Справа №  2-910/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року   Торезький  міський суд  Донецької області в складі:

головуючого                                                 Стріжакової Т.В.

при секретарі                                                 Пекунової Є.Г.

розглянувши в залі суду в м.Торезі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м.Торезі про визнання дій противоправними, зобов’язання здійснити виплату недоплаченої допомоги,  -  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку, визнання дій противоправними, зобов’язання здійснити виплату недоплаченої допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни. Згідно зі ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом, на 2007 рік припинено, дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Разом з тим, 09.07.2007 року Конституційним судом України прийнято Рішення №6-рп/2007, у відповідності до якого припинення дії зазначеного закону не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним, зокрема п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року. У відповідності до ст..62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-5, який набрав чинності з 01.10.2007 року, було затверджено прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність: з 01.1.2007 року №749-5 встановлено, що для призначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 5-го ч.1 цієї статті, збільшено на 1%, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11. Таким чином, доплата до пенсії особі, яка має статус дитини війни, повинна визначатись, виходячи з приведених вище розмірів. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10 рп також визнано неконституційним, зокрема п.41 п.п.2 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до окремих законодавчих актів України». Відповідно до п.6 зазначеного Рішення визначено, що Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до окремих законодавчих актів України «визнаних неконституційними, у зв’язку з чим діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач зазначену доплату не нараховував, що є протиправним та таким, що не відповідає Конституції України та Законам України. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складав: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 червня – 481 грн., з 01 липня – 486 грн., з 01 жовтня – 498 грн. У відповідності до ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» КМУ надано право у 2009 році також встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначено відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни повинна здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач зазначену доплату у 2009 році не нараховував та не сплачував, що є протиправним та таким, що на відповідає Конституції України та Законам України.

Просить визнати дії УПФу в м. Торезі незаконними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду в місті Торез провести нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

             Позивач, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву, в якій вказав, що вимоги визнає в повному обсязі, просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи,  у судове засідання представника не направив, направив до суду заперечення за позовом, просив справу розглянути у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено , що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни» -  осіб, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, про що свідчить відбиток штампу у пенсійному посвідченні позивача № НОМЕР_1 (а.с.5).

У запереченнях відповідача   УПФУ вказано, що позивач перебуває на обліку в УПФУ як отримувач пенсії за віком, на підставі змін ЗУ №3235-У1 від 20.12.2005р., ЗУ Про державний бюджет на відповідний рік позивачу виплати допомоги як дитині війни проводилися в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; розмір підвищення пенсії нарахований вірно, згідно із нормами діючого законодавства. У позові просить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй (ст.8). Органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (ч.2 ст.19).   Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, в інших випадках, передбачених законом (ст.46).

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»   державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом не можуть бути обмежені  або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 6 даного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а статтею 7 передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно зі ст.1 розділу ІV Прикінцевих положень ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р., цей закон набирає чинності 01.01.2006р.

Статтею 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-14, а також ЗУ «Про державні та соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії» від 5.10.2000р. №2017-111, згідно із ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи із вимог Конституції України і повинні їй відповідати.

ЗУ «Про державні та соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії» у ст.17 передбачено, що до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір пенсії за віком; основні соціальні гарантії не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджуються Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується у офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Пунктом 12 статті 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік " від 19.12.2006 р. N 489-V дію ст. 6 вказаного Закону було зупинено на 2007 рік, з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії був визнаний таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  положення пункту 12 статті 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані  неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 9 липня 2007 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вказані норми ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже,  з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі. Тому з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач має право як дитина війни на 30 % підвищення мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тому позовні вимоги позивача про визнання дій УПФУ неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії - здійснити нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 ЗУ «Про держаний бюджет на 2008 рік»  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-17, що набрав чинності з 01.01.2008 року, ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п.2 п.41 розділу 11 ЗУ «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України зазначено, що положення ЗУ «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів  у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ЗУ «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних  неконституційними.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (п.п.2 п.41 р.11 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1.01.2008 року втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України «10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

З 22 травня 2008 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України №10-рп/2008,  норми Закону України ЗУ «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність, а, отже,  з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі. Тому з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач має право як дитина війни на 30% підвищення мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. З 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30% підвищення пенсії передбачена не була, тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10грн., з 1 липня – 48,20грн., з 1 жовтня – 49,80грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачується УПФУ відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності УПФУ в м.Торезі в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22.05.2008 року відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  

Тому позовні вимоги позивача про визнання дій УПФУ неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії - здійснити нарахування та виплату йому підвищення до пенсії як «дитині війни» за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік » КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Суд не приймає аргумент органу державної влади щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що така відмова є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у даному рішенні, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом не можуть бути  прийняті до уваги.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007, від 22.05.2008р. №10-рп УПФУ підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та за 2009 рік не перераховано (не нараховано) і пенсія не виплачувалась у повному обсязі. Тому бездіяльність УПФУ у вказаний період є протиправною, такою, що не відповідає ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а вимоги позивача про зобов’язати УПФУ здійснити нарахування та виплату позивачу як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та 2009 рік підвищення до пенсії відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в ці періоди, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням фактично отриманих сум в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.22, ст.46, ч.1 ст.50, 92,152 Конституції України,  Законами України: ч.2 ст.3, ст.6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні та соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N6-рп/2007, від 22.05.2008 року №10-рп, ст.ст.3,10, 15,60,79,197,209,210,212,214,215,223 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Торезі Донецької області по нездійсненню нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірах, передбачених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Торезі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1 як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року підвищення до пенсії відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з врахуванням фактично отриманих сум.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                     Т.В.Стріжакова