Справа № 2-а-776/10

  ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:              Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №071876 від 09.01.2010р. в справі про адміністративне правопорушення,

         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №071876 від 09.01.2010 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення працівником ДАІ вимог чинного законодавства при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не складенні протоколу про адміністративне правопорушення, без якого не можливо довести факт вчинення нею адмінправопорушення, а також не взяті до уваги його пояснення та свідків, які були присутні на місці події.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача встановив наступне.

Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №071876, водій ОСОБА_1 09.01.2010 року о 23 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом марки Део Ланос, д.н.з. НОМЕР_1, в м. Тернополі, по вул. Бережанській, не виконав вимогу дорожнього знаку «Стоп контроль», чим порушив вимоги п. 3.41. дод.1 Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн., яку і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до розділу 33 додатку 1 ПДР України затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001р., дорожній знак 3.41. "Контроль" – забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост міліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо) .

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стаття 245 Кодексу встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою і у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положенням ст. 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема у випадку, на який і посилається відповідач, виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, 09.01.2010 року працівником ДАІ, який зафіксував вчинення адміністративного правопорушення, при накладенні адміністративного стягнення не було з’ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а саме, не взято до уваги пояснення позивача та осіб, які були присутніми на місці події як свідки ,  не встановлено ступінь вини, чи винна особа у вчиненні порушення, майновий стан та обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, ОСОБА_1 при наближенні до дорожнього знаку  3.41. "Контроль", який був розміщений на шлагбаумі, почав гальмувати, проте побачивши за кілька метрів від даного дорожнього знаку інспектора ДАІ, який жезлом вказав йому місце зупинки за дорожнім знаком. Виконавши вимогу працівника міліції, він зупинився у вказаному ним місці, проте даний інспектор, не зважаючи на пояснення позивача та свідків, виніс постанову та притягнув його  до адміністративної відповідальності.    

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 09.01.2010 року близько 23 год. 30 хв., перебував в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 При наближенні до дорожнього знаку "Контроль", який був розміщений на шлагбаумі, ОСОБА_1  пригальмував та  побачивши за кілька метрів від даного дорожнього знаку інспектора ДАІ, який жезлом вказав місце зупинки за дорожнім знаком, тому позивач зупинився у вказаному інспектором місці.  Працівник Державтоінспекції не вислухавши пояснень свідків та водія, виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.    

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що 09.01.2010 року близько 23 год. 30 хв., перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Рухаючись по вул. Бережанській в м. Тернополі, при наближенні до дорожнього знаку "Контроль", який був розміщений на шлагбаумі, ОСОБА_1  пригальмував та  побачивши за кілька метрів від даного дорожнього знаку інспектора ДАІ, який жезлом вказав йому місце зупинки за дорожнім знаком, тому водій зупинився у вказаному інспектором місці. Працівник Державтоінспекції не вислухав пояснень свідків та водія, виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 8.2. ПДР України, дорожні знаки можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками та дорожньою розміткою.

Згідно п. 8.3. ПДР України сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків пріоритету і є обов'язковими для виконання.

Однак, при розгляді справи про адмінправопорушення та винесення оскаржуваної постанови працівником ДАІ всупереч ст. 280 КУпАП не було з’ясовано всіх істотних обставин справи, а саме не встановлено чи винна особа у його вчиненні, оскільки як вбачається із пояснень позивача та свідків, водієм на виконання вимог працівника міліції, у відповідності до п. 8.3. ПДР України, здійснено зупинку у місці вказаному інспектором.  

Також, згідно вимог ст. 251 КУпАП, факт вчинення правопорушення не підтверджено належним доказами – відсутній протокол про адміністративне правопорушення, хоча він неодноразово витребовувася у відповідача судом.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також недоведеність факту вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №071876 від 09.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Суддя – підпис

             З оригіналом згідно:

             Суддя                                                                                   Ю.І. Дзюбановський