УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/651/20

В И Р О К

Іменем України

9 вересня 2020 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Кірічука М.М., за участю: секретаря судового засідання Панасюк К.О., прокурора Смірнова М.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старочуднівська Гута Романівського району Житомирської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що 16 червня 2020 року близько 22 години, ОСОБА_1 прибув до домогосподарства, що по вул. Чайківка 7 в с. Старочуднівська Гута Романівського району Житомирської області та реалізуючи умисел, направлений на заволодіння транспортним засобом, шляхом обману ОСОБА_3 взяв ключі від автомобіля ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , завів двигун автомобіля та поїхав на ньому з місця вчинення злочину, тобто незаконно заволодів транспортним засобом.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 289 КК України, як умисні дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною 1 статті 289 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, потерпіла також зазначила, що злочин було скоєно за тих обставин, які вказані в обвинувальному акті і угоді, сторони угоди примирилися, шкода відшкодована. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. При цьому, з урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та у зв`язку з наявністю обставини, що пом`якшують покарання, сторони угоди узгодили можливість застосуванням положень статей 75, 76 КК України шляхом звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього відповідних обов`язків. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3  статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил статей  468, 469 КПК України  у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням..

В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо затвердження угоди і вважає, що визначена в угоді міра покарання відповідає санкції статті та особі обвинуваченого. Потерпіла вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із  статтею 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, а тому ці його дії кваліфікує за частиною 1 статті 289 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про пимирення міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 30 червня 2020 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

  Головуючий М.М. Кірічук