Справа № 2А-1752/10р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 березня   2010  року                                                                              місто  Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі головуючого судді Фоменко І.М., розглянувши у  порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми  про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся  до суду з позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що народився 12 квітня  1938  року, є дитиною війни, а тому згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому  має виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Згідно з довідкою відповідача в 2009 році соціальна допомога як дитині війни виплачувалася на підставі та у розмірах, встановлених п.8 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Вважає, що відповідач не має підстав застосовувати постанову КМУ від 28.05.2008 року №530 та зобов’язаний діяти згідно з приписами діючої норми ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Сумському  районі  та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Сумському  районі  здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1225грн.20коп.  

        В судове засідання позивач не з’явився, просив  розглянути справу за його   відсутності.

          В судове засідання представник відповідача не з’явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. В письмових запереченнях на позовну заяву зазначили про пропуск позивачем  строку звернення до суду і вказав, що згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст.7 цього Закону передбачено, що механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України.. У 2008 році Законом України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни щодо розміру надбавки, встановленої для дітей війни, а саме 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Саме в такому розмірі позивач отримував щомісячну державну соціальну допомогу. Такі ж розміри надбавок дітям війни затверджені постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». В 2009 році і по теперішній час позивачу виплачувалася щомісячна надбавка як дитині війни в розмірі 49грн.80коп. З зазначених підстав просить в позові відмовити.

          Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження:

          Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

            Судом встановлено, що позивач має статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.5) , перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми. В 2009 році  відповідач здійснював  виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 49грн.80коп. щомісячно згідно з постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».     Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно з ст.7 цього Закону фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Відповідно до чинного законодавства України та Положення про Пенсійний фонд України його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до законодавства, що регламентує пенсійне забезпечення.

              Згідно з ч.2 ст.19,ч.3 ст.22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

            Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

             Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

             Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

    Пунктом  41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  було встановлено що Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ці зміни були внесені до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення пункту 41 розділу ІІ вказаного Закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними.

             Отже,  відповідач з 01.01.2009 року мав діяти у відповідності з приписами  норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році, , нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Тобто за 2009 рік виплаті підлягають суми доплати до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонду України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладене обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України з районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування  цих коштів та їх виплати, суд зважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

               Виходячи з системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем. Крім того відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

З огляду на встановлені факти та положення законів суд вважає, що права позивача порушені, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з врахуванням проведених виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007р., Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008р., ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1     задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми.

             Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  з урахуванням виплачених сум.

              Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   витрати зі сплати судового збору в розмірі 1грн.70коп.

              На постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного  суду Сумської області  через Ковпаківський  районний суд  м. Суми. Апеляційна скарга на постанову суду подається Апеляційного  суду  Сумської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ковпаківський районний суд м. Суми. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

    СУДДЯ                                                                                                     І.М.ФОМЕНКО