Справа № 2-1629/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

 31 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Бабій О.М .

    за участю представника позивача по довіреності від 25.01.2010 року за №90 ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 8410 грн. 49 коп., посилаючись на те, що 16.11.2007 року відповідачОстрижнюк М.Л. отримала в позивача кредит в розмірі 12500 грн. з терміном погашення до 11 травня 2009 року зі сплатою 32 %  річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язалась виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за відповідачкою ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 8410 грн. 49 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 5503 грн. 03 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 2268 грн. 87 коп., штраф 638 грн. 60 коп.  ОСОБА_3 як поручитель згідно договору поруки відповідає по зобов'язаннях за вищезазначним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

    Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку. Причину неявки суду не повідомили.

    З урахуванням думки представника позивача про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    16.11.2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №100748-CRED (а. с. 6-7), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в сумі 12500 грн. та зобов'язалась погасити кредит до 11.05.2009 року. Умовами п.3.1. кредитного договору (а.с. 7) встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 32 %  річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту пунктом 3.2 договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60% від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

    Згідно п. 2.2.3. п.3.3. кредитного договору ( а. с. 6,7) та п.1 додатку до кредитного договору (а.с. 8) відповідачка зобов'язалась повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення — 10 числа кожного поточного місяця.

    Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 100748-CRED від 16.11.2007 року (а. с. 5).

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    Згідно п. 5.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідачка) зобов'язана сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

    Відповідно до п.5.5 у разі подання до суду при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов’язань, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

    Позивачем станом на 13.08.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 100748-CRED від 16.11.2007 року (а. с. 5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 8410 грн. 49 коп., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 5503 грн. 03 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 2268 грн. 87 коп., штраф 638 грн. 60 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

    Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору № 100748-CRED від 16.11.2007 року, між банком та відповідачем ОСОБА_3 .11.2007 року укладено договір поруки(а. с. 9 зв.), відповідно до якого в п.2 поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

    Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну відповідальність.

    Однак, за змістом ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

    На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 554 ч. ч.1, 2, 1050 ч.2, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

вирішив:

        Позов Публічногоакціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.  

        Стягнути в солідарному порядку зОстрижнюк ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 міської ради, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічногоакціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 — 8 410 грн. 49 коп. (вісім тисяч чотириста десять гривень 49 коп.) заборгованості за кредитним договором №100748-CRED від 16.11.2007 року, та на рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 84 грн. 11 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

        Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за       письмовою заявою відповідачів.

        Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

        Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.