказу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 29.03.06р. №113 „Про проведення перевірки”.
На підставі акту перевірки №НОМЕР_4 від 29.03.06р. ДПІ були прийняті:
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 45грн. за проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, невидачу розрахункового документу;
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_2, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 10грн. 67коп. за здійснення торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту;
рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1700грн. за реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії та у сумі 1700грн. за реалізацію тютюнових виробів без наявності ліцензії, у загальній сумі 3400грн.,
всього у сумі 3455грн. 67коп.
Як було зазначено, до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 45грн. за проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, невидачу розрахункового документу. Наведені фінансові санкції застосовані на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Згідно п.1 ст.17 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
З матеріалів акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлено факт реалізації товару загальною вартістю 8грн. 25коп., а саме 1пл. слабоалкогольного напою „Лонгер” за ціною 4грн., 1п. сигарет „Marlboro” за ціною 4грн. 25коп.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що, факти, викладені в акті перевірки, позивачем визнаються.
З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що фінансові санкції на підставі п.1 ст.17 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовані, виходячи з суми покупки 9грн. Як зазначалось, матеріалами справи підтверджується непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 8грн. 25коп. Факт покупки на суму 9грн. та непроведення такої розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій в акті перевірки не відображений.
З огляду на зазначене, суд вважає застосування до позивача штрафної санкції у сумі 31грн. 25коп. правомірним; застосування до позивача штрафної санкції у сумі 3грн. 75коп. не може вважатися обґрунтованим.
Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_2 до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 10грн. 67коп. за здійснення торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту. Наведені фінансові санкції застосовані на підставі абз.4 п.1 ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Згідно абз.4 п.1 ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що вартість торгового патенту складає 160грн. за місяць.
Факт здійснення торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту відображений в акті перевірки. Факти, викладені в акті перевірки позивачем визнаються.
З огляду на зазначене, суд вважає застосування до позивача штрафної санкції у сумі 10грн. 67коп. правомірним.
Наведені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті податковим органом у межах компетенції, встановленої Законами України “Про державну податкову службу в Україні”, „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Посилання позивача на неправомірність проведення перевірки не приймається судом до уваги, оскільки за приписами п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.9 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог цих законів здійснюється державними податковими органами шляхом проведення відповідних перевірок.
Посилання позивача на відсутність у податкового органу підстав для проведення позапланової перевірки, перелік яких міститься в ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, не приймається судом до уваги з огляду на те, що наведені обставини є підставами для проведення саме позапланових перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів). Наведені норми не поширюються на перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", які згідно ч.7 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також відносяться до категорії позапланових.
Позивач також посилається на те, що спірні рішення прийняті на підставі неіснуючого акту перевірки від 29.03.06р. №НОМЕР_4 , оскільки акт перевірки має НОМЕР_5. Дане обґрунтування позовних вимог не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
З пояснень ДПІ вбачається, що позивачеві було вручено акт перевірки за НОМЕР_5, після реєстрації в ДПІ 30.03.06р. цьому акту був присвоєний номер №НОМЕР_4, де 05 - код області, 83 - код району, 0526 - порядковий номер акту перевірки по журналу реєстрації матеріалів перевірок, 23-0 - код структурного підрозділу та відділу. У спірних рішеннях про застосування фінансових санкцій вказаний номер акту перевірки №НОМЕР_4 , на підставі якого вони прийняті.
З огляду на зазначене, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 підлягає недійсним визнанню в частині застосування фінансових санкцій у сумі 3грн. 75коп., відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання недійними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_2 про застосування фінансові санкції у сумі 10грн. 67коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 41грн. 25коп. задоволенню не підлягають.
Рішенням про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3 до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1700грн. за реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії та у сумі 1700грн. за реалізацію тютюнових виробів без наявності ліцензії, у загальній сумі 3400грн. Наведені фінансові санкції застосовані на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Під час судового розгляду справи було встановлено., що під час перевірки працівниками ДПІ були встановлені факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Факти, викладені в акті перевірки позивачем не спростовуються.
Разом з тим, матеріалами справи встановлено наступне.
Фінансові санкції за порушення вимог ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовані до позивача рішенням про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3, яке прийняте Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.
Ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
Указом Президента України від 11.07.2001 N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.08.2001 N 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи. На департамент покласти функції - ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 N 940.
Крім того, згідно з вказаним Положенням (п. 3.26) Департамент застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Положенням також передбачено, що Департамент (п. 3.16) організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також (п. 3.24) організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію.
Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698, Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування таких видів діяльності:
- виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв;
- оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями;
- виробництво тютюнових виробів, оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами;
- виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового.
З наведеного вбачається, що Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя не є органом, на який Кабінетом Міністрів України покладено функцію видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно зі ст.9 цього закону, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують наведені функції.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема п. 4 передбачено, що ці інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Таким чином, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" державним податковим інспекціям також не надано право застосовувати до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції за порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, більш того чітко передбачено, що матеріали про виявлені порушення передаються органам, що видають ліцензії.
Суд бере до уваги, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, та законами України йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, прийнявши спірне рішення, вийшла за межі своїх повноважень та порушила порядок застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 спеціального Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
На підставі вищевикладеного суд вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій у сумі 3400грн., підлягає визнанню недійсним, а відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3грн. 40коп., що підтверджується квитанцією від 26.05.06р. №НОМЕР_10 №НОМЕР_11.
Враховуючи, що позов задоволено частково, витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 35коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Враховуючи викладене та, керуючись Законами України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, “Про державну податкову службу в Україні”, „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Указом Президента України від 11.07.2001 N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 N 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”, Положенням про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженим Наказом ДПА України від 21.08.2001 N 331, ст.ст. 7-12, 69-72, 94, 122-163, 254, прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 3грн. 75коп. та рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій у сумі 3400грн.
У задоволенні позову Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Маріуполь) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (м. Маріуполь) в частині визнання недійними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_2 про застосування фінансові санкції у сумі 10грн. 67коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.06р. НОМЕР_1 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 41грн. 25коп. відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Маріуполь) у сумі 3грн. 35коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 04 липня 2006 р.
Суддя Наумова К.Г.