ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

                                                                                          Справа№

суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: НВ ЗАТ „Плесо”, м.Дрогобич

до відповідача:  ДПІ у Дрогобицькому районі, м.Дрогобич

про  визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Федущак Р.В. –представник, Кушнір Ю.В. –голова правління

Від відповідача: Мисечко ІІ.В. –ст.держ.под.рев.-інсп. відділу документальних перевірок СГД юрид.осіб, Тупіс Я.І. –ст.держ.под.інсп.юр.відділу

Суть спору: позовні вимоги заявлено науково-виробничим закритим акціонерним товариством «Плесо», м. Дрогобич Львівської області до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень: № 0000212301/0, № 0000222301/0 та повністю нечинним  податкового повідомлення –рішення  № 0000312308/0, винесених  ДПІ у Дрогобицькому районі 05.02.2007 року.

З”ясовано:

актом перевірки від  24.01.2007 року № 34/23-1/19175512 зафіксовано, що: в порушення пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 , пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 р.№ 334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»( із змінами та доповненнями), НВ ЗАТ «Плесо»(стор.17)  отримало поворотну фінансову допомогу згідно угоди поруки від 25.10.2005 року від Кушніра Ю.Є. у вигляді сплати відсотків по кредитних договорах та відповідно не включило у валові доходи за ІУ кв. 2005 року в розмірі 36265,55 грн., і як наслідок цього начальником ДПІ у Дрогобицькому районі 05.02.2007р. винесено податкове  повідомлення –рішення  № 0000212301/0;  в порушення п.п. 7.4.1., п.7.4., ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 13183 грн. (сторінка 25 акту) в наслідок чого, 05.02.2007р. винесено податкове  повідомлення –рішення  №0000222301/0; в порушення встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 9772,2 грн.: перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства виникло внаслідок проведення готівкових розрахунків між НВ ЗАТ «Плесо»та Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк»з порушенням граничної суми готівкового розрахунку ( 10 000 грн.) протягом одного дня за кількома платіжними документами, чим порушено п 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637 та зареєстровано в Мін’юсті України 13.01.2005р. за  № 40/10320 та, відповідно, 05.02.2007р. винесено податкове  повідомлення –рішення  № 0000312308/0.

Позивачем 15.02.2007 року було подано до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області скаргу ( вих. № 24 від 15.02.2007р.), в якій наведені обґрунтовані факти та аргументи для скасування вище перелічених податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем первинну скаргу НВ ЗАТ «Плесо»залишено без задоволення, про що свідчить рішення про результати розгляду первинної скарги (вих. № 4454/10/25-005 від 03.04.2007р.)

Позовні вимоги позивачем обґрунтовуються наступним:

між АТ «Укрінбанк»(надалі кредитор) та громадянином Кушніром Ю.Є. (надалі поручитель) 25.10.2005 року укладено договір поруки, згідно якого:

п.1.1 договору –Поручитель зобов»язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне і повне виконання НВ ЗАТ «Плесо»надалі «Боржник»зобов»язань, що виникають з кредитних договорів № 30881 від 17.11.2003р., № 30998 від 10.12.2002р., № 50797 від 26.05.2005р. укладених між Кредитором та Боржником, а саме за сплату відсотків за користування кредитами ;

п.2.2 Договору –у випадку сплати Кредитору заборгованості згідно даного Договору до Поручителя переходить право зворотної вимоги до Боржника у розмірі виплаченої ним суми та у спосіб її забезпечення;

п 3.2 Договору Поручитель зобов»язується не пізніше 5-ти календарних днів з моменту одержання письмового або усного повідомлення Кредитора про невиконання чи неналежне виконання Боржником зобов»язань згідно кредитних договорів оплатити Кредитору вказану у повідомленні суму на рахунок № 29090999999001 у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 325785;

п 3.3 Договору –моментом погашення боргу Поручителем вважається дата поступлення коштів на вказаний вище рахунок Кредитора.

Згідно усних повідомлень Кредитора Поручителем –громадянином  Кушніром Юрієм Євгеновичем сплачено відсотки по кредитних договорах на  рахунок № 29090999999001 у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 325785 в загальній сумі 36265,55 грн., про що свідчать меморіальні ордери:

№ 105 від 31.10.2005р. в сумі 3810,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

№ 107 від 31.10.2005р. в сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 106 від 30.11.2005р. в сумі 4580,25 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

№ 108 від 30.11.2005р. в сумі 5937,74 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 110 від 30.11.2005р. в сумі 3055,36 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998

№ 105 від 30.12.2005р. в сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 106 від 30.12.2005р. в сумі 2956,8 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998

№ 103 від 30.12.2005р. в сумі 4432,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступними проведеннями Дебет рахунку 37.74 «Розрахунки з іншими кредиторами»Кредит рахунку 37.21 «Розрахунки з підзвітними особами». Станом на 30.09.2006 року (період по який проводилась перевірка) в НВ ЗАТ «Плесо»рахується заборгованість перед Кушніром Ю.Є. (Кт сальдо по рахунку  № 37.21) в сумі 36265,55 грн. Позивач погоджується з некоректним бухгалтерським проведенням даної операції, поскільки її слід було б відобразити наступним чином : Дт рахунку 684 Кт рахунку 685,  де б кредитором по 685 рахунку виступав громадянин (фізична особа) Кушнір Ю.Є..

Позивач заперечує твердження Відповідача про те, що заборгованість, яка виникла перед Кушніром Ю.Є.   в сумі 36265,55 грн. є  поворотною фінансовою допомогою для НВ ЗАТ «Плесо», та такі зобов»язання слід відображати у податковому обліку боржника за правилами, встановленими підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР для відображення сум поворотної  фінансової допомоги, виходячи з наступного:

Визначення терміну «поворотна фінансова допомога»дає пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України від 28.12.1994 р.№ 334/98-ВР згідно якого - поворотна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Позивач заперечує, неправомірно та необґрунтовано встановлений перевіряючими вищевказаний факт, виходячи із сутності договору поруки та норм законодавчих актів, які регулюють відносини між Кредитором, Боржником та Поручителем по договору поруки.

Порука є одним із видів забезпечення зобов»язань. Відповідно до ст. 553 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІУ –за договором поруки Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання ним свого зобов»язання. До Поручителя, який виконав зобов»язання, переходять усі права Кредитора за цим зобов»язанням, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання -  п.2 ст. 556 ЦКУ. Це означає, що Поручитель має право на відшкодування всієї суми, сплаченої ним Кредитору. Отже, первинне зобов»язання не припиняється –у ньому тільки змінюється Кредитор.

На думку Позивача –зміна Кредитора в зобов»язаннях по операціях зі сплати відсотків за користування банківським кредитом не змінює сутності кредитної операції та відображаються в податковому обліку відповідно до пп.5.5.1. Закону України від 28.12.1994 р.№ 334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями).

Про те, що засоби, витрачені підзвітними особами, вважати поворотною фінансовою допомогою не можна, ДПА України роз»яснила у Віснику податкової служби № 11/2004, підкресливши те, що заборгованість перед підзвітною особою не являє собою грошовими засобами, які передані товариству у користування.           

Отже, на думку Позивача, твердження Відповідача, що сплачені відсотки Кушніром Ю.Є. згідно Договору поруки від 25.10.2005 року є поворотною фінансовою допомогою для НВ ЗАТ «Плесо»є безпідставними та необґрунтованими.

НВ ЗАТ «Плесо»згідно акту списання пиломатеріалів та заготовок на господарські потреби, ремонт та відновлювальні роботи в 2006 році , затвердженого головою правління 30.09.2006 року, на протязі 2006 року проведено списання товаро –матеріальних цінностей (запасів) по даних бухгалтерського обліку з відображенням наступної бухгалтерської проводки Дт 23  Кт 20.1 на суму 65916,93 грн.

Враховуючи, що згідно п.6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси»для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, можна стверджувати правильність відображення бухгалтерської проводки.

Відповідно до п.п. 7.4.1., п.7.4., ст..7 ЗУ ««Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з :

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)»

Операція зі списання ТМЦ (запасів) для господарських потреб, пов»язаних з обігрівом приміщень, проведенням ремонтів та інших поліпшень основних фондів, обслуговуванням виробництва є внутрішньогосподарською операцією, тому її не логічно шукати в переліку операцій, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 ЗУ «Про ПДВ»з метою застосування вимог п.п.7.4.1., п.7.4., ст..7 ЗУ «Про ПДВ»щодо визнання даної операції продажем та відповідно оподаткування податком на додану вартість.

Крім цього, п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459 вимагає: “факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.”

На думку Позивача, в акті  перевірки від  24.01.2007 року № 34/23-1/19175512  в пункті  3.1.5 Податок на додану вартість ніде не йде мова про те, що списані пиломатеріали на ремонт приміщення по вул.Солоний Ставок,4, яке на час списання було уже продано. Про це говорить ДПІ у Дрогобицькому районі у рішенні про результати розгляду первинної скарги (вих. № 4454/10/25-005 від 03.04.2007р.).

Позивач заперечує і цей неправомірно встановлений факт. В акті на списання пиломатеріалів, відображено, що частина пиломатеріалів (заготовки крісел, заготовки балясини, кругляк) використані на паливо для котельні, яка рахується на балансі товариства та обігріває як господарські та адмінбудівлі НВ ЗАТ «Плесо»так і сушильну камеру, частина пиломатеріалів (обрізний пиловник, пиломатеріал необрізний шпильковий, пиломатеріал обрізний) використані для ремонту корпусу столярного цеху, виготовлення стелажів в складі готової продукції, ремонту даху, сушильних камер і т.д., тобто ці об»єкти використовуються у господарській діяльності товариства.  

Визначення терміну -  господарська діяльність наведено в п.1.32 Закону України від 28.12.1994 р.№ 334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»( із змінами та доповненнями) - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Оскільки, положення п.п.7.4.1.,п.7.4., ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»стосуються тільки товарів (послуг) які починають використовуватися в операціях, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 або звільняються від оподаткування статтею 5  цього Закону та основних фондів, які переведені до складу невиробничих, а в НВ ЗАТ «Плесо»за перевірений період такі операції відсутні, та списані ТМЦ  використані, все ж таки, у господарській діяльності підприємства, Позивач вважає, що висвітлені в акті перевірки порушення щодо заниження податкових зобов»язань з ПДВ в вересні 2006 року в розмірі 13183 грн. є безпідставними, а застосування штрафної (фінансової) санкції згідно податкового повідомлення -рішення неправомірним.

Про виконання умов договору поруки від 25.10.2005 року свідчать меморіальні ордери про сплату громадянином  Кушніром Ю.Є.  відсотків по кредитних договорах між АТ «Укрінбанк»та НВ ЗАТ «Плесо»на рахунок № 29090999999001 у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк», МФО 325785.

Позивач заперечує факт сплати НВ ЗАТ «Плесо»відсотків за користування кредитами Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк»готівковими коштами через Кушніра Юрія Євгеновича,  як підзвітною особою, яка являється поручителем за НВ ЗАТ «Плесо»перед АТ «Укрінбанк»згідно договору поруки від 25.10.2005 року,  та  стверджує, що Відповідачем, під час проведення перевірки, не дано належної правової оцінки Договору поруки від 25.10.2005 року з усіма вихідними правовими для сторін Договору наслідками.

Відповідачем в запереченні на позов вважається, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення, оскільки:

станом на 30.09.06р. в НВ ЗАТ «Плесо»рахується заборгованість перед Кушніром Ю.Є. (кредит рахунку 37.21) в сумі 36265,55 грн, отже дана сума поворотної фінансової допомоги вважається не повернутою.

У разі якщо зобов'язання за кредитним договором боржника перед банківською установою були погашені поручителем згідно з укладеним договором поруки, то зобов'язання, що виникли у боржника перед поручителем (кредитором), не є фінансовим кредитом. Такі зобов'язання слід відображати у податковому обліку боржника за правилами, встановленими підпунктом. 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР для відображення сум поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.6 статті 4 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), валовий дохід включає суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

В результаті вищевказаного порушення Позивачем занижено оподаткований прибуток в сумі 36265,55 грн., відповідно податок на прибуток за ставкою 25% в розмірі 9066 грн.

Згідно акту списання ТМЦ від 30.09.06р № СпТ-000042, НВ ЗАТ "Плесо" у вересні 2006 року списано пиломатеріалів і заготовок на ремонт та відновлювальні роботи в 2006 році на загальну суму 65916,93 грн. (без ПДВ).

Заготовки крісел залу глядача через втрату споживчої якості та попиту на цю продукцію, заготовки на балясини через пошкодження короїдами, утворення тріщин та кругляк використано на паливо, пиломатеріали використано на ремонтні та відновлювальні роботи приміщення по вул. Солоний Ставок, 4, про що свідчить акт на списання ТМЦ на господарські потреби, ремонт та відновлювальні роботи в 2006р без номера від 30.09.2006р.

Згідно договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель №896 07.04.2006р. приміщення по вул. Солоний Ставок, 4 продано Кушніру Н.Ю. про що засвідчено нотаріально. Отже, пиломатеріали, списані Скаржником на ремонт приміщення, яке на час списання уже було продано.

Головним критерієм для визначення права на податковий кредит - мета використання придбаних товарів. Так, якщо платник податку планує використовувати такі товари в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то за правилом першої події має право на податковий кредит.

Нормою підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР передбачено, що "...Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...

Але якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)..."

Під господарською діяльністю, як зазначено в пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти будь - яку діяльність особи, направлену на отримання доходів у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У даному випадку списані ТМЦ використані не у господарській діяльності, і тим більше в оподатковуваних операціях.

Оскільки, дані ТМЦ у вересні 2006р були використані не у господарській діяльності, то їх списання згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", вважається продажем даних ТМЦ у розмірі 65916,93 грн. за їх звичайною ціною (ціною придбання) у податковому періоді , на який припадає таке списання, тобто вересень 2006 року, та відповідно до пункту 3.1 статті 3, пункту 4.2 статті 4, пункту 6.1 статті 6 вартість даних ТМЦ включається до бази оподаткування ПДВ за ставкою 20%, що в свою чергу призводить до виникнення податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 13183 грн. (65916,93 грн. х20%=13183,39 грн.).

Перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства виникло в наслідок проведення готівкових розрахунків між НВ ЗАТ»Плесо»та Дрогобицькою філією АТ»Укрінбанк»з порушенням граничної суми готівкового розрахунка протягом одного дня за кількома платіжними документами, чим порушено п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року №40/10320.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим визначена Постановою Правління Національного банку України №32 від 09.02.2005 року та становить 10 000грн., однак  підприємством   проведено сплату  відсотків за користування кредитами Дрогобицькій філії АТ „Укрінбанк" готівковими коштами через Кушніра Юрія Євгеновича, який являється поручителем за НВ ЗАТ „Плесо" перед АТ „Укрінбанком" згідно договору поруки від 25.10.2005 року з перевищенням граничних сум, зокрема  :

- 30.11.2005р. НВ ЗАТ"Плесо" перевищило граничні суми готівкових розрахунків з Дрогобицькою Філією АТ „Укрінбанк" на 3573,35 грн;

- 30.12.2005р. НВ ЗАТ'ТІлесо" перевищило граничні суми готівкових розрахунків з Дрогобицькою Філією АТ „Укрінбанк" на 3135,5 грн.;

- 28.02.2006р. НВ ЗАТ'Плесо" перевищило граничні суми готівкових розрахунків з Дрогобицькою Філією АТ „Укрінбанк" на суму 3573,35 грн.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарським судом зазначається наступне:

  відповідно до ст. 553 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІУ –за договором поруки Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання ним свого зобов»язання. До Поручителя, який виконав зобов»язання, забезпечене порукою, переходять усі права Кредитора за цим зобов»язанням, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання -  п.2 ст. 556 ЦКУ. Це означає, що Поручитель має право на відшкодування всієї суми, сплаченої ним Кредитору.

Договір поруки від 25.10.2005 року, укладений між АТ «Укрінбанк»(надалі кредитор) та громадянином Кушніром Ю.Є. (надалі поручитель).

На  виконання  пункту  3.2   вищезазначеного  договору  поруки  Кушніром  Ю.Є. сплачено відсотки по даних кредитних договорах   в загальній сумі 36265,55грн., про що свідчать меморіальні ордери :

№ 105 від 31.10.2005р. в сумі 3810,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

№ 107 від 31.10.2005р. в сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 106 від 30.11.2005р. в сумі 4580,25 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

№ 108 від 30.11.2005р. в сумі 5937,74 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 110 від 30.11.2005р. в сумі 3055,36 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998

№ 105 від 30.12.2005р. в сумі 5746,2 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 50797

№ 106 від 30.12.2005р. в сумі 2956,8 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30998

№ 103 від 30.12.2005р. в сумі 4432,5 грн. сплачено відсотки згідно угоди № 30881

В даному Договорі поруки Кушнір Ю.Є. виступає не як посадова особа НВ ЗАТ «Плесо», а як громадянин –фізична особа.

Відображена в бухгалтерському обліку Позивача операція зі сплати поручителем –Кушніром Ю.Є.  відсотків за користування банківським кредитом не змінює сутності договору поруки.

Зміна Кредитора в зобов»язаннях по операціях зі сплати відсотків за користування банківським кредитом, згідно договору поруки, не дає підстав вважати сплачені поручителем відсотки за користування банківським кредитом  поворотною фінансовою допомогою, оскільки договір поруки не є  договором  надання поворотної фінансової допомоги, а сплачені відсотки не є грошовими коштами, які передані Позивачу у користування на визначений строк.

При розгляді справи Відповідачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про те, що списані Позивачем пиломатеріали і заготовки на ремонтні  та відновлювальні роботи використані ним не у господарській діяльності.

Згідно  акту на списання пиломатеріалів, частина пиломатеріалів (заготовки крісел, заготовки балясини, кругляк) використані на паливо для котельні, яка рахується на балансі товариства та обігріває як господарські та адмінбудівлі НВ ЗАТ «Плесо»так і сушильну камеру, частина пиломатеріалів (обрізний пиловник, пиломатеріал необрізний шпильковий, пиломатеріал обрізний) використані для ремонту корпусу столярного цеху, виготовлення стелажів в складі готової продукції, ремонту даху, сушильних камер і т.д., тобто ці об»єкти використовуються у господарській діяльності товариства.  

Обмеження граничної суми готівкових розрахунків, передбачене п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637 та зареєстровано в Мін’юсті України 13.01.2005р. за № 40/10320. стосується розрахунків між підприємством (підприємцем) та підприємством (підприємцем), тобто коли однією із сторін, яка приймає участь в готівкових розрахунках виступає фізична особа -  вищевказане обмеження не діє.

Позивачем допущено порушення у веденні бухгалтерського обліку щодо  відображення  в обліку заборгованості підприємства перед фізичною особою Кушніром Юрієм Євгеновичем, яка виникла згідно договору поруки від 25.10.2005 року. Підприємством заборгованість відображено по бухгалтерському рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (Дт 37.74 Кт 37.21) тоді, коли її слід було відобразити по рахунку № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». (Дт 684 Кт 685), однак,  дане порушення не є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995р. № 436/95 із змінами та доповненнями.

При розгляді справи Відповідачем не доведено фактів здійснення  НВ ЗАТ «Плесо»готівкові розрахунки з Дрогобицькою філією АТ «Укрінбанк».

Відповідно до ч. 1 с. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 с. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не  стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»акта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Однак, Відповідач у встановленому законом порядку не довів правомірність своєї оспорюваної поведінки та своїх вимог.

Дотримуючись вимог процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов науково-виробничого закритого акціонерного товариства «Плесо»м.Дрогобич до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень: № 0000212301/0 -  податок на прибуток в сумі 9066 грн. та штрафні (фінансові)  санкції по податку на прибуток в сумі 4533 грн., № 0000222301/0 - податок на додану вартість в сумі 13183 грн. та штрафні  (фінансові) санкції по податку на додану вартість в сумі 6591 грн., та повністю нечинним  податкового повідомлення –рішення № 0000312308/0 - штрафні санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637 та зареєстровано в Мін’юсті України 13.01.2005р.  за № 40/10320 в сумі 19544,40 грн. є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

                                                   постановив:

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.07р. №0000212301/0 в частині податку на прибуток в сумі 9066,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4533,00грн.

3.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.07р. №0000222301/0 в частині податку на додану вартість в сумі 6591,00грн.

4. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.02.07р. №0000312308/0 повністю.

5.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя