СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. Справа № 917/1239/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.

за участю представників:

позивач - Данілова Н.Н.;

відповідач - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вх. №2095П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2020 року (суддя Тимощенко О.М.) у справі №917/1239/20, постановлену за результатами розгляду заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

особа, яка може отримати статус відповідача: Акціонерне товариство "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз", м. Полтава,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд: заборонити Акціонерному товариству "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) постачання природного газу на об`єктах газоспоживання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2020 у задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) - відмовлено.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з ухвалою суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2020 у справі № 917/1239/20. АТ "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України). Призначено справу до розгляду на "02" вересня 2020 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У судове засідання з`явився апелянт.

Представник АТ "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз", своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, у судове засідання, не з`явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача і відповідачів, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, вислухавши прокурора, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

На адресу Господарського суду Полтавської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" просить суд: заборонити Акціонерному товариству "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" вчиняти будь-які дії спрямовані на припинення (обмеження) постачання природного газу на об`єктах газоспоживання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що на їхню адресу 22.07.2020 року від Акціонерного товариства "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" надійшло повідомлення про припинення газопостачання №14.1/6193 від 21.07.2020 року у зв`язку з несвоєчасною та/або неповною оплатою послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу та запропоновано заявнику у термін до 78.00 години 03.08.2020 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газовикористовуюче обладнання заявника. У разі невиконання цієї вимоги постачання газу заявнику буде припинено в примусовому порядку. Зазначене повідомлення заявник вважає незаконним та дії, які можуть відбутися в зв`язку з таким повідомленням неправомірними та має намір їх оскаржити шляхом подання до Господарського суду Полтавської області позову про визнання відсутні права здійснювати заходи з припинення та/або обмеження газопостачання підприємству "Полтаватеплоенерго".

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація відповідно до статуту та ліцензій є суб`єктом господарювання у сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є суб`єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в Полтавській області, у тому числі у містах Полтаві, Карлівці, Решетилівці, смт. Котельва, смт. Машівці. Основним напрямком діяльності підприємства заявника є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів на території міста Полтави та районів Полтавської області.

Також, заявник зазначає, що дії Акціонерного товариства "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз", спрямовані на припинення постачання природного газу, не відповідають діючому законодавству, а саме: карантинним заходам, які проводяться у державі в зв`язку з епідемічною небезпекою поширення COVID-19 та порушать дотримання належних санітрано-гігієнічних умов під час карантину. Примусове зупинення постачання природного газу на об`єкти заявника призведе до повної зупинки виробничих потужностей підприємства та неможливості надання комунальних послуг усім категоріям споживачів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", зважаючи на наступні підстави.

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову.

Частина 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 138 Господарського процесуального кодексу України встановлює порядок подання заяви про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 22.08.2018 р. по справі №924/150/17, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до правового висновку, який було викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У частині 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тобто, в незалежності від подання заяви про забезпечення позову як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

В заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" вчиняти будь-які дії спрямовані на припинення (обмеження) постачання природного газу на об`єктах газоспоживання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

Також, заявник в заяві про забезпечення позову вказує на те, що предметом майбутнього позову буде вимога про визнання відсутності права здійснювати заходи з припинення та/або обмеження газопостачання підприємству "Полтаватеплоенерго".

Отже, в даному випадку, захід забезпечення позову щодо заборони Акціонерному товариству "Оператор газопровідної системи "Полтавагаз" вчиняти будь-які дії спрямовані на припинення (обмеження) постачання природного газу на об`єктах газоспоживання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" фактично призведе до вирішення спору по суті до подачі заявником позовної заяви до суду із майбутніми позовними вимогами позивача, що суперечить ст. 137 ГПК України.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали господарського суду без змін.

Керуючись статтями 269, п.1, ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2020 року у справі №917/1239/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.07.2020 року у справі №917/1239/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.09.2020 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.