ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1409/20Головуючий по 1 інстанції

Справа №709/822/20 Категорія: на ухвалу Кваша І. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ;

розглянувши у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу із відповідачем.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2020 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 , надано подружжю ОСОБА_3 строк на примирення шість місяців та зупинено провадження у справі до 11 січня 2021 року.

Ухвала суду обґрунтована тим, що відповідач просив надати строк на примирення, сторони мають на утриманні малолітню дитину, проживають окремо не тривалий час, та надання строку на примирення не суперечить положенням статті 111 СК України.

У зв`язку із наданням сторонам строку на примирення суд вказав на його обов`язок зупинити провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2020 року, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

В апеляційній скарзі вказує, що при винесенні ухвали судом не було враховано конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, а також те, що розірвання шлюбу є волевиявленням позивача та будь-яке примушування до шлюбу законом не допускається, тому підстав для надання терміну на примирення у суду не було.

Зазначає, що судом не прийнято до уваги ту обставину, що сторони вже тривалий період з відповідачем не проживають, відповідач погрожує позивачу розправою, вона зверталась до поліції внаслідок таких його протиправних дій.

Звертає увагу, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд порушив право позивачки на захист, не повідомивши її про надходження такого клопотання та розглянув його, вислухавши лише одну сторону без врахування її думки, чим порушив право позивачки на доступ до правосуддя.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 04 серпня 2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що подружнє життя не склалося, сторони мають несумісність характерів та різні погляди на життя, проживання разом суперечить їх інтересам та інтересам дитини. Спільне господарство сторони не ведуть, оскільки на даний час проживають окремо. Також ОСОБА_1 вказана у позовній заяві, що просить розглядати справу без її участі та заперечує проти надання строку на примирення.

В судовому засіданні 10 липня 2020 року відповідач ОСОБА_2 заперечував проти розірвання шлюбу та просив надати строк для примирення шість місяців.

Позивач в судове засідання не з`явилась,однак, вона висловила свої заперечення щодо надання строку на примирення у позовній заяві.

Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя року», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Частиною 7 ст. 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Враховуючи те, що відповідач заперечував проти розірвання шлюбу, подружжя має неповнолітню дитину, у шлюбі сторони перебувають з 2007 року, та за поясненнями відповідача окремо проживають не тривалий час, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що слід вжити заходи щодо примирення подружжя відповідно до положень статті 111 СК України.

Строк на примирення судом визначено у межах, визначених ч. 7 ст. 240 ЦПК України. Позивач в апеляційній скарзі не просила суд зменшити вказаний строк.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Отже, враховуючи, що судом першої інстанції виконано вимоги ст. 260 ЦПК України щодо зазначення в ухвалі мотивів, з яких він дійшов висновків, надаючи подружжю строк на примирення, та з цих підстав зупинив провадження у справі, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження.

Разом з тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, доводи та вимоги позивача зводяться до ненадання строку на примирення сторонам взагалі. З викладеного вбачається, що правомірність зупинення провадження у справі позивач фактично не оскаржує.

Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, судом при наданні строку для примирення за клопотанням відповідача було з`ясовано підстави заявленого позову про розірвання шлюбу, думка позивача щодо надання строку на примирення була викладена у позовній заяві, тому судом не порушено право позивача, вивчено матеріали справи, та встановлено, що відповідач бажає зберегти сім`ю, вжиття заходів щодо примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для надання сторонам строку для примирення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що законом не допускається будь-яке примушування до шлюбу, тому відсутні підстави для надання терміну на примирення, є безпідставними. Так, надаючи сторонам строк на примирення, суд вживає заходи для збереження сім`ї, в якій, зокрема, виховується неповнолітня дитина, та жодним чином не примушує будь-кого до шлюбу.

Посилання скаржниці на те, що відповідач постійно погрожує їй розправою, внаслідок чого вона зверталась до поліції, не підтверджені відповідними доказами, тому не приймаються до уваги судом. Додана до апеляційної скарги довідка ДОП СП Чорнобаївського ВП Золотоніського ВПГУНП в Черкаській області Квітки В. про результати розгляду звернення ОСОБА_5 не свідчить про те, що відповідач постійно погрожує позивачу, та остання зверталась у зв`язку із даними фактами до правоохоронних органів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2020 року про зупинення провадження у справі у зв`язку з наданням подружжю строку для примирення, є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, є обґрунтованими, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишає без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді