ПОСТАНОВА

іменем України

01 вересня 2020 року                                                        м. Кропивницький

справа № 387/593/17

провадження № 22-ц/4809/837/20

       Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.

учасники справи:

скаржник –  ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються – державний виконавець Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року у складі судді Майстера І.П.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2018 року ВП59330635 у цивільній справі №387/593/17.

В обґрунтування скарги посилалася на те, що на примусовому виконанні у Новоукраїнському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебувало виконавче провадження ВП №59330635 з примусового виконання виконавчого листа №387/593/17, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області 29 травня 2019 року, про усунення ОСОБА_1 перешкод у володінні та користуванні її майном шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» (далі по тексту – ТОВ «Згода») частково демонтувати зерносклад № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 до виконання відстані, вказаної у п.4.5 Державних будівельних норм України 360-92, а саме 50 метрів від житлового будинку по АДРЕСА_2 до найближчого зерноскладу.

Постановою заступника начальника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Стальнікової В.В. від 03 жовтня 2018 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Добровеличківського районного суду Кіровоградської області №387/593/17 від 29 травня 2019 року. Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано те, що рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем вжито всі заходи щодо виконання рішення суду, передбачені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2018 року ВП59330635 у цивільній справі №387/593/17.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року скаргу  задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2018 року ВП59330635 у цивільній справі №387/593/17.

В апеляційній скарзі  Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , направив клопотання про розгляд справи без їх участі. Крім того, 28 серпня 2020 року надійшло клопотання представника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відкладення розгляду справи з посиланням на карантин, установлений постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року за №211 (а.с.169).

Так, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно з вказаним Законом пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено у такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Цивільна справа в провадженні апеляційного суду знаходиться з червня 2020 року та неодноразово відкладалась за клопотаннями представника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). У клопотанні від 28 серпня 2020 року не наведено, які саме обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, не дали можливості брати участь у судовому засіданні представнику, через якого діє відповідач, та неможливості подання будь-яких доказів чи пояснень письмово задля дотримання карантинних заходів.

Колегія суддів визнала вказане клопотання необґрунтованим та постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Згода» з позовом про усунення перешкод у володінні та користуванні майном.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Згода», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Новолутківська сільська рада Добровеличківського району Кіровоградської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Кіровоградській області про усунення перешкод у володінні та користуванні майном (а.с.13-16).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2018 року скасовано, а позов ОСОБА_1 до ТОВ «Згода», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Новолутківська сільська рада Добровеличківського району Кіровоградської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція у Кіровоградській області про усунення перешкод у володінні та користуванні майном задоволено частково. Усунено ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні її майном шляхом зобов`язання ТОВ «Згода» частково демонтувати зерносклад АДРЕСА_2 до виконання відстані, вказаній у п.4.5. Державних будівельних норм України 360-92, а саме 50 метрів від житлового будинку до найближчого зерноскладу.

Дана інформація розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступною.

11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі по тексту - Добровеличківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 29 травня 2019 року №387/593/17, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області (а.с.94).

Постановою державного виконавця Добровеличківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Литвиненка А.В. від 12 червня 2019 року відкрито виконавче провадження за №59330635 з примусового виконання вищевказаного рішення суду і надано боржнику строк 10 робочих днів для його виконання (а.с.92).

Постановою державного виконавця Добровеличківського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Литвиненком А.В. 04 липня 2019 року винесено постанову про передачу виконавчого провадження Новоукраїнському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі по тексту - Новоукраїнський РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) (а.с.84-85).

Постановою старшого державного виконавця Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Ютиш К.М. від 29 липня 2019 року прийнято до свого провадження виконавче провадження ВП №59330635 (а.с.75-76).

Постановою заступника начальника Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19 серпня 2019 року накладено на ТОВ «Згода» штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.67-68).

Постановою заступника начальника Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 02 вересня 2019 року вдруге накладено на ТОВ «Згода» штраф на користь держави в розмірі 10200 гривень за повторне невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.59-60).

У зв`язку із невиконанням боржником рішення суду 18 вересня 2019 начальник Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області звернувся до Добровеличківського відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з повідомленням №13185 від 18 серпня 2019 року про вчинення боржником кримінального правопорушення (а.с.51-52).

Постановою заступника начальника Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 03 жовтня 2019 року на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №559330635 з виконання виконавчого листа №387/593/17, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області 29 травня 2019 року (а.с.31-32).

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що скарга  ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.Зазначив про невжиття відповідачем усіх передбачених законом засобів для забезпечення належного виконання рішення суду.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

Згідно із ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, серед яких виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний у тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження №559330635 з виконання виконавчого листа №387/593/17 від 03 жовтня 2019 року винесена на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.31-32).

Відповідно до вимог ст. 39  Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема,  у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 63 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою заступника начальника Новоукраїнського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19 серпня 2019 року було накладено на ТОВ «Згода» штраф на користь держави в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин, а саме постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, закінчення виконавчого провадження після внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності є наслідком вжиття всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду та встановлення неможливості такого виконання, тобто встановлення того факту, що механізми та інструменти, якими закон наділяє виконавця при виконанні рішень про зобов`язання боржника особисто вчинити певні дії, є вичерпаними.

Тобто, лише після вичерпання усіх наданих законом можливих засобів щодо виконання судового рішення, виконавець повідомляє про вчинення кримінального порушення та може закінчити виконавче провадження, у зв`язку з чим досягається мета судового рішення - поновлення права особи за допомогою певних інструментів, якими володіє виключно держава, і не може володіти особа.

Направлення державним виконавцем повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є заходом реагування на невиконання рішення суду, вжиття якого передбачено також у тих випадках, коли рішення боржником не виконується, однак виконання рішення може бути проведене без участі боржника (частина 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №6/521.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що матеріали виконавчого провадження не містять даних про те, що ТОВ «Згода» вчиняє певні дії для виконання рішення суду апеляційної інстанції. На момент прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2019 року ВП №59330635, державний виконавець належним чином не з`ясував причини та підстави невиконання судового рішення боржником.

Враховуючи те, що факт виконання у повному обсязі рішення суду не доведений ані боржником, ані державним виконавцем, тому правильним є висновок суду, що оскаржувана постанова від 03 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження є передчасною.

Отже, встановлені обставини свідчать про невжиття відповідачем усіх передбачених законом засобів для виконання рішення суду, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги.

Доводи апеляційної скарги державного виконавця спростовуються наведеним та не дають підстав для скасування ухвали, яка постановлена з додержанням вимог матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі  статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення, а ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2020 року.

Головуючий суддя         О.І. Чельник

Судді Л.М. Дьомич

О.Л. Карпенко