ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3359/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 (суддя Головіна К. І.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Коробенко Г. П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ"

про забезпечення позову

у справі № 910/3359/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) і 2) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень у Подільському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" (далі - ТОВ "Будінвест КМ", позивач, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київської міською радою та ТОВ "Будінвест КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва", зареєстрованого за №446/8019 (далі - рішення №446/8019).

2. Позов обґрунтований тим, що рішенням №446/8019 порушені права позивача як орендаря земельної ділянки, оскільки відповідач до закінчення строку дії договору оренди, без достатніх правових підстав вирішив його розірвати та вчинити відповідні дії щодо зняття з реєстрації цього договору, також доручив здійснити оформлення права постійного користування земельною ділянкою на іншу особу (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва) та розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

3. Разом з позовом ТОВ "Будінвест КМ" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Київраді та її виконавчим органам вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо фактичного вилучення у ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва кадастровий номер: 800000000:85:166:0003; вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо оформлення права користування Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на вказану земельну ділянку, в тому числі дій з розроблення проекту землеустрою, зміни цільового призначення цієї земельної ділянки та дій з озеленення цієї земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 заяву ТОВ "Будінвест КМ" про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Київраді та її виконавчим органам вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо фактичного вилучення у ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер: 800000000:85:166:0003); вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо оформлення права користування Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на земельну ділянку площею 1,09 га по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 800000000:85:166:0003), у тому числі дій з розроблення проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 800000000:85:166:0003 та зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер: 800000000:85:166:0003.

5. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції встановив відповідність заходу забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких він вживається, наявність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій з виконання спірного рішення і предметом позовної вимоги щодо визнання даного рішення незаконним та його скасування, а також обґрунтованість вимог заявника, що підтверджується існуванням фактичних обставин вчинення відповідачем та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень у Подільському районі м. Києва дій, направлених на виконання оспорюваного рішення, які в подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

6. Суд зазначив, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову, передбачених законом, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позовних вимог рішення у цій справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, якщо земельна ділянка буде у нього вилучена, передана в користування іншій особі та цільове призначення земельної ділянки буде змінене. Натомість, вжиття судом вказаних заходів забезпечення позову, призведе до ефективної реалізації позивачем права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів та у разі його вжиття не порушить прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 внесено виправлення у абзац 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/3359/20, доповнивши його словами "заборонити Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва вчиняти будь-які організаційно-правові дії з озеленення земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:85:166:0003) площею 1,09 га по вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва".

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду мста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/3359/20 з тих же мотивів.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

9. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині обґрунтованості вимог заявника, збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, а також посилається на неврахування судами правових позицій, наведених у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17, від 02.04.2019 у справі № 918/702/18, від 08.04.2019 у справі № 925/100/15.

11. Відповідач зазначає, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з розроблення проекту землеустрою земельної ділянки та зміни цільового призначення земельної ділянки. При цьому наголошує, що доручення Київради Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва здійснити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою і розробити проект землеустрою не тотожне наданню такої земельної ділянки в постійне користування, а є лише стадією процесу отримання права користування на земельну ділянку.

12. Скаржник зазначає, що рішення від 12.12.2019 є чинним, прийнятим Київрадою на підставі повноважень та є обов`язковим до виконання, а отже відсутні підстави стверджувати про недобросовісність поведінки відповідача, а також посилається на неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16 та постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19.

13. Скаржник не погоджується з висновками судів щодо адекватності заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення позивачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати та посилається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

14. Відповідач зазначає, що подання позивачем трьох заяв про забезпечення позову є зловживанням процесуальними правами та посилається на помилкове незастосування судом першої інстанції приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Також відповідач зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 про виправлення описки не відповідає критеріям статті 243 ГПК України, оскільки внесенні виправлення підпадають під регулювання частини першої статті 244 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

16. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

17. Верховний Суд вважає за можливе розглянути справу № 910/1261/20 у розумний (такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту) строк.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

18. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

19. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

20. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) (стаття 137 ГПК України).

21. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

22. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

23. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

24. Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

25. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

26. З матеріалів вбачається, що предметом позову є вимога немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Київради № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва".

27. Підпунктом 2.1 п. 2 рішення № 446/8019 виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено протягом 30 днів з моменту прийняття цього рішення вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 800000000:85:166:0003), укладений між Київрадою і ТОВ "Будінвест КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017).

28. Пунктом 3 рішення № 446/8019 Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва доручено у місячний строк із дня набрання чинності цим рішенням здійснити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки 800000000:85:166:0003, межі якої зазначені у додатку до цього рішення (п. 3.1); розробити проект землеустрою земельної ділянки, зазначеної у пункті 3.1 цього рішення, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для збереження та використання пам`яток природи для благоустрою пам`ятки природи "Крістерова Гірка"; здійснити заходи щодо благоустрою та озеленення вказаної земельної ділянки.

29. Задовольняючи заяву про забезпечення позову? суди виходили з того, що:

- згідно з ч.3 ст. 44 Регламенту Київради, затвердженого рішенням Київради від 7.07.2016 № 579/579 "Про Регламент Київської міської ради" (зі змінами і доповненнями станом на від 16 травня 2019 року № 903/7559) Київрада та її виконавчий орган мають право вчиняти дії з виконання рішення № 446/8019 починаючи з 12.12.2019;

- на підтвердження виконання рішення № 446/8019 позивач надав лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.02.2020 № 05716-1933, яким на виконання п.п. 2.2 п. 2 рішення № 446/8019 позивача повідомлено, що договір оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва, укладений між Київської міською радою та ТОВ "Будінвест КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341, розірвано;

- згідно з Інформаційною довідкою №194855164 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до якої станом на 25.12.2019 за ТОВ "Будінвест КМ" зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 1,0900 га. за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 47-ж у Подільському районі;

- згідно з Інформаційною довідкою №196100902 станом на 13.01.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: за об`єктом - земельна ділянка площею 1,0900 га. за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 47-ж у Подільському районі , відомості про реєстрацію речового права (права оренди) відсутні.

30. Здійснивши оцінку наданих позивачем до заяви про забезпечення позову доказів, суди попередніх інстанцій зазначили, що лист Департаменту земельних ресурсів від 03.02.2020 №05716-1933 підтверджує початок виконання рішення Київради №446/8019, оскільки станом на 13.01.2020 право оренди за договором, укладеним між сторонами спору, вже було знято з державної реєстрації, а відтак дійшли висновку про обґрунтованість доводів позивача стосовно необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, оскільки за час розгляду справи відповідне право на земельну ділянку, яка перебувала у користуванні позивача, може бути набуто іншою особою, спірна земельна ділянка буде передана Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва та її цільове призначення буде змінене, що у свою чергу нівелює мету звернення до суду з позовом про визнання рішення №446/8019 протиправним та його скасування, а відновлення порушеного права оренди земельної ділянки буде суттєво ускладнено і позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги ту обставину, що станом на 13.01.2020 право оренди за договором оренди, укладеним між сторонами спору, вже було знято з державної реєстрації.

31. Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують. Так, твердження скаржника стосовно того, що доручення Київради Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва здійснити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою і розробити проект землеустрою не тотожне наданню такої земельної ділянки в постійне користування, а є лише стадією процесу отримання права користування на земельну ділянку, не спростовують висновків судів про те, що вилучення земельної ділянки у позивача, оформлення права користування земельною ділянкою іншою особою, а також зміна цільового призначення земельної ділянки призведе до утруднення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного цього судового провадження.

32. Щодо доводів скаржника стосовно правомірності дій відповідача під час прийняття рішення №446/8019, а також невиконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендної плати, Суд вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

33. Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду України і постановах Верховного Суду, наведених у пунктах 10,12, 13 цієї Постанови, оскільки наведені скаржником висновки щодо обґрунтованості, адекватності заявлених позивачем вимог і збалансованості інтересів сторін стосуються правовідносин з іншим матеріально-правовим і процесуально-правовим регулюванням, зокрема наведені скаржником висновки суду касаційної інстанції стосуються оцінки підстав вжиття заходів забезпечення позову для уникнення ускладнень виконання рішення суду, в разі його примусового виконання, у той час як у цій справі оцінці підлягають доводи заявника стосовно того, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що було вірно враховано судами попередніх інстанцій.

34. Разом з тим, у своїй заяві ТОВ "Будінвест КМ" просить забезпечити позов шляхом заборони Київраді та її виконавчим органам вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо фактичного вилучення у ТОВ "Будінвест КМ" земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва кадастровий номер: 800000000:85:166:0003; вчиняти будь-які організаційно-правові дії щодо оформлення права користування Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на вказану земельну ділянку, в тому числі дій з розроблення проекту землеустрою та зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

35. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що предмет позову у даній справі та заявлені позивачем заходи забезпечення позову є взаємопов`язаними між собою, такі заходи мають на меті ефективний захист та відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення та у разі їх вжиття не порушать прав і охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

36. Щодо доводів скаржника, викладених у пункті 14 цієї Постанови, Суд зазначає таке.

37. У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 50з-20 викладено такі висновки: "Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ГПК України не передбачено право повторного звернення із заявою про забезпечення позову з тих же підстав є необґрунтованим, оскільки не містить посилання на відповідну норму процесуального права, якою б це питання регулювалося.

При цьому колегія суддів враховує, що лише у пункті 1 частини другої статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Разом з тим наведена норма чи будь-яка інша норма ГПК України не містить імперативної заборони подавати клопотання (заяви) для вирішення питання за відсутності інших підстав або нових обставин, а лише надає можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин, і, що важливо для конкретної даної ситуації, - за умови якщо таке питання вже вирішено судом".

38. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що крім заяви про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цієї справи, позивач подавав декілька заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме у справах № 910/188308/19, № 910/19055/19, у задоволенні яких було відмовлено.

39. Разом з тим, вказані доводи касаційної скарги не містять обґрунтування на підтвердження того, що подані раніше позивачем заяви є ідентичними поданій заяві у цій справі та що подання відповідних заяв було вчинено позивачем саме з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

40. Окрім того, у відзиві позивач заперечує проти вказаних доводів касаційної скарги і посилається на те, що заяви про забезпечення позову подавалися ним у різні часові проміжки та за різних обставин, зокрема заява у цій справі, що переглядається, подана позивачем після пред`явлення позову і вже після зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, що було встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі.

41. За таких обставин, Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника щодо помилкового незастосування судом першої інстанції приписів статті 43 ГПК України при розгляді заяви про забезпечення позову.

42. Стосовно доводів відповідача, викладеним у пункті 15 цієї Постанови, то Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України ухвала про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення підлягає оскарженню окремо від рішення суду в суді апеляційної інстанції, проте відповідач не скористався наданим йому правом на оскарження цієї ухвали в суді апеляційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку, а тому вказані доводи скаржника не приймаються Судом до уваги.

43. Окрім того, доводи касаційної скарги не містять заперечень щодо вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які організаційно-правові дії з озеленення спірної земельної ділянки, або що вчинена судом першої інстанцій процесуальна дія призвела до ухвалення незаконного рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

45. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Будінвест КМ" про забезпечення позу та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

47. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну Київської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/3359/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил