Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #88497330



Справа №628/2603/18

Провадження №2/628/12/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повне/


28 серпня 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,

представника позивача - адвоката Карпухіна Д.Ю.,

представника відповідача - адвоката Мєтєльова П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступник прав та обов`язків: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», в особі представника: Мухи Павла Валерійовича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Харківській області про звернення стягнення на предмет застави, -


встановив:


Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступник прав та обов`язків: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулося до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11245620000 від 07.11.2007р. в розмірі 221782,33 грн., звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступника прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» на предмет застави вартістю - 190353 грн., а саме автомобіль марки Toyota Avensis (рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 ), шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за рахунок чого задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступника прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», а також просить судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов`язків якого виступає - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК», (надалі за текстом - Банк) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - Позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11245620000, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі - 161800,00 гривень з цільовим призначенням кредиту: для особистих потреб, а саме на придбання автомобілю марки: Toyota Avensis, рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 з державним номерним знаком - НОМЕР_4 ).

Доповнюючи викладене, підписавши (уклавши) Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, сторони наведеного Договору визначились, що вартість предмета застави - автомобіля марки Toyota Avensis (рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 , складає: 190353,00 гри, (п. 2.2. р. 2 Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу).

Банк скористався своїм правом згідно ст. ст. 512, 514 ЦК України, уклавши: 20 квітня 2012 р. з ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» Договір Факторингу за №05/12, відповідно до умов якого відступив на користь ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» своє право вимоги заборгованості за вищенаведеним Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, водночас, звертаючись до пункту 2.3. Договору факторингу №05/12 від 20.04.2012 року - передача набуває чинності з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами, при цьому, Акт приймання-передачі, який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 до цього Договору, є доказом передачі.

Копією акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджується, що сторонами договору факторингу було підписано наведений Акт та передано право вимоги за кредитами.

Крім того, п. 3 Акту приймання-передачі визначено, що клієнт передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору за переліком наведеним у частині А Додатку 1 (Реєстр заборгованості боржників) до Договору, а Фактор цим приймає такі права вимоги за кредитами, при цьому, клієнт та Фактор підтверджують, що передача прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними Акту приймання - передачі, як передбачено у пункті 2.3. Договору.

За таких обставин, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» (новий Кредитор та Заставодержатель) набуло права грошової вимоги та застави до ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора та Заставодержателя, а первісний кредитор та Заставодержатель: ПАТ «УКІРСИББАНК» втратив такі права.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за №01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», назву товариства перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

За таких обставин, ОСОБА_2 належним чином зобов`язання за укладеним Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу не виконував, а тому, у нього утворилася заборгованість, у зв`язку з чим, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. у справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Банку задоволено у повному обсязі та стягнуто з наведених вище боржників в солідарному порядку - 164009 грн..

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 05.07.2013 року замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кредекс Фінанс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа згідно заочного рішення, постановленого у справі: № 2-504/09 (за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості), при цьому, станом на момент подання даного позову, заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником прав та обов`язків - ТОВ «Кфедекс Фінанс», не погашена, а заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. (справа: № 2-504/09), не виконано.

З огляду на викладене, у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору факторингу, наведено розмір заборгованості ОСОБА_2 , яка була переуступлена Банком ТОВ «Кредекс Фінанс» (ТОВ «Вердикт Капітал»), зокрема, заборгованість по основній сумі кредиту: 153472,67 грн. та заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 108011,60 грн.. що в загальному розмірі складає: 261484,27 грн. (станом на 14.05.2012р.).

Підсумовуючи вищезазначене, звертаючись до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 виконаного станом на 04.07.2018р., загальний розмір заборгованості наведеного Боржника перед кредитором складає: 385791,33 грн. (заборгованість по основній сумі кредиту: 153472,67 грн. + заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 108011,60 грн. + нараховані відсотки з дати переуступки боргу по дату виготовлення розрахунку згідно відсоткової ставки передбаченої Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу ( з 14.05.2012р. по 04.07.2018р.): 385791,33 грн..

За таких обставин, з врахуванням стягнутої суми з ОСОБА_2 заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. (справа: № 2-504/09): 164009 грн., розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредекс Фінанс» (ТОВ «Вердикт Капітал») складає: 221782,33 грн., яка вираховується наступним чином; 385791,33 грн. (загальний розмір заборгованості нарахований згідно розрахунку станом на 04.07.2018р.) - 164009 грн. (сума боргу, яка стягнута заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р.) = 221782,33 грн. (розмір врахованих відсотків за несвоєчасне погашення кредитного зобов`язання).

З огляду на викладене, представник ТОВ «Вердикт Капітал» (ТОВ «Кредекс Фінанс») дізнався від адміністратора одного з регіональних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ про те, що заставний автомобіль марки: Toyota Avensis (рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 з державним номерним знаком - НОМЕР_4 ), який перебуває під обтяженням - застави з відповідною державною реєстрацією в ДРОРМ, ОСОБА_2 незаконно без згоди Кредитора та Заставодержателя ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Кредекс Фінанс») був відчужений третій особі - з подальшою перереєстрацією регіональним сервісним центром МВС, з видачею Свідоцтва про реєстрацію за номером: НОМЕР_8 (державний номерний знак: НОМЕР_3 ) та власником якого являється ОСОБА_4 ..

За таких обставин, на час реєстрації права власності за ОСОБА_4 на заставний автомобіль марки: Toyota Avensis (рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 ), наведений автомобіль перебував під обтяженням на підставі Договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11245620000 від 07.11.2007р., а тому, в розумінні положень ч.1 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки за наявності діючої застави (заборони відчуження) автомобіля, ОСОБА_2 або будь-яка інша особа, не мали права без згоди Банку здійснювати відчуження даного рухомого майна.

Договір про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу за №11245620000 був укладений - 07.11.2007р. (право застави у Кредитора - Заставодержателя, виникло з 07.11.2007р.). в той час, як договір купівлі-продажу заставного автомобіля було укладено - 31.08.2011р. всупереч ч. 2 ст. 586 ЦК України, ст. 15 -16, ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про заставу», ст. 11 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»..., без згоди Заставодержателів.

Зареєстроване обтяження на предмет рухомого майна визначає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті, а тому, підсумовуючи викладене, ОСОБА_2 всупереч умовам укладеного з банком Договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу №11245620000 від 07.11.2007р., здійснив відчуження автомобіля, що є предметом застави, без дозволу та відома кредитора - Заставодержателя.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

За таких обставин, позивач - ТОВ «Вердикт Капітал» (ТОВ «Кредекс Фінанс») вважає, що у нього наявні всі підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач набув заставний транспортний засіб з обтяженням, відсутність договірних відносин між ним та позивачем ТОВ «Вердикт Капітал» (ТОВ «Кредекс Фінанс»), у даному випадку, не може бути підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет застави.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також ухвалою суду від 07.09.2018 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на транспортний засіб - марки Toyota Avensis, рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 (перереєстрований регіональним центром МВС з видачею Свідоцтва про реєстрацію за номером: НОМЕР_8 (державний номерний знак: НОМЕР_3 )), який перебуває у власності ОСОБА_4 та заборонено будь-яким способом вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні стосовно вищевказаного автомобіля.

На підставі заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Мухи П.В. про заміну первісного відповідача на належного відповідача, ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27.12.2018 року замінено первісного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступник прав та обов`язків: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», в особі представника: Мухи Павла Валерійовича до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Харківській області, про звернення стягнення на предмет застави.

25.01.2019 року до суду від представника відповідача - адвоката Мєтєльова П.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволені позовної заяви ТОВ «Вердикт Капітал» в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем за тих обставин, що вона не знала і не могла знати при купівлі Тойота Авенсіс, що він може перебувати в заставі.

Як доказ, що ОСОБА_1 була і є добросовісним набувачем підтверджується вироком Харківського районного суду Харківської області по справі №2034/1-1255/111 від 24.10.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_5 .. Про існування відповідного рішення стало відомо 22.01.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В такому рішенні (мовою оригіналу) зазначено наступне: «На основании предоставленных документов, ОСОБА_4, заранее не имея намерений выполнять взятые на себя обязательства по возврату кредита, заключил договор с ПАО "Укрсиббанк" о предоставлении потребительского кредита и залога транспортного средства №11245620000 от 07.11.2007 в сумме 161800 гривен на приобретение автомобиля, а также, договор о предоставлении потребительского кредита №11245702000 от 07.11.2007 в виде кредитной линии с лимитом 5712 гривен 59 копеек.

Согласно указанного договора, кредитные средства были перечислены на расчётный счёт ООО "Автоарт", в качестве оплаты за автомобиль "Тойота Авенсис" регистрационный номер НОМЕР_1, который ОСОБА_4 получил в ООО "Автоарт".

После этого, в период времени с 07.11.2007 по 20.06.2008, ОСОБА_4, с целью создания видимости намерения якобы исполнять взятые на себя обязательства по исполнению договора о предоставлении потребительского кредита и залога транспортного средства №11245620000 от 07.11.2007 и договора о предоставлении потребительского кредита №11245702000 от 07.11.2007, желая ввести в заблуждение сотрудников банковского учреждения, периодически вносил на расчетный счет ПАО "Укрсиббанк" денежные средства общей суммой 8327 гривен 33 копейки в счет погашения тела кредита, после чего, продолжая реализовывать свой преступный умысел, выплаты по кредиту прекратил и по состоянию на 25.07.2011 задолженность по основному телу кредита составила 153472 гривны 67 копеек.

Впоследствии, примерно в июне 2008 года, точная дата и время в ходе досудебного следствия не установлены, ОСОБА_4, достоверно зная, что автомобиль "Тойота Авенсис" регистрационный номер НОМЕР_1 является залоговым имуществом по кредиту и не подлежит отчуждению, продолжая реализацию своего преступного умысла, направленного на завладение денежными средствами ПАО "Укрсиббанк", воспользовавшись отсутствием записи в свидетельстве о регистрации указанного автомобиля о том, что автомобиль оформлен в кредит, продал указанный автомобиль, а полученные от продажи автомобиля денежные средства обернул в свою пользу и распорядился ими по своему усмотрению.

Таким образом, ОСОБА_4 завладел деньгами ПАО "Укрсиббанк" в сумме 159185 гривен 26 копеек, чем причинил ПАО "Укрсиббанк" ущерб в крупном размере.»

В судебном заседании подсудимые ОСОБА_4 и ОСОБА_5 полностью признали себя виновными в совершении преступлений, чистосердечно раскаялись в содеянном и подтвердили обстоятельства совершения преступления, как описано выше в приговоре.

Гражданский иск ПАО "Укрсиббанк" заявленный на сумму 256665 гривен 54 копейки в счет возмещения причиненного материального ущерба подлежит удовлетворению, заявленная сумма подлежит взысканию с ОСОБА_4

Вещественные доказательства: кредитное дело на имя ОСОБА_4, оформленное в отделении № 752 ПАО "Укрсиббанк"; Кредитное дело № 809490/ФЛ на имя ОСОБА_9, оформленное в отделении № 1 ПАО КБ "Надра"; документы послужившие основанием для постановки и снятия с учета в УГАИ ГУМВД Украины в Харьковской области автомобилей "Нисан Армада" г/н НОМЕР_2 и "Тойота Авенсис" г/н НОМЕР_4, а также, документы по реализации автомобиля "Тойота Авенсис" г/н НОМЕР_4; расписку ОСОБА_9 от 24.04.2009 года о получении денежных средств за продажу автомобиля "Ниссан Армада"; договор купли-продажи № 11-1183 от 02.08.2008 года; доверенность от 23.06.2008 серии ВКР № 277234 - хранить в материалах дела; автомобиль "Тойота Авенсис" г/н НОМЕР_5 переданный под сохранную расписку ОСОБА_17 - оставить последнему; мобильный телефон "Нокиа 6500-С" и сим-карту "Лайф" - конфисковать.»

Отже, вищенаведений вирок підтверджує, що ОСОБА_1 не могла знати про те, що на момент купівлі, автомобіль "Тойота Авенсіс" перебував в заставі, оскільки жодних відміток про заставу ніде не містилось; - ПАТ «Укрсиббанк» - цивільний позов по відшкодуванню матеріального збитку за суму наданого ОСОБА_2 споживчого кредиту на покупку "Тойота Авенсіс" - задоволено; - автомобіль "Тойота Авенсіс" - залишено ОСОБА_1 ..

Крім того, для надання суду доказів того, що відповідач придбала відповідний автомобіль без застав, обтяжень, направлявся запит до Універсальної автомобільної товарної біржі «Харків». Ліквідатором УАТБ «Харків» надана відповідь від 02.10.2018 року за №б/н про не можливість надати документи у зв`язку із закінченням термінів зберігання.

Відповідно до договору факторингу від 20.12.2012 року за №05/12 ПАТ «УкриСиббанк» відступив право вимоги, зокрема борг ОСОБА_2 та було передано позивачу рішення Ленінського районного суду по цивільній справі № 2-504/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором.

Однак, з вироку Харківського районного суду Харківської області по справі № 2034/1-1255/111 від 24.10.2013 року, убачається що ОСОБА 4 це ОСОБА_2 і суд цивільний позов ПАТ «УКРСИББАНК» на суму 256665,54 грн. задовольнив.

Таким чином на сьогодні наявні два рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором № 11245620000 від 07.11.2007 р.. І матеріали надані до позовної заяви не містять інформації про не сплату ОСОБА_2 боргу перед ПАТ «УКРСИББАНК».

Водночас відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що приватне обтяження на автомобіль «Тойота Авенсіс» зареєстровано 23.10.2014 року за №14598469 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 0453, м. Київ, вул. Артема, буд. 73.

На що,13.02.2019 року електронною поштою та 18.02.2019 року шляхом поштового відправлення від представника ТОВ «Вердикт Капітал» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а наданий відзив на позовні вимоги товариства представником ОСОБА_1 - відхилити за необґрунтованістю, зазначивши, щодо наявності заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Вердикт Капітал» з врахуванням наявності судових рішень про стягнення заборгованості: в матеріалах справи наявні підтверджуючі документи, зокрема, Акт приймання - передачі, п. 3 якого визначено, що Клієнт передає (відступає) права вимоги за кредитами Фактору за переліком наведеним у частині А Додатку 1 (Реєстр заборгованості боржників, який також виступає розрахунком заборгованості на дату відступлення права вимоги) до Договору, а Фактор цим приймає такі права вимоги за кредитами, при цьому, Клієнт та Фактор підтверджують, що передача прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними Акту приймання - передачі, як передбачено у пункті 2.3. Договору.

За таких обставин, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» (правонаступник прав та обов`язків якого - ТОВ «Вердикт Капітал»: Новий Кредитор та Заставодержатель) набуло права грошової вимоги та застави до ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора та Заставодержателя, а первісний кредитор та Заставодержатель: ПАТ «УКРСИББАНК» втратив такі права.

Доповнюючи наведене, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 ЦК України), що свідчить про те що станом на момент відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_2 перед первісним кредитором - ПАТ «УКРСИББАНК» погашена не була, що не виступало підставою для обмеження відступлення заборгованості (наведені фактичні обставини підтверджуються у повному обсязі залученими у формі додатку копіями наступних документів: Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11245620000 від 07.11.2007 р., Договором Факторингу за №05/12 від 20 квітня 2012р., Актом приймання - передачі, Реєстром заборгованості боржників до Договору факторингу №05/12 від 20 квітня 2012р.).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. у справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Банку задоволено у повному обсязі та стягнуто з наведених вище боржників в солідарному порядку - 164009 грн., при цьому, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.07.2013 року замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кредекс Фінанс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа згідно наведеного заочного рішення, постановленого у справі: № 2-504/09.

Отже, статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 ЦК України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, з рішення суду, в даному випадку - зобов`язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в статті 11 ЦК України, а рішення суду - лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них визначеність.

Звертаючись до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 виконаного станом на 04.07.2018р., загальний розмір заборгованості наведеного Боржника перед Кредитором складає: 385791,33 грн. (заборгованість по основній сумі кредиту: 153472,67 грн. + заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги:108011,60 грн. + нараховані відсотки з дати переуступки боргу по дату виготовлення розрахунку згідно відсоткової ставки передбаченої Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу ( з 14.05.2012р. по 04.07.2018р.): 385791,33 грн., а з врахуванням стягнутої суми з ОСОБА_2 заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. (справа: № 2-504/09): 164009 грн., розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредекс Фінанс» (ТОВ «Вердикт Капітал») складає: 221782, 33 грн., яка вираховується наступним чином: 385791,33 грн. (загальний розмір заборгованості нарахований згідно розрахунку станом на 04.07.2018р.) - 164009 грн. (сума боргу, яка стягнута заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р.) = 221782,33 грн. (розмір нарахованих відсотків за несвоєчасне погашення кредитного зобов`язання).

Вирок Харківського районного суду Харківської області по справі: №2034/1-1255/111 від 24.10.2013р. по обвинуваченню ОСОБА_2 - не встановлює правовідносини добросовісності набуття у власність заставного автомобіля ОСОБА_1 , а тому, він повинен бути виключений із числа доказів в даній справі, оскільки, предмет спору в даній справі - дещо інший.

Підставою позовних вимог виявилось те, що 07.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов`язків якого виступає - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК», та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11245620000, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі - 161800,00 гривень (Сто шістдесят одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок) з цільовим призначенням кредиту: для особистих потреб, а саме на придбання автомобілю марки: Toyota Avensis; рік випуску 2007; колір чорний; тип ТЗ Легковий седан - В; номери агрегатів: двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_5 .

Уклавши Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, сторони наведеного Договору визначились, що вартість предмету застави - автомобіля марки: Toyota Avensis (рік випуску 2007; колір чорний; тип ТЗ Легковий седан - В; номери агрегатів: двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_5 ), складає: 190353, 00 грн. (п. 2.2. р. 2 Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу).

Підпунктом 8.6. р. 8 Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу передбачено, що звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства України, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за даним Договором (п.п. 8.1. р. 8 Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Заставний автомобіль, ОСОБА_2 незаконно без згоди первісного Кредитора та Заставодержателя - ПАТ «УкрСиббанк» був відчужений третій особі - з подальшою перереєстрацією регіональним сервісним центром МВС, з видачею Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, при цьому, на даний час власником заставного автомобіля: Toyota Avensis (рік випуску 2007; колір чорний; тип ТЗ Легковий седан - В; номери агрегатів: двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_5 виступає - ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), яка згідно вищенаведених норм матеріального права та належних та допустимих в справі доказів являється заставодавцем боржника - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, водночас, Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11245620000 набрав чинності - 07.11.2007 р. (значно раніше, а ніж ОСОБА_1 набула власності на заставний автомобіль).

Підсумовуючи вищевикладене, застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. ст. 25, 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Справа Верховного Суду України №6-7цс13 від 03.04.2013), в зв`язку з чим, позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» про звернення стягнення на заставний автомобіль: Toyota Avensis (рік випуску 2007; колір чорний; тип ТЗ Легковий седан - В; номери агрегатів: двигун НОМЕР_1 ; кузов НОМЕР_5 ), який на праві власності належить ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, а наданий представником ОСОБА_1 . Відзив на позовні вимоги товариства підлягає відхиленню за необгрунтованістю.

Представник позивача - адвокат Карпухін Д.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, які просить суд задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Мєтєльов П.А. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи без її участі, та за участі її представника - адвоката Мєтєльова П.А..

Представник третьої особи: Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомлено, заяви про розгляд справи за відсутності представника не надано. Як зазначено представником Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській області Арсеньєвим В.О., раніше у судовому засіданні, автомобіль було перереєстровано офіційно сервісним центром та обтяження на автомобіль при перереєстрації не було.

Третя особа: ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, причину неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, на неодноразові судові виклики деякі судові поштові повідомлення було повернуто на адресу суду з поміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою» та «інші причини, що не дали змоги виконати пересилання поштового відправлення», поважності неявки не убачається, у зв`язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 12 ЦПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Судом встановлено та підтвердженонаявними у справі доказами, що 07.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11245620000, за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі - 161800,00 гривень з цільовим призначенням кредиту: для особистих потреб, а саме на придбання автомобілю марки: Toyota Avensis, рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 з державним номерним знаком - НОМЕР_4 (а.с. 12-20). При цьому сторони даного договору визначились із вартістю предмету застави - автомобіля марки Toyota Avensis, яка складає: 190353,00 гри, а також в додаток до цього договору було складено графік погашення кредиту позивальником (а.с. 21-23).

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 , зобов`язань за вищевказаним кредитним договором заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.03.2009 р. у справі №2-504/09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, та стягнуто з відповідачів у справі - боржників в солідарному порядку - 164009,43 грн. (а.с. 27-29).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.07.2013 року (а.с. 30) замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на стягувача ТОВ «Кредекс Фінанс» у виконавчому провадженні по цивільній справі № 2-504/09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №15376105 (а.с. 31) до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо приватного обтяження, підставою якого є договір про надання споживчого кредиту та заставу майна, 11245620000, 07.11.2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», тип обтяження - застава рухомого майна, на об`єкт - автомобіль Toyota Avensis, номер об`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації : НОМЕР_4 .

20.04.2012 р. укладено з ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» Договір Факторингу за №05/12, відповідно до умов якого відступлено на користь ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» право вимоги заборгованості за вищенаведеним Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно пункту 2.3. цього Договору, передача набуває чинності з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні права вимоги за кредитами, при цьому, акт приймання-передачі, який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 до цього Договору, є доказом передачі. (а.с. 32-36, 39-51)

Копією акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджується, що сторонами договору факторингу було підписано наведений Акт та передано право вимоги за кредитами. (а.с. 52)

Так, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» набуло права грошової вимоги та застави до ОСОБА_2 в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора та Заставодержателя.

На підтвердження наявності заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ «Кредекс Фінанс» станом на 04.07.2018 року надано відповідний розрахунок (а.с. 53-55).

Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» за №01/08-2018 від 01 серпня 2018р. «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал», назву товариства перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (а.с. 76-77).

Відповідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №56593848 (а.с. 78) до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 14598469 контрольна сума ГГ18АЕ1А7Б внесено зміни - зареєстровано звернення стягнення 13.08.2018 року, підставою є договір факторингу 05/12 20.04.2012 року ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кредекс Фінанс», реєстратором є Філія міста Києва та Київського області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Відповідно до облікової картки приватного транспортного засобу (а.с. 65) дата операції 21.06.2008 року, знято з обліку для реалізації автомобіль Toyota Avensis, кузов НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 66).

На ім`я ОСОБА_4 було видано тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_7 на транспортний засіб - Toyota Avensis, кузов НОМЕР_2 (а.с. 149-150).

02.08.2008 року укладено договір купівлі-продажу (біржова угоди з гарантією) №11-1183 між ОСОБА_2 по дов. ОСОБА_6 на підставі ЗУ «Про товарну біржу», Уставу та Правил Біржової торгівлі на УАТБ «Харків» і ОСОБА_1 , де предметом є автомобіль Toyota Avensis, кузов НОМЕР_2 (а.с. 70-72).

02.08.2008 року на підставі біржової угоди №11-1183 від 02.08.2008 року було перереєстровано транспортний засіб марки Toyota Avensis, номерний знак НОМЕР_3 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями реєстраційних операцій, які проводились з транспортним засобом Toyota Avensis, кузов: НОМЕР_2 (а.с. 159), та останній було видано відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 108).

Так, із змісту Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №57285499 (а.с. 240-242) 18.03.2014 року реєстратором - Чернігівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, зареєстровано публічне обтяження, тип якого арешт рухомого майна, підставою є постанова про арешт майна, ВП№42278603, 17.03.2014 р., ВДВС Ніжинського МРУЮ, а також є запис щодо приватного обтяження, зареєстрованого 23.10.2014 року за №14598469 реєстратором Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, 11245620000, 07.11.2007 р., АКІБ «УкрСиббанк», об`єктом обтяження є автомобіль легковий, Toyota Avensis, 2007 р.в., номер об`єкта: НОМЕР_2 , номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , боржник - ОСОБА_2 , а також містяться інші записи щодо публічного обтяження всього рухомого майна цього боржника.

Також, на підтвердження своїх заперечень представником відповідача було надано суду копії: заяви про скоєння злочину (а.с. 147-148); заяви про визнання цивільним позивачем (а.с. 149); постанови про визнання цивільним позивачем - ПАТ «Укрсиббанк» від 18.08.2011 р. (а.с. 150); постанови про провадження виїмки від 06.04.2009 року (а.с. 151); заяви №5007 від 21.06.2008 року (а.с. 152); гарантійної розписки від 17.08.2011 р. (а.с. 155); протоколу очної ставки від 22.07.2011 р. (а.с. 156-158); протоколу допиту обвинуваченого від 27.07.2011 р. (а.с. 159-161); протоколу очної ставки від 19.08.2011 р. (а.с. 162-164); обвинувального акту відносно ОСОБА_2 , затвердженого 06.09.2011 р. (а.с. 165).

У судовому засіданні було досліджено матеріали кримінальної справи №90110376 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, відповідні копії даних матеріалів, сторонами долучено до матеріалів цивільної справи.

Так, вироком Харківського районного суду Харківської області по справі №2034/1-1255/111 від 24.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, та цим вироком встановлено, що в період з 07.11.2007 р. по 20.06.2008 р. починається невиконання ОСОБА_2 зобов`язання за договором споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11245620000 від 07.11.2017 року та з якого у ПАТ «УКРСИББАНК» виникло право на звернення з позовом про звернення стягнення на предмет застави (а.с. 170-181).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з положеннями статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Стаття 27 ЗУ «Про заставу» передбачає, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

У статті 10 вищевказаного Закону визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що на момент перереєстрації спірного автомобіля ні відповідачу, а ні органу який його перереєстрував, не було відомо про обтяження.

Оскільки відповідач набув спірне майно з обтяженням, відсутність договірних відносин між ним та банком у даному випадку не може бути підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет застави.

Представником відповідача заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Із позовом позивач звернувся 28.08.2018 року, тобто після спливу трьохрічного строку для звернення до суду із позовними вимогами.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналогічний висновок викладено у п.31 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р., де зазначено, що зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Згідно ст. 3 Закону України «Про заставу» Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у випадках: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно положень ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється у випадку закінчення терміну дії права, що становить предмет застави, та в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначені у ст. 267 ЦК України, згідно з ч. 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 266 ЦК України, сплив позовної давності на вимоги про звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права власності означає, що будь-які додаткові вимоги, пов`язані із обтяженням такого предмета не можуть бути задоволені, а сам предмет є вільним від обтяжень.

Також слід зауважити, що зі спливом строку позовної давності припиняється право вимоги (переслідування або притягнення до суду) боржника, а отже припиняється зобов`язання в розумінні ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов`язані з позовною давністю.

Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Так, застава автотранспортного засобу автомобіля є припиненою. А саме звернення стягнення на предмет застави є недопустимим.

Таким чином, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, при подачі позову до суду, позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір при подачі позову до суду, у зв`язку з чим з позивача додатково підлягає стягненню у дохід держави сума судового збору в розмірі 1093,30 грн..

Частини 9, 10 ст. 158 ЦПК України передбачають, що у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Так, заходи забезпечення позову, згідно ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2018 року зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 257, 266, 267 ЦК України, суд -


УХВАЛИВ:


У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступник прав та обов`язків: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», в особі представника: Мухи Павла Валерійовича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Харківській області, про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступник прав та обов`язків: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» в дохід держави недоплачену при подачі позову суму судового збору у розмірі 1093,30 грн..

Заходи забезпечення позову, згідно ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2018 року щодо накладення арешту на транспортний засіб - марки Toyota Avensis, рік випуску 2007 р., колір чорний, тип ТЗ легковий седан - В, номери агрегатів: двигуна НОМЕР_1 та кузова: НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 (перереєстрований регіональним центром МВС з видачею Свідоцтва про реєстрацію за номером: НОМЕР_8 (державний номерний знак: НОМЕР_3 )), який перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 та заборони будь-яким способом вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні стосовно вищевказаного автомобіля, зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2020 року.




Суддя: В.В. Барабанова





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація