02.09.20

33/812/274/20

Справа № 488/1327/20

Провадження № 33/812/274/20        

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2020 року                                                              м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Андрієнко Л.Д.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності         ОСОБА_1

захисника                                                 Кірюхіна О.М.

       розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подане його захисником Кірюхіним Олегом Михайловичем, на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2020 року, якою

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі  10200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік

в с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2020 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 288849, 3 травня 2020 року о 11:17 год. в м. Миколаєві по вул. Теслярська, 2, ОСОБА_1 керував т/з MERSEDES E 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився в медичному закладі, що підтверджується висновком КНП «МОЦПЗ» МОР № 625 від 3 травня 2020 року, чим порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

       Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник ОСОБА_1 – Кірюхін О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити. 

       Зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не розглянуто клопотання про закриття провадження у справі, не надано можливості надати пояснення щодо відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим прийнято необґрунтоване рішення.

        Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

       Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

        Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі – Правила) передбачено , що водій         повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичног7о чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують уваги та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі – Порядок).

Відповідно до п.п.2,3,4,6,7,8 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також відповідно до Інструкції №1452, зокрема п.6 розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 3 травня 2020 року вбачається, що 3 травня 2020 року об 11:17 год. в м. Миколаєві по вулиці Теслярській біля будинку № 2 Тен М.Л. керуючи т/з MERSEDES E 220 CDI д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування з останнім запідозрили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме : звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в медичному закладі, що підтверджується висновком КНП «МОЦПЗ» МОР № 625 від 3 травня 2020 року, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Разом з тим, з матеріалів справи та відеозапису подій з нагрудного реєстратора патрульного вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд в медичному закладі та прибув в медичну установу КНП «МОЦПЗ» МОР з працівниками поліції об 11.45.

Відповідно до п.п.7,8 розділу ІІІ Інструкції №1452, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Згідно п.п.12,13 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п.12 цього розділу.

Питання відносно того, який саме необхідно відібрати вид біологічного середовища (слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров), відноситься до дискреційних повноваження лікаря, тобто вирішується лікарем на власний розсуд, безпосередньо після огляду особи, проте з обов`язковим дотриманням основоположних прав особи, додержанням конституційних принципів, зокрема Конституції України, згідно якої, кожен має право на повагу його гідності; жодна людина без її згоди не може підлягати медичним, науковим чи іншим дослідам тощо.

Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, він не відмовлявся від медичного огляду. Однак, перебуваючи у медичному закладі, він не зміг надати біохімічні зразки для аналізів у вигляді сечі у зв`язку з відсутністю фізіологічного бажання, про що свідчить відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Отже, незважаючи на ту обставину, що водій ОСОБА_1 виявляв бажання пройти медичний огляд в медичній установі та погоджувався надати біологічний матеріал для проведення дослідження, але з незалежних від нього причин та в силу свого фізіологічного стану неможливості надати саме вказаний біологічний матеріал для досліджень, а також незважаючи на значний проміжок часу перебування в медичному закладі, відібрати вказаний матеріал у ОСОБА_1 не виявилось можливим.

Однак, всупереч Інструкції лікарем не було запропоновано ОСОБА_1 інший вид дослідження та не було відібрано іншого біологічного середовища, а одразу, в порушення порядку проведення огляду, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції, яка діяла на час складання протоколу), за відмову у проходженні медичного огляду.

При цьому, відсутність технічної можливості та відповідних тестових систем в медичному закладі, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та встановлення її вини.

В результаті аналізу наданих до суду вищезазначених доказів та встановлених судом обставин апеляційний суд приходить до висновку, що твердження органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення про відмову водія від проходження від медичного огляду в зв`язку з перебуванням останнього в стані наркотичного сп`яніння ґрунтується лише на припущеннях.

Також слід зазначити, що відповідно п.4 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції метою огляду в закладах охорони здоров`я є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. А відповідно до положень п.15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

В той же час, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 лікарем складено висновок за № 652 від 3 травня 2020 року, в якому відсутні данні щодо стану сп`яніння чи відсутності стану сп`яніння ОСОБА_1 , а вказано про його відмову від проходження медичного огляду.

Проте, наведеною Інструкцією не передбачено складання Висновку щодо результатів медичного огляду вказаного змісту.

Відповідно до п.22 розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.

Наведені обставини, свідчать про порушення нормативно встановленого порядку медичного огляду водія в медичному закладі, в зв`язку з чим відповідно до положень п.22 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду від 3 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 є недійсним та не приймається до уваги.

До того ж, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду не можна вважати достовірними та об`єктивними доказами, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що свідки були присутні лише при врученні ОСОБА_1 висновку про відмову від проходження медичного огляду, до кабінету лікаря не заходили. Отже про відмову від проходження медичного огляду їм відомо зі слів поліцейських.

У відповідності до положень ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) – це протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення даної справи, з`ясував обставини неповно та не всебічно, що загалом призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на наведене, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України є невірними, оскільки в суді не доведено порушення вказаних положень Правил дорожнього руху України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції, яка діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення).

За вказаних обставин, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції, яка діяла на час складення протоколу про адміністративне правопорушення).

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в:

       Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – Кірюхіна Олега Михайловича – задовольнити.

Постанову судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська