ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2020 року

м. Чернівці

справа № 714/18/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.

секретар Вовкун Н.Ю.

стягувач держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

боржник ОСОБА_1

начальник Герцаївського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротян Геннадій Сергійович

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2020 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтемій С.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії начальника Герцаївського відділу держаної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Г.С.

Просила визнати неправомірними та скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень № 61201466 та № 61202472 та зобов`язати державного виконавця вилучити відомості щодо неї з Єдиного реєстру боржників в межах виконавчого провадження №61201466.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Герцаївського відділу держаної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Г.С. залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Суд, постановляючи ухвалу в частині стягнення судового збору, виходив з того, що такий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави відповідно до правил статті 452 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з неї судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок на користь держави скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок на користь держави з порушенням норм процесуального права.

Зазначала, що нормами ЦПК України не передбачено такого порядку розподілу судових витрат, як стягнення з скаржника судового збору в дохід держави у разі відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Постановою начальника Герцаївського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Г.С. відкрито виконавче провадження №61202472 щодо примусового виконання виконавчого документа №714/18/19 від 5 лютого 2020 року про зобов`язання боржника ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,8137 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно встановленого паркану та повернути її у державну власність (а.с.7).

Постановою начальника Герцаївського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Г.С. відкрито виконавче провадження №61201466 щодо примусового виконання виконавчого документа №714/18/19 від 5 лютого 2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 судового збору в сумі 1762 гривні (а.с.6).

Звертаючись до суду зі скаргою на дії начальника Герцаївського відділу держаної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Г.С. заявниця, яка є боржником за судовим рішенням, не сплатила судовий збір за подання до суду такої скарги.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, статтею 452 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Статтею 4 Закону № 3674-VI визначено розміри ставок судового збору.

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок підлягає стягненню в порядку розподілу судових витрат відповідно до правил статті 452 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець не поніс судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, а тому застосування положень статті 452 ЦПК України при стягнення судових витрат у даному випадку є помилковим.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно стягнув з заявниці суму судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок, яка підлягала сплаті за подання до суду відповідної скарги на дії державного виконавця, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц зроблено висновок про те, що провадження щодо виконання судових рішень є завершальною й невід`ємною частиною (стадією) судового провадження в конкретній справі, у якій провадження за скаргою не відкривається. За подання позовної заяви позивачем сплачено відповідний судовий збір. У розділі VII ЦПК України та в Законі № 3674-VI «не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем.

У спірному випадку заявник є не стягувачем, а боржником, а тому не звільняється від сплати судового збору.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком, який викладений у постанові Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі №573/809/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не сплатила судовий збір за подання до суду скарги на дії державного виконавця.

У частині другій статті 4 вказаного Закону № 3674-VI не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

При визначення розміру ставки судового збору слід застосовувати положення підпункту 2 пункту 1 статті 4 Закону № 3674-VI, згідно якого за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року, № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102 гривні.

З огляду на вказані вище норми за подання до суду скарги підлягав сплаті судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок (2102х0,4=840,8).

Апеляційний суд вважає, що у разі з`ясування в ході розгляду скарги на дії державного виконавця факту не сплати судового збору за подання такої скарги, судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з заявника при відмові в задоволенні скарги, а при її задоволенні з державного виконавця.

Вказаний висновок узгоджується з роз`ясненнями, які викладені в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, N 2.

За таких обставин суд першої інстанції правильно за наслідком розгляду скарги на дії державного виконавця стягнув судовий збір, який повинен сплачуватись за подання до суду скарги на дії державного виконавця.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок на користь держави ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а тому її в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 840 гривень 80 копійок на користь держави залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 3 вересня 2020 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді М.І. Кулянда

І.Б. Перепелюк