03.09.20

22-ц/812/1323/20

Провадження №22-ц/812/1323/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2020 року м. Миколаїв

справа № 490/7584/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Локтіонової О.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова Сергія Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення,за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 05 травня 2020 року під головуванням судді Гуденко О.А., повний текст судового рішення складений 08 травня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі- ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»), Державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова С.В. про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 грудня 2010 року він є власником квартири АДРЕСА_1 , яка в забезпечення зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 7К-38Ю від 05 червня 2012 року, укладеного між ТОВ «Локи-Авто» та ПАТ КБ «Південкомбанк», була передана в іпотеку останньому. Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 вересня 2014 року з нього була стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 510 021 грн. 81 коп. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року вказане рішення в зазначеній частині було залишено без змін. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15 листопада 2016 року за цим же кредитним договором було стягнуто заборгованість у сумі 1054538грн.24коп. з ТОВ «Локи-Авто».

Позивач вказував, що 04 липня 2019 року у його квартиру силоміць увірвалися невідомі особи, які змінили замки на дверях та перешкоджають його доступу до квартири. Як йому стало відомо з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 22 травня 2019 року право власності на його квартиру було зареєстровано за ТОВ ФК «Довіра та гарантія» державним реєстратором Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим С.В.

На думку ОСОБА_1 такі дії державного реєстратора є неправомірними, оскільки ніяких зобов`язань перед ТОВ ФК «Довіра та гарантія» він не має, реєстраційні дії вчинені під час знаходження квартири під арештом, накладеним ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/10203/14-ц. Крім того, на думку позивача, враховуючи, що на виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження, то рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на іпотечну квартиру в порядку звернення стягнення свідчить про покладення на нього подвійної відповідальності за невиконання одного і того самого зобов`язання - за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 7К-38Ю від 05 червня 2012 року, укладеного між ТОВ «Локи-Авто» та ПАТ КБ «Південкомбанк», що суперечить вимогам закону.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова С.В., номер запису про право власності 31708667, згідно з яким 22 травня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

У відзиві на позов ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вважають позовну заяву безпідставною, посилаючись на те, що станом на 27 вересня 2017 року вони набули всі права кредитора по кредитному договору № 7К-38Ю від 05 червня 2012 року та права іпотекодержателя за іпотечним договором № 1241 від 05 червня 2012 року. Одразу після набуття права вимоги ними було направлено 04 жовтня 2017 року у відповідності до вимог Іпотечного договору відповідні вимоги на адресу позичальника та майнового поручителя ОСОБА_1 , які ними були проігноровані - отже ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було змушено задовольнити свої кредиторські вимоги шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки за спливом 30-денного терміну з моменту отримання вимог у відповідності до ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 для здійснення реєстрації права власності за Товариством надані всі необхідні документи, а саме - оригінали кредитного та іпотечного договору, Договори по відступлення права вимоги, вимоги до позичальника та іпотекодателя про усунення порушень з рекомендованими повідомленнями про їх вручення ТОВ «Локи-Авто» та ОСОБА_1 . Крім того, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вказувало, що нормативними документами не передбачено надання державному реєстратору оцінки вартості нерухомого майна, а відповідно до ст. 24 вказаного Закону наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем, а тому наявність арешту після державної реєстрації іпотеки не перешкоджало іпотекодержателю та державному реєстратору вчиняти дії щодо стягнення на передане в іпотеку майно.

У запереченнях на позов державний реєстратор Уварова С.В. просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що діяв у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47037590 від 24 травня 2019 року 20:57:19 , згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Стягнуто з ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» та державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова С.В. на користь ОСОБА_1 по 354 грн 00 коп. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи просило скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність у державного реєстратора права здійснювати державну реєстрацію при наявності обтяження, оскільки вони не відповідають вимогам п. 7 ч.4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції ч. 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03 липня 2018 року за № 2478-VIII. Також, за твердженням апелянта, висновок суду про невручення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень, спростовується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи. Крім того, апелянт вважав безпідставним посилання суду першої інстанції на необхідність проведення оцінки іпотечного майна, оскільки вичерпний перелік документів, які необхідно надати державному реєстратору для проведення державної реєстрації, встановлено Порядком про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в цьому переліку звіт про оцінку майна відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів апелянта.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» - Бурлаков М.О. - підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Труба К.Б. просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.

Державний реєстратор Уваров С.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи, належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 грудня 2010 року ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 . За даною адресою він зареєстрований з 03 березня 2005 року по теперішній час.

В забезпечення зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 7К-38Ю від 05 червня 2012 року, укладеного між ТОВ «Локи-Авто» та ПАТ КБ «Південкомбанк», між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Південкомбанк» 05 червня 2012 року були укладені договір поруки №П7П-38-Ю та договір іпотеки, за яким в іпотеку Банку передана вищевказана шестикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 145,8 кв.м., до якої прилягає навіс літ. "Б", гараж літ. "Щ", ворота 1/10 частина (Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору іпотеки від 05.06.2012 року ринкова вартість предмету іпотеки на день його укладання становить 630000 грн., заставна вартість предмету іпотеки становить 440000 грн.).

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 вересня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Південкомбанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором №7К-38Ю від 05.06.2012 року в сумі 510 021 грн. 81 коп. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року вказане рішення в зазначеній частині було залишено без змін. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15 листопада 2016 року на користь ПАТ КБ «Південкомбанк» було стягнуто заборгованість за цим же кредитним договором у сумі 1 054 538 грн. 24 коп. з ТОВ «Локи-Авто».

Відповідно до копії наданої державним реєстратором Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим С.В. реєстраційної справи 22 травня 2019 року ним прийнято заяву від ТОВ ФК "Довіра та гарантія" про державну реєстрацію за ними права власності на квартиру АДРЕСА_1 . До заяви було додано:

- копію нотаріально посвідченого Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 1241 від 05.06.2012 року, укладеним між ПАТ КБ "Південкомбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" 27.09.2017 року;

- копію укладеного між ПАТ КБ "Південкомбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" Договору № 120-а про відступлення права вимоги від 27.09.2017 року;

- дві вимоги від 03.10.2017 року на адресу ТОВ "Локи-Авто" та ОСОБА_1 , у яких зазначено, що 27 вересня 2017 року між ПАТ КБ "Південкомбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" були укладені Договір № 120-а про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким Банк відступив ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" право вимоги за договором про надання кредиту № 7К-38 Ю від 05.06.2012 року, та Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 05.06.2012 року за реєстровим номером № 1241, який посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Юдіним М.А. за реєстровим № 735, за яким ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" набуло право іпотекодержателя за вказаним іпотечним договором. Також зазначено, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та положень кредитного та іпотечного договорів іпотекодержатель має намір набути право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . Для запобігання вказаному надано 30 днів з моменту отримання вимоги виконати основне зобов`язання за кредитним договором у загальному розмірі 1794922грн. 87коп. Невиконання таких умов буде мати наслідком задоволення вимог іпотекодержателя, а саме набуття у власність ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" предмету іпотеки за ціною встановленою на момент такого набуття з наступною реєстрацією цього права щодо зміни власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зворотнє поштове повідомлення про отримання" ТОВ "Локи-авто" 12 жовтня 2017 року листа від ТОВ "ФК "Довіра та гарантія;

- копії договору про надання кредитної ліній від 05.06.2012 року, укладеного між ТОВ «Локи-Авто» та ПАТ КБ «Південкомбанк», та іпотечного договору № 1241 від 05.06.2012 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Південкомбанк»;

- довіреність представника ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".

24 травня 2019 року державним реєстратором отримано повний витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - на вказану квартиру, де містилися відомості про іпотеку квартири, а також про арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Центрального районного суд м.Миколаєва від 13 жовтня 2014 у справі № 490/10203/14-ц за позовом ПАТ «БанкКредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, а також про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 від 14 квітня 2015 року, накладений Центральним ВДВС Миколаївського міського управління юстиції.

24 травня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим С.В. прийнято рішення № 47037590 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".

Задовольняючи позов про скасування вищевказаного рішення державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова С.В., суд першої інстанції виходив з того, що воно прийнято з порушенням вимог закону.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, хоча погоджується і не з усіма підставами, за яких місцевий суд вважав позов обґрунтованим.

Відповідно до частини першої та третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції на час вчинення спірної реєстраційної дії) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону).

Отже, за змістом частини першої статті 12, частини першої статті 33 та статті 35 Закону реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки.

У частині першій статті 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки, укладеного 05 червня 2012 року між ПАТ КБ "Південкомбанк" та ОСОБА_1 , іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцями будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства (пункт 4.1 договору іпотеки).

Згідно з пунктом 5.5 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудовому порядку шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки у встановленому порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з пунктом 5.6.1 договору іпотеки, у разі невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та зареєструвати право власності на предмет іпотеки. Визначене у цьому пункті застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 10 цього Закону передбачено, що державний реєстратор зобов`язаний встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

За змістом статті 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Пунктом 61 цього Порядку (в редакції на час вчинення спірної реєстраційної дії) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали реєстраційної справи хоча і містять копію вимоги ТОВ ФК "Довіра та гарантія", адресовану іпотекодателю ОСОБА_1 про усунення порушень основного зобов`язання від 03.10.2017 року, проте докази про вручення йому цього поштового відправлення відсутні, а при внесенні державним реєстратором запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ ФК "Довіра та гарантія" в пункті "підстава виникнення права власності» вказані інші повідомлення про вручення поштового відправлення - з іншими трек-номерами, які належать отримувачу - позичальнику ТОВ "Локи-Авто".

Між тим, відсутність доказів отримання іпотекодавцем ОСОБА_1 вимоги ТОВ ФК "Довіра та Гарантія" про усунення порушень, свідчить про те, що передбачений пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документ, який підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя останнім державному реєстратору не надавався.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежне виконання державним реєстратором обов`язків щодо перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя.

Отже і законом, і договором прямо визначена необхідність саме при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки встановлення вартості предмету іпотеки на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Між тим, матеріали реєстраційної справи не містять інформації за якою відбулося зарахування вимог, не зазначено про це і у наданих державному реєстратору вимогах про усунення порушень, тоді як ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватись з власником майна.

За такого, суд першої інстанції зробив правильний висновок про недотримання ТОВ ФК "Довіра та Гарантія" положень ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» під час реалізації процедури позасудового стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №306/2053/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі № 209/2599/17.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги щодо помилковості таких висновків суду першої інстанції є безпідставними, оскільки на державного реєстратора вищевикладеними вимогами закону під час вчинення реєстраційних дій покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Отже, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Таким чином, вирішуючи спір, суд правильно визначився із виниклими правовідносинами сторін, повно та всебічно з`ясував обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки воно було прийнято з порушенням вищевикладених вимог закону.

Разом з тим колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо порушення державним реєстратором вимог закону у зв`язку із неврахуванням того, що на час прийняття оскаржуваного рішення на спірну квартиру були зареєстровані обтяження, а саме:

1)арешт нерухомого майна, зареєстрований 21.11.2014 року на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.10.2014 року №490/10203/14-ц;

2) арешт всього нерухомо майна ОСОБА_1 , зареєстрований 15.02.2016 року на підставі постанови Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2015 року

Між тим, такого висновку суд дійшов без врахування того, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VІІІ, що набрав чинності з 04 листопада 2018 року та був введений у дію з 04 лютого 2019 року, частина 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено пунктом 7, згідно з яким відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33 - 38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Аналогічне положення міститься і у пункті 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким передбачено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Разом із тим, хоча колегія суддів погоджується із такими доводами апеляційної скарги, проте це не спростовує основного висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.В. Локтіонова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 08 вересня 2020 року