У Х В А Л А

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 398/3086/19

провадження № 61-9893ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію,

В С Т А Н О В И В :

У 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Позов обгрунтований тим, що на початку липня 2019 року мешканець міста Олександрія Кіровоградської області ОСОБА_2 у соціальній мережі «Facebook» під нікнеймом « ОСОБА_3 » виклав таку публічну інформацію: « ІНФОРМАЦІЯ_1». Позивач вважає, що ОСОБА_2 у своїй публікації через соціальну мережу «Facebook» вказує на те, що позивач ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Олександрійського міського голови, займається розкраданням коштів, виділених на асфальтування дорожнього покриття у м. Олександрія Кіровоградської області. Користувачі соціальної мережі «Facebook» (читачі цієї інформації) розуміють, що розкрадання бюджетних коштів, передбачених на ремонт доріг у місті, є кримінально-караним діянням, передбаченим статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_2 звинуватив його у вчиненні кримінального правопорушення корупційної спрямованості, вказана інформація сприймається мешканцями м. Олександрія негативно. Відповідач розповсюдив інформацію, яка принижує честь та гідність позивача, адже є недостовірною та негативною.

Позивач також звернув увагу, що в оспорюваних висловлюваннях ОСОБА_2 не вживаються такі мовно-стилістичні засоби як гіперболи, алегорії, сатира, оспорювані висловлювання не містять оціночних слів або словосполучень, оспорювані висловлювання не містять порівнянь та не є критикою або оцінкою дій, які є обов`язковою ознакою оціночних суджень відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію». Отже, розповсюджена ОСОБА_2 інформація є фактичним та категоричним твердженням, а не оціночним судженням, тому є негативною та недостовірною, серед невизначеного кола осіб ОСОБА_2 поширив недостовірну інформацію про нібито вчинення позивачем корупційних злочинів, яка порушує його честь, гідність та ділову репутацію.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_2», яка була поширена на початку липня 2019 року відповідачем у мережі Інтернет у соціальній мережі «Facebook» на сторінці « ОСОБА_3 ». Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше 10 днів після набрання вказаним рішенням суду законної сили особисто на власній сторінці « ОСОБА_3 » спростувати поширену ним на початку липня 2019 року інформацію такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_2», текст спростування не повинен містити редагувань, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від імені відповідача, спростування повинно мати посилання на номер цивільної справи, дату проголошення судового рішення, суд, який постановив рішення, а також мати заголовок такого змісту «ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Здійснено розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, яку просив визнати недостовірною і спростувати позивач, стосувалася саме ОСОБА_1 - позивача у справі. Переписка в соціальній мережі «Facebook» користувача, зареєстрованого під іменем « ОСОБА_6 » та користувача, зареєстрованого під іменем « ОСОБА_3 », тобто відповідача, була загальнодоступною для усіх користувачів мережі «Facebook» та не була приватним листуванням. Зазначення відповідачем у публікації такого твердження як «краде» та вказівки способу, яким здійснюється ця «крадіжка», вказує на ту обставину, що ця інформація викладена у формі подачі істинних, достовірних фактів. Інформація має стверджувальний характер (фактичне твердження) та є такою, що підлягає перевірці на предмет її достовірності. Виходячи зі змісту оприлюднених відповідачем тверджень суд вважає, що інформація, розміщена відповідачем у мережі Інтернет інформує суспільство про вчинення позивачем протиправних дій під час організації та проведення асфальтування міських доріг. Суд погодився з доводами позову, що така інформація є недостовірною, негативною для позивача, принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а тому порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту в порядку та у спосіб, вказаними у позовній заяві.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 березня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поширена відповідачем інформація є оціночними судженнями, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації. Така оцінка є вираженням суб`єктивної думки відповідача, тобто є не твердженням, висловленим особисто про факт, а є оцінкою наявної або отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору. Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел.

02 липня 2020 року ОСОБА_1 поштовим зв`язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області цивільну справу № 398/3086/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 28 вересня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко