Р і ш е н н я

І м е н е м   У к р а ї н и

Справа №2-350/2010

23 квітня 2010 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Судді              - Овчаренко Н.Г.

При секретареві    - Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що представляє інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи – П»ята державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння та визнання таким, що відбувся, договору купівлі-продажу частини домоволодіння, визнання права власності на частину домоволодіння, -

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом 30.09.2008, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що 13.07.2006 вона та її племінник ОСОБА_6 продали належні їм 59\100 частин квартири АДРЕСА_1, а за отримані гроші придбали 20\100 частин домоволодіння 36-а по вул.Флотській у м.Дніпропетровську у відповідачки ОСОБА_2, але договір купівлі-продажу не було оформлено, а натомість оформлено договір дарування 20\100 частин домоволодіння на ім»я ОСОБА_6 Про те, що гроші було передано за договором дарування свідчить розписка відповідачки.

15.03.2008 ОСОБА_6 помер. Так як позивачка не є його спадкоємицею, вона звертається до суду також із позовом до спадкоємиці.

Просить суд визнати недійсним договір дарування 20\100 частин домоволодіння 36-а по вул.Флотській у м.Дніпропетровську на ім»я ОСОБА_6, визнати таким, що відбувся, договір купівлі-продажу вищезазначених частин домоволодіння, та визнати за нею право власності на 1\10 частину цього домоволодіння.

У судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав позовні вимоги та, посилаючися на підстави позову, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 надала суду письмову заяву, вчинену у нотаріуса, що проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу у її відсутність.

Представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_4 – ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_5 до суду не з»явилася, що не перешкоджає суду розглянути справу по суті.

Представник третьої особи – П»ятої державної нотаріальної контори надав суду листа, у якому просив суд розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

 Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Оспорюваний позивачкою договір дарування 20\100 частин домоволодіння вчинений 13.07.2006 приватним нотаріусом ОСОБА_5, тобто, вчинений особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої дії та обов»язок щодо перевірки обставин вчинення правочину, який відповідає вимогам ст.203 ЦК України.

Як вбачається з тексту договору дарування (п.12, а.с.9), сторони підтвердили, що договір дарування не носить характер удаваного та уявного правочину, а дарувальник стверджує, що воно здійснене за доброю волею.

До того ж, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.28) вбачається, що ОСОБА_2 замовляла технічний паспорт та витяг з реєстру 07.06.2006, тобто більше ніж за місяць до вчинення договору, саме для дарування 20\100 частин домоволодіння, а не іншої угоди щодо відчуження.

Підстав для сумніву у недобросовісності нотаріуса при вчиненні цього договору у суду немає. Окрім цього, договір продажу 59\100 частин квартири, що був підписаний і позивачкою також, вчинений у того ж самого нотаріуса та в той самий день.

Як вбачається з цього договору (а.с.6) продані 59\100 частин квартири належали позивачці та її племіннику в результаті приватизації житла, та продавці мали знятися з реєстрації у цій квартирі та звільнити її, з чого суд робить висновок, що продавці мали б мати на момент укладення цього договору інше місце проживання, до якого вони б мали переїхати, звільнивши продану квартиру до 01.08.2006 (п.12 а.с.6).

З наданих позивачкою до суду документів про організацію похорону ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_6 на час смерті мешкав саме у 20\100 подарованого йому домоволодіння, а позивачка – у кв.69 будинку 1 на жм Тополя-1 у м.Дніпропетровську.

Суд вважає, що після продажу 59\100 частин квартири, що була єдиним місцем проживання позивачки та ОСОБА_6, вони таким чином вирішили проблему окремого проживання, отримавши кожен собі житло шляхом, не забороненим законом.

У судовому засіданні не встановлено належними доказами підстав для визнання договору дарування 20\100 частин домоволодіння недійсним, а тому ця вимога задоволенню не підлягає.

Оскільки інші вимоги є похідними від першої, вони також задоволенню не підлягають.

Керуючисть ст.ст.203,209,215 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що представляє інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, треті особи – П»ята державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння та визнання таким, що відбувся, договору купівлі-продажу частини домоволодіння, визнання права власності на частину домоволодіння - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        Н.Г.Овчаренко