ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" червня 2007 р. | Справа № 34-13/155-06-7115А |
26.06.2007р. о 11год.30хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковскій С.А.,
за участю представників від позивача: Хома А.В. –державного податкового інспектора сектору актуальних та резонансних справ у суді юридичного відділу ДПІ у Київському районі м. Одеси, діючого на підставі довіреності від 05.02.2007р. №2594/10-0;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 адміністративну справу №34-13/155-06-7115А
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С"
Приватного підприємства "Вектор-2003"
про визнання недійсним договору та стягнення на суму 56168,64грн.
СУТЬ СПОРУ: ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір №21-Т/07 від 01.07.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" та Приватним підприємством "Вектор-2003", стягнути з Приватного підприємства "Вектор-2003" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" 56168,64грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" на користь держави України суму коштів, одержаних згідно договору у розмірі 56168,64грн. на підставі ст.ст.207, 208 ГК України.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд встановив.
01.07.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" (замовником) та Приватним підприємством "Вектор-2003" (виконавцем) укладений договір №21-Т/07, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати від імені та за рахунок замовника роботи, пов’язані з транспортним обслуговуванням та експедируванням вантажу, згідно отриманих від замовника реквізитів.
Відповідно до п.п.2.2.3 цього договору Замовник зобов’язується оплатити вартість послуг згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт.
На виконання договірних зобов’язань між сторонами договору підписаний акт №21-Т/07 від 31.07.2004р. про здійснення транспортного обслуговування та експедирування вантажу загальною вартістю 1560,24тон, на суму 56168,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9361,44грн., Приватним підприємством "Вектор-2003" виписана податкова накладна №21-Т/07 від 31.07.2004р. на суму 56168,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9361,44грн., та грошові кошти на суму 56168,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 9361,44грн. повністю перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" Приватному підприємству "Вектор-2003" згідно рахунку №31-Т/07 від 02.08.04р., виписки банку від 12.08.04р.
Поряд з цим, згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 26.12.2005р. у справі №2-1157/05 за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до громадянки Кравченко Тетяни Миколаївни про визнання недійсним її рішення на створення і діяльність приватного підприємства „Вектор-2003”, статуту ПП "Вектор-2003", первинних –бухгалтерських документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, позов ДПА в Одеській області задоволено, визнано недійсними рішення
Кравченко Т.М. на створення і діяльність ПП "Вектор-2003" від 07.10.03 р. з моменту його прийняття, статут ПП "Вектор-2003" з моменту державної реєстрації, а саме: з 21.10.2003р., всі первинні бухгалтерські документи ПП "Вектор-2003" (видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт) з моменту їх підписання, свідоцтво платника податку на додану вартість від 31.10.03р. №23083808.
Під час розгляду даної справи було встановлено, що керівником Приватного підприємства "Вектор-2003" є Кравченко Тетяна Миколаївна.
З пояснень, даних Кравченко Т.М. районний суд встановив, що у час тяжкого матеріального становища вона познайомилася з громадянином, що назвався Володимир та запропонував їй за винагороду у розмірі 100 доларів США зареєструвати та стати директором підприємства. Повністю не усвідомлюючи своїх дій, за вказівкою Володимира, Кравченко Т.М. зареєструвала Приватне підприємство "Вектор-2003", однак наміру здійснювати підприємницьку діяльність вона не мала. Робила та підписувала все те, що їй давав Володимир. Після реєстрації отримала винагороду. За юридичною адресою Приватне підприємство "Вектор-2003" ніколи не було. Декларації та бухгалтерські документи щодо діяльності підприємства ніколи не підписувала. Ніяких угод ні з ким не укладала та ні в які цивільно-правові відносини, як керівник Приватного підприємства "Вектор-2003" не вступала. Взагалі до фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства "Вектор-2003" вона не мала відношення.
ДПІ у Київському районі м. Одеси з посиланням на зазначену постанову Малиновського районного суду м. Одеси вважає, що договір №21-Т/07 від 01.07.2004р. був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" та Приватним підприємством "Вектор-2003" з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а саме: приховуванні Приватним підприємством "Вектор-2003" доходів від оподаткування, що є правовою підставою для визнання цієї угоди недійсною відповідно до ст.207 Господарського кодексу України.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна ухвала Малиновського районного суду м. Одеси про відкриття провадження за новоявленими обставинами від 15.09.06р. по адміністративній справі №2-11571/05 за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С", в якій останній зазначив, що постанову від 26.12.2005р. прийнято з порушенням прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С", мотивуючи це наявністю господарських відносин з Приватним підприємством "Вектор-2003", судові акти. прийняті за результатами провадження за новоявленими обставинами, позивачем суду не надано всупереч ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно із приписами ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім того, необхідною умовою застосування санкцій, передбачених приписами ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.
В обґрунтування позову в цій частині контролюючим органом зроблено посилання на наявність умислу в діях Приватного підприємства "Вектор-2003". Між тим, наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів Приватного підприємства "Вектор-2003" та його свідоцтва платника ПДВ недійсними, оскільки предметом дослідження районного суду є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що, на думку позивача у даній справі, мала місце під час підприємницької діяльності суб’єкта господарювання. Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними виступає ліквідаційна процедура, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх договорів, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
При цьому, в матеріалах справи наявний лист Головного управління статики в Одеській області від 21.05.07р. №01-02-113-1165, згідно якого станом на 21.05.07р. Приватне підприємство "Вектор-2003" значиться в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України.
Таким чином, позивач не надав доказів того, що укладаючи угоду, ПП "Вектор-2003" діяло з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.
Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" сплатило продавцю ПДВ в вартості наданих виконавцем робіт, пов’язаних з транспортним обслуговуванням та експедируванням вантажу.
Разом з тим, сама по собі угода про роботи, пов’язані з транспортним обслуговуванням та експедируванням вантажу не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а наведені роботи не виключені законом із цивільного обігу.
Висновок позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства не підтверджено обставинами справи та помилково ґрунтується на обставинах, які не мали правового значення для справи, у зв’язку з чим в задоволенні позову щодо застосування санкції, передбаченої ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, шляхом стягнення з Приватного підприємства "Вектор-2003" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" 56168,64грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" на користь держави України суму коштів, одержаних від угоди з Приватного підприємства "Вектор-2003" у розмірі 56168,64грн., слід відмовити.
Додатково суд відзначає, що приписами ч.1 ст.208 Господарського кодексу України встановлена можливість застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає вимозі ст.41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може застосовуватись виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними і стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, так як відповідають визначенню ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, отже, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України.
Крім того, 03.11.06р. по справі №32/251-06-8566, порушеній за заявою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „Яровіт-С”, господарським судом Одеської області прийнята ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю „Яровіт-С”. Відповідно до вищезазначеної ухвали, державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 07.11.06р. до Єдиного державного реєстру був внесений запис про припинення провадження у справі про банкрутство та направлене відповідне повідомлення до Управління статистики у Київському районі м. Одеси, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, Центру зайнятості у Київському районі м. Одеси, Виконавчої дирекції ФСС з тимчасової втрати працездатності у Київському районі м. Одеси, Виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Одеси про внесення такого запису для зняття юридичної особи з обліку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Враховуючи наявність в матеріалах справи листа Головного управління статики в Одеській області від 15.01.07р. №01-02-111-50, згідно якого станом на 15.01.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Яровіт-С” вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, слід закрити провадження у справі №34-13/155-06-7115А в частині позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-С" на підставі п.5 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 94, п.5 ч.1 ст.157, п.3 ст.160, ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Закрити провадження у справі №34-13/155-06-7115А в частині позовних вимог відносно ТОВ "Яровіт-С".
2.В решті позовних вимог відмовити.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя