Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 360/213/19

провадження № 61-5470св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Громадська організація «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 вересня 2019 року у складі судді Міланіч А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Кулікової С. В., Желепи О. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок» (далі - ГО «РСТМ «Жайворонок») про визнання рішень конференції та правління громадської організації неправомірними.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 вересня 2018 року була проведена конференція ГО «РСТМ «Жайворонок», на яку не було допущено його як делегата від члена Громадської організації садівничого товариства «Промінь» (далі - ГО СТ «Промінь»), а також деяких інших делегатів, у зв`язку з начебто наявною заборгованістю перед ГО «РСТМ «Жайворонок» за членськими внесками. У зв`язку із зазначеним залу проведення конференції залишили 7 її учасників і присутніми залишилися лише 55 учасників.

Посилався на те, що ця конференція була не правомочною, оскільки згідно зі Статутом ГО «РСТМ «Жайворонок» для визнання конференції правомочною має бути не менше ніж 75 делегатів, і те, що позивача неправомірно було не допущено до участі у конференції, оскільки він не мав заборгованості перед відповідачем.

З урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд на підставі статей 5.11, 5.12 Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» визнати конференцію ГО «РСТМ «Жайворонок» від 22 вересня 2019 року неправомочною, а прийняті нею рішення, які опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» в мережі Facebook, неправомірними, оскільки вони порушують права і свободи, принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача та інших садоводів садівницьких товариств - членів масиву; на підставі статей 5.9, 5.10 Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» визнати неправомірним рішення її правління (протокол № 45) в частині недопущення до участі в конференції як позивача, так і інших садівників, делегованих садівницькими товариствами - членами масиву, оскільки воно порушує їх права і свободи, принижує їх честь, гідність і ділову репутацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 09 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач безпосередньо не є членом ГО «РСТМ «Жайворонок», членами якого є лише юридичні особи - садівницькі товариства, а мав брати участь у роботі конференції як представник самостійної юридичної особи ГО СТ «Промінь», доказів того, що прийняті конференцією 22 вересня 2018 року рішення порушують його охоронювані законом права чи інтереси, суду не надано, тому підстав для визнання цих рішень неправомірними немає. Крім того, оспорюване рішення правління РСТМ «Жайворонок» від 15 вересня 2018 року щодо недопущення на конференцію боржників позивача безпосередньо не стосується, а тому цим рішенням будь-які його права чи інтереси не порушуються, а отже, немає підстав для визнання рішення від 15 вересня 2018 року в цій частині неправомірним.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 360/213/19, витребувано її з Бородянського районного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ГО «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок»

про визнання рішень конференції та правління громадської організації неправомірними призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» діяльність товариства безпосередньо стосується прав та законних інтересів садівників (фізичних осіб) - членів садівницьких товариств, відповідно, і рішення конференції безпосередньо стосуються прав та законних інтересів окремих садівників (фізичних осіб).

Крім того, для участі у конференції 22 вересня 2018 року відповідно до пунктів 5.10.1-5.10.4 Статуту було зареєстровано лише 70 повноважних представників, що є недостатнім для правомочності конференції. Відповідно, всі рішення, прийняті на конференції 22 вересня 2018 року, є неправомірними.

Доводи інших учасників справи

У червні 2020 року ГО «Садівничий масив «Жайворонок» подала відзив на касаційну скаргу, який мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги та законністю й обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що на підставі договору купівлі-продажу від 14 лютого 2007 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0517 га, наданої для ведення садівництва, що розташована на території Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області в СТ «Промінь» на вул. 14 Ізобільна, діл. № 20.

10 травня 2008 року СТ «Промінь» видало йому книжку садовода - члена цього товариства.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту ГО СТ «Промінь», затвердженого загальними зборами ГО СТ «Промінь» 17 липня 2016 року, товариство створене робітниками та службовцями Відкритого акціонерного товариства «Електроприлад» на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18 лютого 1980 року № 112, загальна кількість земельних ділянок - 59, розміри ділянок - 500,00 кв. м (0,05 га).

Відповідно до пункту 1.10 цього Статуту товариство набуває прав юридичної особи з моменту державної реєстрації згідно з чинним законодавством, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, свою печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням, рахунки. Товариство діє на основі самостійності, самоврядування та самофінансування.

Згідно зі Статутом ГО «РСТМ «Жайворонок», затвердженим рішенням конференції ГО «РСТМ «Жайворонок» 29 травня 2010 року, «РСТМ «Жайворонок» створена добровільним об`єднанням садівницьких товариств - об`єднань громадян, що розташовані на земельній ділянці села Галинка Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян» для захисту прав та законних інтересів садівників - членів садівницьких товариств щодо організації та облаштування земельних ділянок членів садівницьких товариств та прилеглої території (пункт 1.1).

ГО «РСТМ «Жайворонок» є місцевою громадською організацією як об`єднанням місцевих громадських організацій - садівницьких товариств. ГО «РСТМ «Жайворонок» не здійснює підприємницьку діяльність та є неприбутковою організацією (пункт 1.2). Кількість садівницьких товариств 68 (пункт 1.3), в тому числі, як визнали сторони, ГО СТ «Промінь» також є членом РСТМ «Жайворонок». Вищим органом управління ГО «РСТМ «Жайворонок» є конференція масиву, яка скликається правлінням масиву один раз на рік. Конференція має право вирішувати будь-які питання діяльності ГО «РСТМ «Жайворонок» (пункт 5.2). Конференція ГО «РСТМ «Жайворонок» визнається правомочною, якщо в ній беруть участь представники членів, що мають відповідно до Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» більш як 50 відсотків голосів плюс 1 голос від загальної кількості голосів (пункт 5.11). Органом управління ГО «РСТМ «Жайворонок» в період між конференціями є правління Масиву (пункт 5.13).

15 вересня 2018 року відбулося засідання правління ГО «РСТМ «Жайворонок», на якому вирішено не допускати на конференцію боржників за будь-якими внесками.

22 вересня 2018 року відбулася чергова конференція ГО «РСТМ «Жайворонок», на якій спочатку були присутніми 80 делегатів від 40 товариств, пізніше 5 делегатів залишили приміщення, де проходила конференція, і в голосуванні брали участь 75 делегатів. Конференція прийняла рішення щодо затвердження звіту голови правління та ревізійної комісії ГО «РСТМ «Жайворонок», штатного розпису, кошторису на 2019 рік, що підтверджується копією протоколу конференції.

Відповідно до пункту 5.9 Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» садівницькі товариства реалізують своє право на голосування шляхом висунення своїх представників на конференцію масиву відповідно до внутрішніх статутних документів членів масиву. Для голосування на конференції представник члена масиву повинен представити відповідно завірений печаткою члена масиву або нотаріально посвідчений протокол про надання йому повноважень щодо прийняття рішень на конференції із вказаним терміном дії таких повноважень. Кожен представник садівницького товариства має один голос.

Згідно з пунктом 5.10 Статуту загальна кількість голосів представників членів ГО «РСТМ «Жайворонок», які мають право брати участь в голосуванні, визначається кількістю членів ГО «РСТМ «Жайворонок» та кількісним складом садівників садівничих товариств - членів Масиву. Кожне садівницьке товариство - член ГО «РСТМ «Жайворонок» - має право представництва, за нормою: двоє уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена ГО «РСТМ «Жайворонок» перевищує 25 осіб; троє уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена ГО «РСТМ «Жайворонок» перевищує 50 осіб; четверо уповноважених представників, якщо кількість садівників в кількісному складі члена ГО «РСТМ «Жайворонок» перевищує 100 осіб. Подальше перевищення кількості садівників в кількісному складі члена ГО «РСТМ «Жайворонок» не дає права на збільшення повноважних голосів для голосування на конференції ГО «РСТМ «Жайворонок».

Конференція ГО «РСТМ «Жайворонок» визнається правомочною, якщо в ній беруть участь представники членів Масиву, що мають відповідно до Статуту більш як 50 відсотків плюс 1 голос від загальної кількості голосів (пункт 5.11 Статуту).

Рішення конференції ГО «РСТМ «Жайворонок» вважаються правомочними, якщо за них проголосували представники членів, які в сукупності володіють не менш як 50 відсотками голосів плюс 1 голос від загальної кількості голосів, зареєстрованих на конференції (пункт 5.12 Статуту).

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і ОСОБА_7 в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердили, що позивач як делегований представник ГО «СТ «Промінь» не брав участі у роботі конференції 22 вересня 2018 року, оскільки йому не був виданий відповідний мандат через наявну заборгованість за платежами.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Згідно з абзацом шостим частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за частиною першою якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.

Корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи

без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарською діяльністю згідно з ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво), і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 ГК України).

Питання господарської діяльності кооперативів урегульовано статтею 94 ГК України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог ГК України, інших законодавчих актів.

У стаття 95-100 ГК України врегульовано порядок створення та діяльності виробничих кооперативів як таких, що є, поміж інших, підприємствами колективної власності, водночас є відповідний закон, що регулює діяльність різних видів кооперативів (частина перша статті 94 ГК України).

Зазначені норми ГК України кореспондуються із статтями 83, 85, 86 ЦК України, згідно з якими юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

На час заснування та реєстрації ГО «РСТМ «Жайворонок» як юридичної особи був чинним Закон України «Про об`єднання громадян», згідно зі статтею 1 якого об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об`єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об`єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об`єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Закон України «Про об`єднання громадян» втратив чинність з 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про громадські об`єднання», статтею 1 якого встановлено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Закон України «Про об`єднання громадян» не надавав громадським організаціям права здійснювати господарську діяльність безпосередньо, а лише через створені ними підприємства (стаття 21 зазначеного Закону).

Разом з тим, як установили суди, відповідно до пунктів 1.2, 2.2 Статуту ГО «РСТМ «Жайворонок» товариство є неприбутковою, юридичною особою, створено шляхом добровільного об`єднання фізичних осіб для надання послуг членам товариства, а саме для виконання функцій енергопостачання, водопостачання, утримання і обслуговування у належному стані електромережі та водогонів; докази внесення його до реєстру як громадського об`єднання відсутні. Товариство є самостійною юридичною особою з дати його державної реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки.

Тобто ні за способом створення, ні за видом діяльності відповідач не відповідав ознакам, що характеризували б його як об`єднання громадян за законодавством, яке діяло на час створення ГО «РСТМ «Жайворонок». Також немає доказів відповідності його ознакам громадського об`єднання за Законом України «Про громадські об`єднання».

Ураховуючи викладене, суди всупереч вищевказаним положенням закону не звернули уваги на те, що спір між членом (учасником) юридичної особи і цією ж юридичною особою, пов`язаний з діяльністю та управлінням такою юридичною особою, є корпоративним, а тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом та розгляду справи судом першої інстанції, підлягав розгляду господарським судом.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 (провадження № 12-100гс18); від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19); від 09 жовтня 2019 року у справі № 361/1478/17 (провадження № 14-301цс19), та постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 390/1229/18 (провадження № 61-16409св19).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України незалежно від доводів касаційної скарги підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

Зогляду на встановлені обставини судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 09 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок» про визнання рішень конференції та правління громадської організації неправомірними закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови він може звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун