ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

11 липня 2007 р.                                                             Справа  № 14/138

За  адміністративним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1  

до    Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ужгород

про  визнання нечинними та скасування  податкових повідомлень-рішень Ужгородської МДПІ  НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4,

                                          Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -  представник за довіреністю11.06.2007р.

від відповідача: Петрова О.М. - начальник юридичного відділу за довіреністю за дов. від 18.05.2007р.

У судовому засіданні приймав участь: Орел Ю.В. - головний державний податковий ревізор-інспектор  ВКПР УОФО, посв. серії УЗК №009834 від 12.03.2007р.   

Суть спору: Приватний підприємець ОСОБА_1(далі-позивач)  звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про скасування та визнання нечинними    податкових повідомлень-рішень Ужгородської МДПІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4  про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 38195 грн.

Позивач у позовній заяві(а.с.2-4), та представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог наводять слідуючі обставини:

Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено з гр.ОСОБА_3 договір інвестицій на дольову участь в будівництві житлового будинку від 19.04.2005 року(а.с.26), на виконання якого позивач у червні 2007 року отримав попередню оплату в сумі          152100 грн. В той же час, у цьому ж звітному податковому періоді -червні 2005 р. вказаний договір був розірваний і зобов'язання сторін за договором припинились(а.с.27). У зв'язку з цим, у липні 2005 року позивач повернув у повному обсязі отримані кошти(а.с.40-41). При цьому позивач зазначає, що зменшення податкових зобов'язань по ПДВ повинно відбуватись, у даному випадку,  у тому звітному податковому періоді, в якому був розірваний договір, оскільки саме тоді відбувається будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) у розумінні п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”.  Крім того, позивач вказує на те, що у даному випадку не відбулося господарської операції з первинної поставки житла, а за відсутності об'єкта оподаткування здійснене відповідачем визначення податкових зобов'язань з ПДВ  є протиправним.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечують проти позову з підстав, наведених у запереченні на позов та в додаткових запереченнях (а.с.33,72-74)), зокрема вказують на те, що позивач всупереч п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не включив до складу податкових зобов'язань у податковій декларації за червень 2007 року ПДВ у сумі 25350 грн, з отриманих коштів у сумі 152100 грн. від гр.ОСОБА_3 за договором від 19.04.2005 року. Враховуючи те, що отримання позивачем  вказаних  грошових коштів гр.ОСОБА_3відбулося у червні  2005 року, а повернення позивачем даних коштів гр.ОСОБА_3 було здійснено 18.07.2005 року, тобто вже після анулювання у позивача свідоцтва платника ПДВ, відповідач вважає, що позивач зобов'язаний був у червні 2005 року сплатити відповідну суму ПДВ до бюджету. Також відповідач вказує на те, що угода від 29.06.2005 року про розірвання договору не була надана під час проведення перевірки. Крім того, на думку відповідача, зменшення податкових зобов'язань у зв'язку з розірванням договору може здійснюватись виключно після повернення грошових коштів відповідно до вимог п.п.4.5.3 п.4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У судовому засіданні 05.07.2007 року оголошувалась перерва /п.2 ст.150 КАС України/.

У судовому засіданні 11.07.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст.160 КАС України.

            Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення                                   

               представників сторін, суд встановив що:

За результатами розгляду матеріалів  акту НОМЕР_5”Про результати планової перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)  СПД - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 за період з 03.09.2004 року по 30.09.2006 року (а.с.21), відповідачем -Ужгородською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким визначено позивачеві податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 38195 грн.( в тому числі у сумі 25350 грн. по основному платежу та у сумі 12845 грн. штрафних санкцій по ньому) (а.с.22).

За наслідками оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 про визначення позивачеві податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 38195 грн.( в тому числі у сумі 25350 грн. по основному платежу та у сумі 12845 грн. штрафних санкцій по ньому), з відображенням у них нових строків сплати таких зобов”язань (а.с.23-25). 

Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірних питань та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як випливає з встановлених судом фактичних обставин справи, між позивачем та гр. ОСОБА_3 було укладено договір інвестицій на дольову участь в будівництві житлового будинку по Cлов'янській набережній в м.Ужгороді від 19.04.2005 року.

08.06.2005 року від філії ЗЦВ „Промінвестбанку” позивачем були отримані кошти в сумі 152100 грн. з призначенням платежу: дольова участь у будівництві житла по  Cлов'янській набережній  м.Ужгород за гр..ОСОБА_3

Відповідно до угоди від 29.06.2005 року вищевказаний договір на дольову участь в будівництві житлового будинку від 19.04.2005 року було розірвано за згодою сторін у зв'язку з відсутністю коштів у замовника.

18.07.2005 року кошти в сумі 152100 грн. були повернуті позивачем гр. ОСОБА_3

Правове регулювання оподаткування господарських операцій податком на додану вартість здійснюється відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон №168/97-ВР ).

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону№168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки  товарів  та  послуг,  місце   надання   яких знаходиться  на митній території України.

Як передбачено п.п. 5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону №168/97-ВР звільняються від оподаткування операції з: поставки  житла  (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

    Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

    а) перше передання готового  новозбудованого  житла  (об'єкта житлового   фонду)   у   власність  покупця  або  поставка  послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів)  із спорудження такого житла за рахунок замовника;

    б) перший    продаж    реконструйованого    або    капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю,  який  є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним  ремонтом,  або  поставка  послуг  (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з  такої  реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Зібраними по справі доказами підтверджено, що операції щодо першої поставки житла (об'єктів житлового фонду), яка є об'єктом оподаткування ПДВ,  у даному випадку не відбулося, оскільки у зв'язку із розірванням договору не мало місце передання готового новозбудованого житла у власність покупця. При цьому суд констатує, що умови договору від 19.04.2005 року не передбачали поставку позивачем послуг із спорудження житла, не передбачали перехід права власності до замовника на придбані за його кошти будівельні матеріали. 

Згідно з п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Договір інвестицій на дольову участь у будівництві  від 19.04.2005 року на підставі якого позивач отримав грошові кошти, був розірваний у червні 2005 року, що підтверджується угодою від 29.06.2005 року, тобто у тому ж звітному податковому періоді, в якому позивач отримав грошові кошти. При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказаний договір не був наданий для проведення перевірки, оскільки та обставина, що відповідний договір був розірваний саме 29.06.2005 року повідомлялась позивачем відповідачу у зауваженні до акту перевірки від 26.12.2006 року, тобто ще до прийняття оскаржених повідомлень-рішень, однак відповідач не дав їй належної оцінки.

Крім того суд виходить із положень встановленого  ст.204 Цивільного кодексу України принципу презумпції правомірності правочину, відповідно до якого   правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2.ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Частина 3 вказаної правової норми передбачає, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що зобов'язання щодо поставки товарів (робіт, послуг) за договором від 19.04.2005 року припинилося саме у червні 2004 року і саме в цьому звітному податковому періоді мала місце будь-яка зміна компенсації вартості товарів (робіт послуг) в розумінні  п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у даному випадку підлягає застосуванню п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4  Закону №168/97-ВР, відповідно до якого зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника  при  зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам,  які не були платниками цього  податку  на  момент такої поставки, дозволяється лише при  поверненні  раніше  поставлених  товарів  у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Отже, вказана правова норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вона регулює порядок зменшення сум податкових зобов'язань  при зміні компенсації вартості товарів (послуг) у разі, якщо відповідна зміна компенсації відбувається уже після надання товарів (послуг) (тобто коли відбулася господарська операція, яка є об'єктом оподаткування ПДВ) і передбачає обов'язкове повернення попередньо поставлених товарів у власність постачальника. У спірному випадку товар (об'єкт житлового фонду) не надавався отримувачу  (гр.ОСОБА_3) тому, відповідно, такий товар не може повертатися у власність позивача, як це врегульовано п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР.

Суд враховує, що попередньо отримані кошти за договором від 19.04.2005 року фактично повернуті позивачем 18.07.2005року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що визначення контролюючим органом податкових зобов'язань з ПДВ в ситуації, коли об'єкт оподаткуваня відсутній, оскільки не відбулося операції з поставки товарів (робіт, послуг), зокрема операції з першої поставки житла, а відповідні зобов'язання сторін за договором припинені, суперечить  п.3.1 ст.3 та п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону №168/97-ВР, а отже є протиправним. Тому позовні вимоги позивача  щодо скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень  в частині визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість у загальній сумі 38025 грн. ( в тому числі у сумі 25350 грн. по основному платежу та у сумі 12845 грн. штрафних санкцій по ньому),   підлягають задоволенню.

Що стосується застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій в сумі 170 грн. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки проведеною відповідачем перевіркою позивача  встановлено, а позивачем в ході судового розгляду не спростовано, що позивач не подавав до податкового органу  податкову декларацію по ПДВ за липень 2005 року,  а оскільки анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ відбулося  11.07.2005 року, то позивач зобов'язаний був подати податкову декларацію за вказаний звітний податковий період до моменту анулювання реєстрації платником ПДВ. За таких обставин, застосування відповідачем до позивача  штрафних санкцій в сумі 170 грн. відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

          З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 86, 111, 121, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.              Адміністративний позов задоволити частково.

2.      Скасувати та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4  в частині визначення СПД - фізичній особі ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_6,  податкових зобов'язань по податку на додану вартість в загальній сумі 38195 грн.( в тому числі у сумі 25350 грн. по основному платежу та у сумі 12845 грн. штрафних санкцій по ньому).

3.        В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.          Постанова суду набирає законної сили в порядку,  передбаченому ст.254 КАС України

5.     Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

Суддя                                                                                           В.І. Карпинець

     Постанова суду виготовлена в повному обсязі                                   та    підписана   18.07.2007р.