РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Сінані О.М.,

суддів      - Даніла Н.М.,

                      - М'ясоєдової Н.М.,

при секретарі     - Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованої споруди, треті особи - Ялтинська міська рада, ОСОБА_3 та за позовом Ялтинської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільного збудованої споруди, треті особи - виконавчий комітет Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, за апеляційною скаргою виконавчого комітету Ялтинської міської ради на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року,

встановила:

в грудні 2005 року виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що при здійснені будівельних робіт ОСОБА_2, у порушення вимог ст. 29 Закону України „Про планування та забудову території" здійснив будівельні роботи у вигляді підпірних та захисних стін з бетону та каменю. Постановою від 29.08.2005 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності, а рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1638 від 10.11.2005 року ОСОБА_2 зобов'язаний у строк до 30.11.2005 року здійснити знесення конструкцій самочинно збудованого спорудження на прибудинкової території будинку АДРЕСА_1. На підставі викладеного просив зобов'язати відповідача знести самовільно збудоване спорудження на прибудинкової території АДРЕСА_1 з відшкодуванням витрат, пов'язаних з приведенням земельної ділянки у попередній стан.

В жовтні 2007 року до суду з позовом до ОСОБА_2 звернулася Ялтинська міська рада, в якому просила зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої споруди та привести земельну ділянку у попередній стан. Зазначила, що відповідач здійснює самовільне будівництво без дозвільної документації на земельній ділянці, яка йому у власність не передавалась, у зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року у задоволенні позовів виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Ялтинської міської ради до ОСОБА_2 відмовлено.

В обгрунтування апеляційної скарги виконавчий комітет Ялтинської міської ради, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовів в повному обсязі. Зазначає, що земельна   ділянка, на якій здійснюється самочинне будівництво, є

Справа № 22-ц-7098/2008     Головуючий в 1 інстанції - Слєзко Т.В.

Доповідач -Сінані О.М.

власністю Ялтинської міської ради, а самовільна будівля, відповідно до ст. 376 ЦК України підлягає знесенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Ялтинської міської ради та пояснення ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування від 11 січня 2002 року ОСОБА_2 є власником 3/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1. 10.11.2005 року виконавчий комітет Ялтинської міської ради своїм рішенням № 1638 зобов'язав ОСОБА_2 знести самовільно вибудовану споруду на придомовій території будинку АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з вимог ст. 376 ч.ч. 1, 7 ЦК України, відповідно до яких житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Також суд виходив з того, що за висновком Кримського Республіканського протизсувного управління від 18 квітня 2007 року, знесення збудованої ОСОБА_2 споруди може привести до обрушення підпірної стінки з розвитком зсувних процесів зверху по схилу, у зв'язку з чим необхідно зберегти споруду. Окрім того, у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що у порушення вимог ст.ст. 11, 31 ч. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та незважаючи на тривалий час розгляду справи, позивачами не наданий суду навіть будь-який проект щодо зміцнення схилу чи доручення цього питання іншій особі, а тому відповідач був вимушений виконати роботи по зведенню будівлі, оскільки у іншому випадку суттєво постраждали би як його інтереси, так і інтереси інших осіб, а також державні. З наведеного судом зроблений висновок, що Ялтинська міська рада та її виконавчий комітет неналежно виконували свої обов'язки по забезпеченню безпеки громадян, і позовні заяви не можуть бути задоволені.

З такими висновками не погоджується колегія суддів та вважає їх зробленими у порушення норм матеріального та процесуального права з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 11 січня 2002 року ОСОБА_2 є власником 3/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Постановою начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 29.08.2005 року (т. 1 а.с. 7), ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП у зв'язку з порушенням вимог ст. 29 ЗУ „Про планування та забудову територій'' (дозвіл на виконання будівельних робіт), яке виразилося у самовільному здійсненні будівельних робіт зі зведення підпірних та захисних стін з бетону та каменю „буту" за адресою: АДРЕСА_1

10.11.2005 року виконавчий комітет Ялтинської міської ради своїм рішенням № 1638 зобов'язав ОСОБА_2 знести самовільно вибудовану споруду на придомовій території будинку АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що споруда, збудована ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.ст. 125 ч.3 ЗК України, ст. 376 ч. 1 ЦК України, є самовільною. Згідно зі ст. 152 ч. 2 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач можуть вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Проте, місцевий суд не врахував, що земельна ділянка, на якої здійснено відповідно будівництво не є власністю відповідача, а повноваження щодо розпорядження цією ділянкою, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, здійснює Ялтинська міська рада.

Таким чином, вважаючи, що, відповідно до постанови начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління головного архітектора виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 29.08.2005 року, будівництво відповідачем здійснюється без належного дозволу та належно затвердженого проекту, на спірні правовідносини розповсюджується дія ст. 376 ч. 4 ЦК України, відповідно до якої, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самостійне будівництво, або за її рахунок.

Проте, судом помилково застосовано дію ст. 376 ч. 7 ЦК України, якою врегульовані наслідки самочинного будівництва з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Окрім викладеного, дії або бездіяльність Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради не були предметом позову, а тому судом порушені вимоги ст. 11 ч. 1 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 303 ч.3 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 ЗК України, п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Ялтинської міської ради необхідно відмовити, як заявлених неналежним позивачем, позов Ялтинської міської ради слід задовольнити.

На підставі ст.ст. 125 ч.3, 152 ч. 2 ЗК України, ст. 376 ч.ч. 1, 4 ЦК України, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 4. 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

вирішила:

апеляційну скаргу виконавчого комітету Ялтинської міської ради задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову виконавчого комітету Ялтинської міської ради відмовити.

Позов Ялтинської міської ради задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованого спорудження та привести земельну ділянку у попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 07 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 08 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.