Справа № 344/6541/15-ц

                                                               Провадження № 4-с/344/45/20        

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року                                        м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді        Бабій О.М.

секретаря                Орнат Л.І.,

за участі представника заявника Лесюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Левицький Іван Михайлович, старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталія Дмитрівна та публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», про визнання дій державних виконавців протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови про передачу виконавчого провадження, скасування постанови про накладення арешту на квартиру, скасування постанови про арешт коштів боржника, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою, вимогами просив суд:

1. Визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Левицького Івана Михайловича та старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталії Дмитрівни в рамках виконавчого провадження, відкритого для примусового виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2016 року протиправними.

2. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2018 року винесену державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Левицьким Іваном Михайловичем.

3. Скасувати постанову про передачу виконавчого провадження від 13 січня 2020 року, винесену старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталією Дмитрівною.

4. Скасувати постанову державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Левицького Івана Михайловича від 07 серпня 2018 року про накладення арешту на трикімнатну квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .

5. Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 17 лютого 2020 року винесену старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталією Дмитрівною.

В обґрунтування скарги зазначив, що виконавче провадження про стягнення із нього коштів було відкрито на підставі заяви публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» № 08/201839 від 30 липня 2018 року про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 12 січня 2017 року Івано-Франківським міським судом на виконання рішення цього ж суду від 10 серпня 2016 року. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено його адресу: АДРЕСА_2 . Однак за цією адресою він ніколи не проживав, на момент постановлення судового рішення та відкриття виконавчого провадження проживав за адресою: АДРЕСА_3 . У виконавчому листі невірно зазначена адреса боржника, а також відсутня дата його народження, що в силу ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» мало бути підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Постанови про передачу виконавчого провадження, накладення арешту на квартиру, про арешт коштів боржника є неправомірними з огляду на протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того квартира, на яку накладено арешт, що знаходиться у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири від 16 липня 1996 року, а не йому, як боржникові.

Представник заявника (боржника у виконавчому провадженні) у судовому засіданні вимоги скарги підтримав.

Заявник у судове засідання не з`явився, суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Судом дане клопотання визнано необґрунтованим, у його задоволенні відмовлено, оскільки за змістом п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На виконанні у Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження № 56936995, з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2016 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором № 2/08/16-05 від 21 липня 2008 року у розмірі 700 178 грн. 19 коп.

07 серпня 2018 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Левицьким Іваном Михайловичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, а також про накладення арешту все на майно боржника.

13 січня 2020 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталією Дмитрівною винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 56936995.

Постановою від 14 січня 2020 року виконавче провадження № 56936995 прийнято державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Мицаком Михайлом Зеновійовичем.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталії Дмитрівни від 17 лютого 2020 року накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунку в АТ «Кредобанк».

25 лютого 2020 року цим же державним виконавцем прийнято постанову, якою накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунку в АТ «Державний ощадний банк».

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено дата народження та адреса місця проживання боржника - фізичної особи.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 цього Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Водночас, п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, чи наявність невірно зазначеної адреси його проживання, не є підставою для повернення виконавчого документу чи скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавець не позбавлений права отримати ідентифікуючі відомості про боржника самостійно.

Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом України у справі № 6-62цс14.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

У даному виконавчому провадженні державним виконавцем прийнято постанову про накладення арешту на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, що узгоджується із положеннями ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», яка визначає підстави та порядок накладення арешту виконавцем.

Твердження заявника про те що арештована квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , а не йому, як боржникові не є підставою для скасування постанови про накладення арешту, оскільки арешт виконавцем накладений на все майно боржника. Постанова не містить вказівку про накладення арешту саме на зазначену квартиру.

Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні на майно особи відмінної від боржника регламентований ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», де визначено що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

ОСОБА_2 не позбавлена права звернутись в суд із позовом про звільнення її майна з-під арешту.

Накладення арештів на рахунки боржника, відкритих в АТ «Кредобанк» та АТ «Державний ощадний банк», мало місце після їх виявлення державним виконавцем під час проведення виконавчих дій, тобто в порядку визначеному ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи що в процесі розгляду скарги судом встановлено, що оскаржувані виконавчі дії у виконавчому провадженні № 56936995 були вчинені у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», а прийняті державними виконавцями рішення не суперечать вимогам закону, та спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку, що вимоги скарги не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Левицький Іван Михайлович, старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталія Дмитрівна та публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», про визнання дій державних виконавців протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, скасування постанови про передачу виконавчого провадження, скасування постанови про накладення арешту на квартиру, скасування постанови про арешт коштів боржника – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 вересня 2020 року.

Суддя                                                         Бабій О.М.