ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.06 р.                                                                               Справа № 32/106                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі відокремленого підрозділу „Вантажно-транспортне управління” державного підприємства „Вугілля України” м. Донецьк   

до відповідача   державного виробничого підприємства по  зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” м. Донецьк

про відшкодування збитків в сумі 1874грн.00коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача: Борисенко О.М. – начальник відділу комерційно-договірної і правової роботи (довіреність № 21-04/5-п від 21.04.2006);

від відповідача: Дояр О.В. – юрисконсульт  (довіреність № 03-23 від 19.12.2005)

          Позивач - державне підприємство “Вугілля України” в особі відокремленого підрозділу “Вантажно – транспортне управління” державного підприємства “Вугілля України” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до  державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” м. Донецьк  про відшкодування збитків в сумі 1874грн.00коп.

         В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на  акт розслідування випадку аварії водоводу і спричиненого збитку від 03.01.2006р., розрахунок суми збитків, лист № 2/40 від 11.01.2006р., схему перегону ст. Вугілляшлях - ст. Лесна з зазначенням міста пориву водоводу, лист № 2/45 від 17.01.2006р., рахунок № 128 від 08.09.2005р., рахунок № 1389 від 24.05.2005р., лист № 113-03/13 від 25.01.2006р., лист № 2/177 від 06.02.2006р., рахунок – фактуру № СФ – 0000085 від 06.02.2006р., лист № 312 від 21.02.2006р.

         Відповідач надав відзив на позовну заяву (вих. № 690 від 18.09.2006), в якому зазначає, що позовні вимоги про відшкодування збитків не визнає, посилаючись  на наступне. По-перше,  акт розслідування аварії від 03.01.2006 був підписаний в односторонньому порядку тільки представниками позивача. Даний акт направлений на адресу відповідача після  згадування про необхідність його складення та з первісною вимогою не направлявся, що ставить під сумнів дату його складення. Представник ДВП „Укрпромводчормет” для участі в розслідуванні не викликався. Представник сторонньої незацікавленої організації  для об’єктивної фіксації фактів заподіяння збитків також не запрошувався. Крім того, для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкоди, протиправної поведінки заподіювача  шкоди, причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди. У даному випадку  неможливо встановити  причинно-наслідковий  зв’язок між аварією та збитками.  По рельєфу місцевості залізничне полотно знаходиться  в яру, що створює умови для збору   зливних  та талих вод, та могло стати причиною ушкодження обладнання.

          Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 29.05.02006 у зв’язку з хворобою судді Сковородіної О.М. справа № 32/106 була передана на розгляд судді І.А. Бойко.

          Ухвалою суду від 29.05.2006 розгляд справи було відкладено на 15.06.2006.

          За клопотанням представників сторін справа слухається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

          У судовому засіданні 15.06.2006 представник відповідача надав доповнення до відзиву, з яких вбачається, що відповідач не згоден з вимогами позивача, оскільки при складенні акту розслідування випадку аварії водоводу та заподіяних збитків від 03.01.2006 (при тому, що аварія сталася 31.12.2005), представник ДВП „Укрпромводчормет” для участі в розслідуванні не викликався.  Акт розслідування підписаний в односторонньому порядку тільки представниками позивача. В акті розслідування, в позовній заяві, в розрахунку суми збитків зазначені різні суми. У зв’язку з цим, відповідач вважає, що відсутні підстави для покладення на нього відповідальності за збитки, так як не має доказів вини відповідача, не має в наявності механізмів, які зі слів позивача прийшли в непридатність по причині аварії (представнику відповідача, який виїхав для огляду  механізмів, зазначених в позовній заяві: електродвигуна марки ДП-0,25 та чотирьох трансформаторів ПРТ-А-1, для огляду були пред’явлені електродвигун марки МСП-0,25 та чотири трансформатори ПРТ-АУ-3; надані для огляду представнику відповідача механізми відрізняються від вказаних в акті, позовній заяві та розрахунку), не має акту, складеного в передбаченому порядку.

Представник позивача в засіданні суду 15.06.2006 звернувся з клопотанням в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду даної справи у зв’язку з необхідністю додаткового дослідження доказів, що маються в справі та, внаслідок цього, для уточнення позовних вимог.

Заявлене клопотання судом розглянуте та не задовольняється з наступних підстав.

          Частина 1 ст.  69 Господарського процесуального кодексу України передбачає, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

          Позовна заява надійшла до суду 30.03.2006, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду. Тобто, двохмісячний строк, передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 30.05.2006.

          Ухвалою суду про порушення провадження по справі розгляд справи був призначений на 18.04.2006.

          18.04.2006 суд розгляд справи відклав на 29.05.2006.

          Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 29.05.02006 у зв’язку з хворобою судді Сковородіної О.М. справа № 32/106 була передана на розгляд судді І.А. Бойко.

          Ухвалою суду від 29.05.2006 розгляд справи було відкладено на 15.06.2006.

          Тобто, позивачу надавалося достатньо часу   для додаткового дослідження обставин справи, уточнення позовних вимог та надання додаткових документів в обґрунтування позову.

          Згідно ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням обох сторін  чи  клопотанням  однієї  сторони, погодженим з другою стороною, спір  може  бути  вирішено  у  більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

          В матеріалах справи міститься клопотання позивача, яке не погоджене з відповідачем.

          Крім того, позивач не довів суду, як продовження строку розгляду справи може вплинути на хід розгляду цієї справи, не зазначив, які документи в майбутньому можливо представити, які уточнення та на підставі чого ці уточнення будуть здійснені, бо з всіма документами, що містяться  в матеріалах справи позивач, знайомий.          

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

          31.12.2005  сталася аварія водоводу, що знаходиться на балансі державного виробничого підприємства „Укрпромводчормет”.

          03.01.2006 представниками позивача був складений акт розслідування випадку аварії водоводу та заподіяних збитків.  В акті розслідування зазначено, що 31.12.2005 в результаті аварії водоводу вода затопила  300 метрів залізничного полотна, що проходить під  шляхопровідом „Укрзалізниці” на перегоні Вугілляшлях-Лесна (пікети з 23 по 26), що належать ВТУ ДП „Вугілля України”. Внаслідок затоплення прийшли в повну непридатність (відновленню не підлягають) чотири автоблокіровочних трансформатори  ПРТА вартість 296грн.00коп. кожний та електродвигун для переводу стрілок ДП-0,25 вартістю 690грн.00коп.  

          На підставі зазначеного акту розслідування позивач розрахував суму збитків, яка становить  1874грн.00коп.,  та виставив відповідачу для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000085 від 06.02.2006 на суму 1874грн.

          В той же час, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 1874грн.00коп., а до позову додає розрахунок суми збитків внаслідок заподіяної шкоди, де сума збитків складає 1871грн.16коп. (із розрахунку: вартість чотирьох трансформаторів  ПРТ-А-1  - 247грн.00коп. кожний, вартість електродвигуна ДП-0,25 – 571грн.30коп.

          Таким чином, позивач чітко не визначився з сумою збитків, оскільки  в акті розслідування, позовній заяві та розрахунку суми збитків вказані різні суми.  Методика розрахунку збитків також різна, так в  розрахунку суми збитків сума 1871грн.16коп. розраховується із  вартості чотирьох трансформаторів  ПРТ-А-1  - 247грн.00коп. кожний, вартості електродвигуна ДП-0,25 – 571грн.30коп. та ПДВ в сумі 311грн.86коп. Згідно акта розслідування,  листів позивача (№2/40 від11.01.2006, №2/75 від 17.01.2006) сума збитків  становить 1867грн.00коп., у тому числі ПДВ, із розрахунку вартості чотирьох трансформаторів  ПРТ-А-1  - 296грн.00коп. кожний, вартості електродвигуна ДП-0,25 – 690грн.00коп.

          Листом  № 2/177 від 06.02.2006 та згідно рахунку-фактури на оплату № СФ-0000085 від 06.02.2006 відокремлений підрозділ „Вантажно-транспортне управління” державного підприємства „Вугілля України”   пред’являє ДВП „Укрпромводчормет” збитки в сумі 1874грн.00коп., у тому числі ПДВ в сумі 312грн.33коп.

          В наданих позивачем  рахунку № 128 від  08.09.2005 вартість одного трансформатора ПРТ-А-1 складає 242грн.00коп., а в рахунку № 1389 від 24.05.2005 вартість електродвигуна  ДП-0,25 зазначена 571грн.30коп.

          Частина 2 ст. 623 Цивільного кодексу України визначає, розмір збитків, заподіяних порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

          Як вбачається з наведеного, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, позивачем не наданий чіткий розрахунок суми збитків.          Крім того, сума збитків, зазначена в позовній заяві та в розрахунку збитків, документально не підтверджена.

          Стосовно наданого позивачем акта розслідування, то суд вважає, що цей акт не може служити належним доказом для відшкодування збитків, оскільки:

по-перше,  акт розслідування  складений за участю тільки представників  позивача. Представник відповідача для участі в складенні акту розслідування не викликався, сторонній та незацікавлений представник - не залучався.

          По-друге, актом розслідування випадку аварії водоводу і спричиненого збитку від 03.01.2006р.  не встановлені обставини аварії,  які пошкодження  на електродвигуні та трансформаторах, що саме стало причиною виходу із строю цих механізмів, які заходи були прийняті позивачем для зменшення суми збитків. Тобто, з акту не  можливо зробити висновок, що саме внаслідок затоплення вийшли із строю вказані механізми. Також, відсутні документи, які б підтверджували, що механізми відновленню не підлягають.

          Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює,...шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          В свою чергу, коментар до ст. 1165 Цивільного кодексу України закріплює,  умовами виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної майну юридичної особи, є: виникнення шкоди; протиправні дії або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди; причинний зв’язок між протиправною дією чи бездіяльністю та шкодою; вина.

          Позивач не довів суду та не підтвердив документально, що саме внаслідок аварії прийшли в непридатність механізми. Тобто, з матеріалів справи та доводів позивача не вбачається ланцюг умов, необхідних для виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди.

          Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Позивач не довів суду обставини, на які посилається в обґрунтування позовних вимог, тому  в вимогах про відшкодування збитків слід відмовити.          

          Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. ст.  509,  623, 1165, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225, 226 Господарського кодексу України,    ст.ст.  33, 44, 49, 69, ст.  ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

            Державному підприємству “Вугілля України” в особі відокремленого підрозділу “Вантажно – транспортне управління” державного підприємства “Вугілля України” м. Донецьк  в вимогах до  державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” м. Донецьк  про відшкодування збитків в сумі 1874грн.00коп. ВІДМОВИТИ.

          

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

Тел. 3056827

Надруковано 4 примірники:

1 прим.. – до справи

2 прим.. –  позивачу

1 прим.. – відповідачу