Справа № 595/599/20

Провадження №2/603/195/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "08" вересня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі :

       головуючого судді:         Іванчука В.М.

       при секретарі:                                                 Захарчишин М.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Прокуратури Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди,

       за участю представника позивача:                                 ОСОБА_2

       представника відповідача – прокуратури

       Тернопільської області:                                                Старух В.І.

       представника відповідача – ГУНП в

       Тернопільській області:                                                Дзюбатого А.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Прокуратури Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди.

Від представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Дзюбатого А.В. до суду надійшла заява про відвід головуючого судді. Вказана заява мотивована тим, що у провадженні судді Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука В.М. перебувала кримінальні справа №595/1777/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Суддя Іванчук В.М. при розгляді кримінальної справи № 595/1777/15-к брав участь у справі як головуючий суддя та 06.11.2019 року ухвалив відносно ОСОБА_3 виправдувальний вирок.

Вказаний факт винесення виправдувального вироку по кримінальній справі № 595/1777/15-к відносно ОСОБА_3 суддею Іванчуком В.М., на думку заявника є підставою для сумнівів у об`єктивності судді при розгляді цивільної справи про відшкодування моральної шкоди відносно позивача ОСОБА_3 , у зв`язку з чим представник відповідача звернувся до суду із вказаною заявою.

Представник відповідача – ГУНП в Тернопільській області Дзюбатий А.В. в підготовчому судовому засіданні заяву про відвід судді підтримав, просить її задовольнити.

Представник відповідача прокуратури Тернопільської області Старух В.І. щодо задоволення заяви про відвід судді не заперечила.

Представник позивача – адвокат Андрусенко І.Я. щодо задоволення заяви про відвід судді заперечив оскільки вважає, що ухвалення у кримінальній справі судом рішення, яке набрало законної сили, не є підставою для відводу судді під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства. При цьому ЦПК України чітко передбачено підстави для відводу судді, посилання на які у заяві про відвід відсутні.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

       Дослідивши заяву про відвід головуючого судді, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання та вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

       Зі змісту заяви про відвід вбачається, що як на підставу для відводу судді представник відповідача посилається на п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме на наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.        

       Так, вироком Монастириського районного суду Тернопільської області (головуючий суддя – Іванчук В.М.) від 06.11.2019 року, ОСОБА_3 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

       Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.01.2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Монастириського районного суду від 06.11.2019 року без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення.

       Представник відповідача вказує, що факт винесення виправдувального вироку по кримінальній справі № 595/1777/15-к відносно ОСОБА_3 суддею ОСОБА_4 є підставою для сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно положень ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним відбудь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись прицьому принципом верховенства права.

       Зі змісту заяви про відвід вбачається, що єдиною та фактичною підставою заявленого відводу судді, є факт ухвалення суддею Іванчуком В.М. вироку у кримінальній справі №595/1777/15-к, який на даний час набрав законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

       Будь-яких інших доказів наявності сумнівів в упередженості або необ`єктивності судді Іванчука В.М. під час розгляду даної справи, або доказів наявності інших підстав, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України для відводу судді надано не було.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що представником відповідача у заяві про відвід не наведені передбачені статтями 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді, а доводи заяви зводяться до незгоди із судовим рішенням в іншій справі, яке на даний час набрало законної сили, заявлений представником відповідача відвід до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Дзюбатого А.В. про відвід судді - відмовити.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Іванчук