Справа № 2-1612/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Бабій О.М .
за участю представника позивача по довіреності від 18.01.2010 року №4 ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”до ОСОБА_2 Мирославівнипро стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №431pv8-07 від 23.02.2007 року в розмірі 567 114 грн. 71 коп., посилаючись на те, що на підставі кредитного договору №431pv8-07 банк надав відповідачці кредитні ресурси в розмірі 70 000 доларів США з терміном погашення до 23.02.2022 року та остання зобов’язалась проводити погашення кредиту щомісячно, сплачувати відсотки за користування кредитом в строки, визначені договором. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами кредитного договору, станом на 15.10.2009 року відповідачка заборгувала ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” 58248,68 доларів США по сплаті кредиту, 5282,73 доларів США по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 58990 грн. 49 коп. по сплаті штрафних санкцій (пені). Загальна сума заборгованості за кредитним договором №431pv8-07 від 23.02.2007 року складає 567 114 грн. 71 коп. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Свою несплату кредиту пояснила фінансовою неплатоспроможністю та тяжким матеріальним становищем.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
23 лютого 2007 року між ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та відповідачкою ОСОБА_2 Мирославівноюукладено кредитний договір №431pv8-07 (а.с 5-6) за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредитні ресурси в розмірі 70 000 доларів США та зобов’язалась повернути кредит до 23.02.2022 року. Умовами п.2.1. кредитного договору (а.с. 5 ) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 15% річних та пунктами 3 і 4 визначено порядок видачі і повернення та дострокового повернення кредитних ресурсів, нарахування та сплату процентів за користування кредитом. Відповідно до п. 3.2 Договору (а. с. 5 ) відповідачка зобов'язалась проводити погашення кредиту щомісячно. Згідно п. 4.3 Договору (а. с. зв. 5 ) відповідачка зобов'язалась сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно у термін до 10 числа кожного місяця.
Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка систематично їх порушувала, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №431pv8-07 від 23.02.2007 року (а. с. 11).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань та термінів по поверненню суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.
У відповідності до п.3.4. кредитного договору банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, та неустойки у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним кредитним договором станом на 15.10.2009 року (а. с.11) відповідачка допускала порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту і сплати процентів за користування кредитом.
За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Позивачем станом на 15.10.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №431pv8-07 від 23.02.2007 року (а. с. 11), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 567 114 грн. 71 коп., в тому числі 58248,68 доларів США по сплаті кредиту, 5282,73 доларів США по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 58990 грн. 49 коп. по сплаті штрафних санкцій (пені).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачкою не представлено суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 612, ст. 1054 ч.2 та ст.1050 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м. Івано-Франківська, вул. Є.Коновадьця 136”г” кв. 31, ідентифікаційний номер 2885515485в користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходження якого м. Київ, вул. Артема, 60, з зарахуванням на к/р 700161415 в НБУ м.Івано-Франківська, МФО 336235, код 20539586 — 567 114 грн. 71 коп. (п'ятсот шістдесят сім тисяч сто чотирнадцять гривень 71 коп.) заборгованості за кредитним договором №431рv8-07 від 23.02.2007 року, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.