ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

11 липня 2007 р.                                                             Справа  № 14/137

за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тячівське АТП 12141", м. Тячів   

до    Державної податкової інспекції у Тячівському районі, м.Тячів  

про  скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Тячівському районі   від 27.04.2007р.,                                            

  Суддя                             В.І. Карпинець

від позивача:   Змерега І.І. - юрисконсульт за довіреністю від 07.06.2007 року №0192  

від відповідача: Бокоч Я.П. - старший державний податковий інспектор юридичного відділу за довіреністю від 01.06.2007 року №9000; Габор І.А. - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу аудиту  юридичних осіб ДПІ у Тячівському районі, за довіреністю від 20.06.2007 року №10179

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Тячівське АТП 12141", м. Тячів (далі - позивач, товариство) звернулося до суду за адміністративним позовом до  Державної податкової інспекції у Тячівському районі, м.Тячів (далі - відповідач)  про  скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Тячівському районі   від 27.04.2007р.  №0002142332/0/414/231/03113940/7913 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3471,70 грн. та №0002142332/0/414/231/03113940/7914 про визначення податкового зобов"язання по ПДВ у сумі 155582 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по ньому  у сумі 74319,30 грн.

        

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Тячівське АТП 12141", м. Тячів (далі - Товариство) просить скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7914 про визначення податкового зобов"язання по ПДВ у сумі 155582 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій по ньому  у сумі 74319,30 грн., прийняте органом державної податкової служби за результатами виїзної планової документальної перевірки ВАТ "Тячівське АТП 12141", м. Тячів з питань дотримання  вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р., якою встановлено (в межах оспорюваної позивачем позиції акту перевірки) порушення суб’єктом господарювання вимог ст.ст. 3, 4, п.п. 5.1.13. п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі –Закон  №168/97-ВР), оскільки Товариство не включало до об’єкту оподаткування ПДВ у охопленому перевіркою періоді суми коштів, які надходили з бюджету у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським пасажирським автотранспортом. Наслідком зазначеного порушення стало заниження позивачем податкового зобов’язання з ПДВ на суму 155582 грн. та податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції уТячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7913 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3471,70 грн., прийняте органом державної податкової служби за результатами рішення ДПА України від 27.04.2007 року №4175/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги ВАТ "Тячівське АТП 12141" (а.с.49-52).

Не погоджуючись із висновком податкового органу про донарахування Товариству податкового зобов’язання з ПДВ по зазначеній вище позиції акту перевірки, представник позивача вказує на його помилковість та невідповідність фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, які підтверджують правомірність формування об’єкта оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг) в охопленому перевіркою періоді.  Зокрема, позивач зазначає, що керувався податковими роз’ясненнями Державної податкової адміністрації України та ДПА у Закарпатській області, по змісту яких вищезазначені операції не повинні оподатковуватись податком на додану вартість (а.с.55), а тому також вважає неправомірним застосування до нього  штрафних (фінансових) санкцій у сумі 74319,30 грн. та у сумі 3471,70 грн. за спірними податковими повідомленнями - рішеннями.

Відповідач позов не визнав, зокрема з посиланням на ту обставину, що   проведеною перевіркою підтверджені факти порушень позивачем вимог Закону №168/97-ВР) щодо формування бази оподаткування ПДВ по операціях з поставки товарів (робіт, послуг), тому позивачу і визначене до сплати податкове зобов’язання по ПДВ у сумі 155582 грн. за оспорюваним податковим повідомленням –рішенням від 27.04.2007р.  №0002142332/0/414/231/03113940/7914  та відповідно є правомірним застосування до нього  штрафних (фінансових) санкцій у сумі 74319,30 грн. та у сумі 3471,70 грн. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями                               від27.04.2007року№0002142332/0/414/231/03113940/7913та №0002142332/0/414/231/03113940/7914.

Судовий розгляд справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 21.06.2007р. відповідно до вимог п.3 ст. 121 КАС України на підставі поданої представниками сторін до матеріалів справи письмової заяви  (а.с.76).   

У судовому засіданні 11.07.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 13.07.2007р.

    

      Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

 За даними акту перевірки (табл. 7 акту перевірки, а.с. 20) бюджетні асигнування на покриття витрат підприємства за пільгове перевезення окремих соціальних категорій громадян приміським пасажирським автотранспортом надходили на банківські рахунки позивача у періоді з 01.10.2005р. по 30.09.2006р. на загальну суму 917993 грн.

 Аналіз чинного у вищезазначеному періоді законодавства не дає суду підстав для висновку щодо звільнення від оподаткування операцій з оплатного пільгового перевезення пасажирів за рахунок бюджетних коштів.

Так, п.п. 5.1.13. п. 5.1. ст. 5 Закону №168/97-ВР (у редакції Закону, яка діяла до 31.03.2005р.) було передбачено, що надання  послуг  з  перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку, за винятком операцій з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат) звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Однак, ст. 5 Указу Президента України від 07.08.1998р. №857/98 „Про деякі зміні в оподаткуванні” (прийнятого на підставі п. 4 Розділу XV Перехідних положень Конституції України) містила приписи, які передбачали обов’язкове оподаткування з 1 жовтня 1998 року операцій з перевезення пасажирів приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, які підлягали обкладенню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків бази оподаткування, визначеної згідно з законодавством.

Як свідчать дані акту перевірки та не заперечується представником позивача, Товариством виконувалися вимоги Указу Президента України „Про деякі зміні в оподаткуванні” щодо оподаткування операцій з перевезення пасажирів у межах району, без включення до бази оподаткування податком на додану вартість лише операцій з пільгового перевезення окремих соціальних категорій громадян, оплата вартості яких компенсувалася з бюджету, мотивуючи свою позицію про не включення до бази оподаткування бюджетних субвенцій відсутністю фактично наданих послуг, поставка яких входить до об’єкту оподаткування ПДВ, роз’ясненнями податкових органів різних рівнів по цьому питанню.

Зазначені аргументи позивач наводить і стосовно періоду, який мав місце з 31.03.2005р., з настанням якого порядок оподаткування операцій з перевезення пасажирів змінився у зв’язку із внесенням змін до Закону  №168/97-ВР Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 року №2505-IV.

З прийняттям вищезазначеного нормативно –правового акту  Указ Президента України від 07.08.1998р. №857/98 „Про деякі зміні в оподаткуванні” втратив свою чинність, а п.п. 5.1.13. п. 5.1. ст. 5 Закону №168/97-ВР  зазнав суттєвих змін.

Так, п.п. 5.1.13. п. 5.1. ст. 5 Закону №168/97-ВР (у чинній редакції Закону з 31.03.2005р.) передбачено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з надання  послуг  по перевезенню  осіб  пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Отже, за наведеною нормою Закону №168/97-ВР пільгою при оподаткуванні податком на додану вартість операцій з перевезення пасажирів користуються лише ті суб’єкти господарювання, які надають  зазначені послуги в межах одного населеного пункту.

При вирішенні спірної ситуації суд виходить з того, що характер здійснюваних позивачем операцій по пільговому перевезенню пасажирів носить статус оплатних послуг, компенсація вартості яких здійснювалася з бюджету. Позивач  надавав послуги по приміському перевезенню  пасажирів. Отримані з бюджету кошти за пільгове перевезення окремих соціальних категорій громадян включав до валового доходу (стор.10 акту перевірки, а.с. 15). Отже, в будь –якому випадку, отримані Підприємством кошти не є державною допомогою у вигляді дотацій, субсидій, тощо, не підлягають поверненню до бюджету та не є безоплатно наданими, оскільки спрямовуються як плата(компенсація) за надані Товариством послуги з пільгового перевезення пасажирів.  

Таким чином, на зазначений випадок не може бути поширене і правило п.п. 3.2.7. п. 3.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР (у редакції Закону чинній з 31.03.2005р.), який передбачає звільнення від оподаткування операцій з виплат  у  грошовій  формі  заробітної  плати  (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Інших винятків (пільг) щодо оподаткування операцій з приміського перевезення пасажирів (в т.ч. і пільгових категорій) чинне у спірному періоді проведених компенсаційних бюджетних виплат законодавство не містило, тому підстав для визнання висновку органу державної податкової служби про необхідність оподаткування зазначених операцій податком на додану вартість неправомірним та скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7914 в частині визначення до сплати податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 155582 грн., суд не знаходить.

Поряд з цим, щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 67198 грн., нарахованих на оспорювану платником податків суму основного платежу на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі –Закон №2181-III),  суд констатує наступне.

Згідно з  п.п. „д” п.п. 4.4.2. п. 4.4 ст. 4 Закону №2181-III  не  може  бути  притягнутим  до  відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що  мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними  оцінками.

         У спірній по справі ситуації позивач звертався  листом від 09.02.2005 року до ДПА в Закарпатській області  для надання нею відповідного роз’яснення щодо оподаткування операцій з пільгового перевезення пасажирів і отримав відповідь на підставі листа ДПА в Закарпатській області №3324/7/15-207, яким надано роз"яснення щодо звільнення таких операцій від оподаткування податком на додану вартість (а.с. 55). Зазначене роз’яснення було надано платнику податків з врахуванням податкового роз’яснення ДПА України, надрукованого у журналі „Вісник державної податкової служби України” №4 за 2004 рік. Крім того слід зазначити, що у періодичному виданні "Бізнес-Бухгалтерія: право - податки - консультації" від 20.05.2005р. № 20/1 була висвітлена аналогічна позиція ДПА України (лист  від 20.04.2000р. №5593/7/16-1220-5).            

          З огляду на наведене, підстав для застосування до платника податків відповідальності у вигляді застосування  штрафних санкцій за заниження податкового зобов’язання по оспорюваній позивачем позиції донарахування ПДВ суд не знаходить, оскільки позивач, не включаючи  до об’єкту оподаткування податком на додану вартість операції з пільгового перевезення пасажирів, керувався наданими йому та опублікованими у засобах масової інформації податковими роз’ясненнями.  

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а оспорювані позивачем податкові повідомлення –рішення ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р.  №0002142332/0/414/231/03113940/7913 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3471,70 грн., прийняте ДПІ у Тячівському районі  за результатами рішення ДПА України від 27.04.2007 року №4175/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги ВАТ "Тячівське АТП 12141" та податкове повідомлення –рішення ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7914 в частині застосування (фінансових) санкцій у сумі 74319,30 грн., підлягають скасуванню.

     

                                                                                                                                                        

     З огляду на  викладене, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України та  ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121 п.3, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Податкове повідомлення –рішення ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р.  №0002142332/0/414/231/03113940/7913 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3471,70 грн., прийняте ДПІ у Тячівському районі  за результатами рішення ДПА України від 27.04.2007 року №4175/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги ВАТ "Тячівське АТП 12141" та податкове повідомлення – рішення ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7914 в частині застосування (фінансових) санкцій у сумі 74319,30 грн., скасувати.

В частині визначеного податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 155582 грн. за податковим повідомленням –рішенням ДПІ у Тячівському районі від 27.04.2007р. №0002142332/0/414/231/03113940/7914, у позові відмовити.

3.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

Суддя          В.І. Карпинець