Судове рішення #884549
А-20/151


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2007 р.   

Справа № А-20/151   

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську  вул. Незалежності, 44, м.Івано-франківськ,76000

до відповідача  ВАТ "РОДОН"  вул.Вовчинецька,225, м.Івано-Франківськ,76000

Cуддя  Кобецька Світлана Миколаївна   

При секретарі   Попович Василь Васильович


Представники:

Від позивача:  Муц Є.Г. -  завідувач юридичним сектором, (довіреність № 871/06  від  11.05.07)

Від відповідача:  Белей О.Б.-представник АТ ВТ "Родон", (довіреність № 691 від 26.06.07 )  


СУТЬ СПОРУ: про відшкодування виплачених пенсій в сумі 1815,38 грн. в порядку регресу.


           Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2007 року відкрито провадження в справі за правилами Кодексу Адміністративного судочинства України. З урахуванням характеру правовідносин сторін, в яких  суб"єкт владних повноважень (позивач) не здійснює владні управлінські функції щодо відповідача, даний спір не є адміністративно-правовим в розумінні ст.3 КАС України,  отже, провадження у даній справі підлягає здійсненню в порядку господарського судочинства відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.             

           В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.                    

          Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти заявлених вимог позивача заперечує. В обгрунтування посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, а також відсутністю у нього належних доказів в обгрунтування позовних вимог.

          Розглянувши  матеріали  справи,   вислухавши  представників  сторін,  суд  

                                                               в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду  з вимогою про стягнення з відповідача - 1815,38 грн. заборгованості по відшкодуванню регресних вимог.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ "РОДОН" громадянам Борейко М.О., Мудрицькому М.В., Урбанович Ю.В., Суп А.Н, Бойчук П.Є., Шестаковій П.В. під час виконання ним трудових обов»язків заподіяно трудове каліцтво, в результаті чого їм відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплачується щомісячно пенсія по інвалідності (трудове каліцтво).

         В підтвердження  заподіяної шкоди подав акти про нещасний випадок на виробництві  та довідки МСЕК  (копії містяться в матеріалах справи).   

Загальна сума виплаченої пенсії по трудовому каліцтву становить 1815,38 грн.

Відповідно до ст. 460 ЦК УРСР (чинна на момент виникнення правовідносин) організація відповідальна за шкоду, заподіяну здоров”ю громадянина, пов”язану з виконанням ним трудових обов”язків, зобов”язана відшкодувати Пенсійному фонду України в Тисменицькому районі в порядку регресу суму виплаченої пенсії.

Позовні вимоги слід визнати безпідставними і такими, що не підлягають задоволеню, враховуючи наступне.

          Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

На спірні правовідносини про стягнення в порядку регресу виплаченої пенсії  поширюються положення Цивільного кодексу УРСР, в тому числі положення про позовну давність, відповідно до яких, зокрема ст. 71 загальний строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу УРСР, позовна  давність  застосовується  судом,   арбітражем    або третейським судом  незалежно від заяви сторін.

В силу ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову  є підставою для відмови в позові.

Позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведено жодних підстав в обгрунтування причин пропуску передбаченого законом строку, а отже у суду відсутні підстави для його поновлення, оскільки  відповідно до ч.2 ст. 80 Цивільного кодексу УРСР строк позовної давності підлягає поновленню судом тільки у разі поважності причин його пропуску.

Крім цього, позивачем не подано доказів на яких грунтуються позовні вимоги, зокрема, довідок про розмір фактично виплачених пенсій. Громадяни  Борейко М.О. та Мудрицький М.В. отримали виробничу травму через порушення правил по ремонту автомобіля та через неправильний прийом роботи без захисних засобів,Вихованець М.Д. через приступ епілепсії, а не внаслідок трудового каліцтва.

Враховуючи наведене,  у позові слід відмовити.


          Керуючись ст. 124,129 Конституції України,  ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,   ст.ст. 71, 75, 80 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд


Вирішив

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 

Суддя                                                            Кобецька Світлана Миколаївна

                                                            

дата підписання рішення _______











Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Шунтов Олександр Михайлович  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація