ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" липня 2007 р. | Справа № 11-1/83-07-1073 |
За позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна”.
До відповідачів: 1) Одеської залізниці;
2) Закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта”.
про стягнення 13660,00 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
від позивача: Трясун О.С. (за довіреністю);
від відповідачів: 1) Одеської залізниці – Тіхонов Р.І., Слюсар М.М. (за довіреністю);
2) ЗАТ „ТД„Укртатнафта” – Полун Д.В. (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 12.02.2007 р. за вх. № 1575 Підприємство з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вантажу у розмірі 13660 грн.
Ухвалою від 16.02.2007 р. (Суддя Гарнік Л.Л.) порушено провадження у справі та присвоєно справі № 1/83-07-1073.
Згідно розпорядження № 167-р від 20.03.2007 р. голови господарського суду Одеської області справу № 1/83-07-1073 передано на розгляд судді Власовій С.Г.
Ухвалою від 23.03.2007 р. справу № 1/83-07-1073 прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та присвоєно № 11-1/83-07-1073.
Ухвалою від 07.05.2007 р. до участі у справі залучено іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта”.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 02.04.2007 р. за вх. № 7516 надав уточнення позовних вимог, а 07.06.2007 р. за вх. № 12985 пояснення на відзив.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує, 25.04.2007 р. за вх. № 9240 надав відзив на позовну заяву.
Відповідач (ЗАТ ТД „Укртатнафта”) проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 12994 від 07.06.2007 р.).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:
Позивач вказує, що відповідно до генерального договору поставки нафтопродуктів № 60-06/Н/1/05/2312 від 26.12.2005 р., укладеного між ТОВ «Новойл»та ПП «Лукойл-Україна», 12.08.2006 р. відправником вантажу - ЗАТ ТД „Укртатнафта” зі ст. Кагамликська Південої залізниці на адресу ПП «Лукойл-Україна»було відвантажено за залізничною накладною 43896011 у вагоноцистерні № 76899483 нафтопродукти - бензин А-92.
Оплата нафтопродуктів здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № СО 6009597 від 22.08.2006р.
17.08.2006 р. на станції призначення Одеса-Застава-1 Одеської залізниці під час приймання нафтопродуктів по кількості відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 р. № 81/38/101/235/122, у вагоноцистерні встановлена невідповідність ЗПУ, зазначеній в залізничній накладній (2 ЗПУ«Альфа-М»№№ 2581973, 2581974), з фактично виявленими (2 ЗПУ«Альфа-М»№№ 2581978, 2581977) та нестача нафтопродуктів у кількості 3196 кг, що підтверджується комерційним актом серії АQ 515874 від 17.08.2006 р. та актом приймання нафтопродуктів за кількістю № б/н від 17.08.2006 р.
Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норм природної втрати та похибки методів вимірювань, згідно з ГОСТ 26976, яка склала 13660,00 грн.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує, 25.04.2007 р. за вх. № 9240 надав відзив на позов, в якому вказує, що позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки відповідно до записів у залізничній накладній № 43896011 навантаження вагону та пломбування провадилося на підприємстві вантажовідправника, його засобами і силами, ним же була визначена маса вантажу перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. Вагон прибув в технічно справному стані за справними ЗПП відправника, що підтверджується актом загальної форми № 648 від 13.08.2006 р. Згідно довідки експерта від 04.10.2006 р. ЗПУ не зривалися та не накладалися повторно.
Відповідач також зазначив, що у листі ЗАТ "Укртатнафта" вих. № 1000-2042 від 18.08.2006 р. зазначено, що номера на двох пломбах "Альфа-М" були зазначенні не вірно.
Відповідач наполягає на тому , що вищевказані обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення та доставила і видала вантаж у стані, у якому він був завантажений. Відповідно до п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу - залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.
Відповідач вказує, що відповідно до п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Норма недостачі ( сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані;.. У накладній в графі найменування вантажу зазначено, бензин автомобільний (А-92), та вважає, що необхідно застосовувати 2% при урахуванні сума норми природної втрати та граничного розходження маси вантажу.
07.06.2007 р. за вх. № 12985 Позивачем були надані пояснення на відзив Одеської залізниці, в яких Позивач зазначив, що є необґрунтованим застосування норми недостачі (сума норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто) у розмірі 2%, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, оскільки вищезазначений пункт є загальною нормою, а для розрахунку норм природної втрати нафтопродуктів при залізничних перевезеннях необхідно використовувати спеціальні норми, а саме Постанову Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 26.03.1986 р. № 40 «Про затвердження норм природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні»(у цьому випадку норма природних втрат складає 0,021% від маси вантажу). Граничне розходження у визначенні маси розраховується на підставі п. 4.1.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України та ГОСТ 26976-86 «Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы»і складає у даному випадку 0,8% від маси вантажу.
Відповідач ЗАТ ТД „Укртатнафта” проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 12994 від 07.06.2007 р.), та вказує, що на виконання умов договору № 10017 від 01.01.2004 р. між ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»та ТОВ «Новойл» предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника (ТОВ «Новойл») з третіми особами по території України, ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»уклало від свого ім'я договір перевезення нафтопродуктів в вагоно-цистерні № 76899483 з Південною залізницею.
Згідно п. 3.4.1. Договору укладення договору перевезення із залізницею є обов'язком ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта». Факт укладення договору перевезення ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»із Південною залізницею підтверджується залізничною накладною № 43896011 від 12.08.2006 р. та квитанцією в прийманні вантажу до перевезення № 43896011 від 12.08.2006 р.
Відповідач вказує, що у відповідності до п. 3.5. Договору ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»вважається таким, що належним чином виконало свої обов'язки в частині надання послуг по оформленню і відвантаженню нафтопродуктів з моменту приймання вантажу до перевезення. Момент приймання вантажу визначається відміткою залізниці в квитанції про приймання вантажу.
Факт відповідності маси бензину А-92 зазначеного в перевізних документах масі фактично завантаженій ТОВ «Новойл»в вагоноцистерну № 76899483 підтверджується відвантажувальною відомістю від 12.08.2006 р., квитанцією зважування від 12.08.2006 р. на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тн., повірених у встановленому порядку, що підтверджується свідоцтвом про державну повірку.
Претензій з приводу неналежного виконання зобов'язань по Договору від ТОВ „Новойл” до ЗАТ «Торговий дім „Укртатнафта” не надходило.
Крім того на підтвердження відвантаження бензину А-92 в кількості зазначеній в перевізних документах на адресу ПП „Лукойл-Україна” надіслано ТОВ „Новойл” листи від 22.01.2007 р. за вих. №№ 02/05-33, згідно якого в вагоно-цистерну № 76899483 відвантажено 42450 кг бензину А-92.
Відповідач також зазначив, що відповідно до п.6.3. Генерального договору № 05/2312 від 26.12.2005 р. укладеного між ТОВ „Новойл” та позивачем - вага товару вказаного в залізничній накладній та визначена на електронних вагах ЗАТ „ТД „Укртатнафта”, є конечною та обов'язковою для обох сторін.
Крім того відповідач вказує , що позивачем були порушені вимоги єдиного порядку приймання нафтопродуктів за кількістю, що надійшли залізницею встановленого пунктами 4.1.3.21 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, обліку і відпуску нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України»№ 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 року (надалі-Інструкція) відповідно до якого у випадку виявлення недостачі нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно сповіщає керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити схоронність отриманої продукції, а також вжити заходів, які унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач повинен викликати представника виробника (відправника) для участі в прийманні продукції та складання двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, громадських представників, затверджених наказом по підприємству та рішенням профкому, для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Відповідач зазначив, що представники ЗАТ „ТД „Укртатнафта” для складання двостороннього акту не викликалися.
Представник позивача у поясненнях на відзив від 07.06.2007 вх.№12985 вказує ,що заперечення на позов є необґрунтованими та надав телеграму від 18.08.2006 р. о 09.20 нр201 в якій повідомляє ЗАТ „ТД „Укртатнафта” про нестачу бензину А-92 у вагоноцистерні № 76899483 за залізничною накладною 43896011 і у вагоноцистерні № 73751109 за залізничною накладною 43896012 та просить надіслати представника для комісійного прийняття вантажу.
В судовому засіданні від 04 .07.2007 р. Позивач просить стягнути вартість нестачі вантажу у розмірі 13660 грн. з ЗАТ „ТД „Укртатнафта”.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, в залізничній накладній № 43896011 вантаж розміщено і закріплено згідно з правилами перевезення наливних вантажів п. 1.5., п. 2.1. Зливний прилад опломбовано свинцевою пломбою.
В акті загальної форми від 13.08.2006 р. № 648 станції Кременчук зазначено: „...кришка завантажувального люку зачинена без ролику. ЗПУ відправника № 0799373 справно, відповідає документам. Задіяні справні пломбіровочні пружини Альфа-М №№ 2581977 та 2581978, по документам значаться № 2581973 та 2581974. Зливний прилад зачинено, течі вантажу не має, доступу до вантажу не має. При проведенні переваження виявлено фактична вага брутто 61120 кг., згідно документів 64450 кг.”.
17.08.2006 р. на станції Одеса-Застава-1 Одеською залізницею складено комерційний акт серії АQ № 515874/2, в якому зазначено, що: „в дійсності виявилось - бензин автомобільний А-92, вага 39254 кг.; проти ваги по документам на 3196 кг. Вагон подано під вивантаження із справними ЗПУ „Варта Універсал-М” № 0799373, 2 ЗПУ „Альфа-М” №№ 2581977, 2581978, по документам значаться 2 ЗПУ №№ 2581973, 2581974. Вагон технічно справний”.
В матеріалах справи наявний лист ЗАТ „ТД „Укртатнафта” виз. № 1000-2042 від 18.08.2006 р. (а.с.68) в якому зазначено, що у залізничній накладній № 43896011 було зазначено дві пломби ЗПУ „Альфа-М” №№ 2581973 та 2581974, а фактично накладено дві пломби ЗПУ „Альфа-М” №№ 2581977 та 2581978.
Тобто фактично вагоноцистерна № 76899483 прибула на станцію призначення з непошкодженими пломбами, які були встановлені відправником вантажу.
Відповідно до п. ”а” ст. 111 СЗУ залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно ст.113 СЗУ - за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що матеріали справи не свідчать про вину Одеської залізниці щодо недостачі вантажу у вагоноцистерні № 76899483 згідно комерційного акту серії АQ № 515874/2 від 17.08.2006 р.
Заперечення ЗАТ „ТД „Укртатнафта” стосовно порушення позивачем вимоги єдиного порядку приймання нафтопродуктів за кількістю, що надійшли залізницею встановленого пунктами 4.1.3.21 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, обліку і відпуску нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України»№ 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 року судом до уваги не приймаються так як спростовуються матеріалами справи.
Відповідач не надав відповідь на телеграму Позивача від 18.08.2006 р. о 09.20 нр201 про нестачу бензину А-92 , своїм правом на перевірку вантажу не скористався, представника для комісійного прийняття нафтопродуктів не направив.
З огляду на викладене, згідно до ст.ст. 27, 32, 111 Статуту залізниць України, відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника вантажу –ЗАТ „ТД „Укртатнафта”
Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив актом приймання-передачі від 12.08.2006 р. (а.с.21), додатковою угодою № 129 від 09.08.2006 р., та платіжним дорученням № СО0009597 від 22.08.2006 р. (а.с.20), вартість однієї тони бензину А-92 складає 4000 грн. без ПДВ (4800 грн. з ПДВ).
Розрахунок вартості нестачі у розмірі 13660,80 грн. (а.с.5), здійснено Позивачем правильно, з урахуванням Постанови Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення від 26.03.1986 р. № 40 «Про затвердження норм природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні»та п. 4.1.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, а також ГОСТ 26976-86 «Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы».
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача (ЗАТ „ТД „Укртатнафта”), згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта” (39609, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4, п/р 26006032501 в КФ АКБ „Промисловий-фінансовий банк” м. Кременчука, МФО 331768, код 30244522) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14 літ. А, код 30603572) – 13660,00 грн. вартості нестачі вантажу; 136,60 грн. - держмита; 118 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.
3. Одеську залізницю - звільнити від відповідальності.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано 09.07.2007 р. в порядку ст. 85 ГПК.