11.08.2020 Справа № 363/173/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення та про поділ майна подружжя,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання автомобіля спільним сумісним майном подружжя,

встановив:

позивач звернувся до суду з первісним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , вселити його до вказаної квартири та зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні нею.

Свої вимоги мотивував тим, що вказана квартира придбана сторонами за час шлюбу за спільні кошти, а тому є спільним сумісним майном подружжя, однак відповідачка наразі чинить йому перешкоди у користуванні вказаним майном, що змусило його звернутися до суду.

Відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати автомобіль Фольксваген Амарок, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , спільним майном подружжя та компенсувати їй половину вартості вказаного автомобіля в розмірі 245 000 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що вказаний транспортний засіб придбаний ОСОБА_1 за час шлюбу та за спільні кошти відремонтований, внаслідок чого істотно зріс у своїй вартості, реєстрація права власності на який відбулася за час шлюбу.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в суді просив про задоволення первісного позову з викладених у ньому підстав, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечив.

Пояснив, що до реєстрацію шлюбу з ОСОБА_3 більше року спільно разом з нею проживав в орендованій квартирі. До укладання шлюбу ними придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 . Оскільки вказана квартира відповідачці не підійшла, вони вирішили придбати нове житло та через три дні після реєстрації шлюбу придбали спірну квартиру, право власності на яку відповідачка без погодження з ним оформила на своє ім`я. Квартиру придбано за спільні кошти подружжя, зокрема за кошти отримані від його підприємницької діяльності та за рахунок грошових коштів, отриманих за договором позики від 30 листопада 2015 року укладеного з ОСОБА_4 . На час проведення в новій квартирі ремонтних робіт разом з дружиною проживав у її батьків, а після його закінчення близько року проживав з ОСОБА_3 у спірній квартирі. Автомобіль Фольксваген Амарок придбав у власність за невеликі кошти у несправному стані, ще до знайомства з дружиною за особисті кошти, однак оформив право власності на нього вже під час шлюбу з відповідачкою. За два роки поступово його відновлював. Оскільки їх подружнє життя не склалося в лютому 2018 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачка змінила замки в спірній квартирі, де залишилися його речі та не допускає його до неї.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 в суді проти задоволення первісного позову заперечила, зустрічний позов просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідачка в суді пояснила, що спірну квартиру придбано виключно за її особисті кошти, отримані в позику від її батька ОСОБА_5 , оскільки спільних коштів у подружжя, шлюб яких зареєстровано за три дні до купівлі квартири, не було. Крім того за час шлюбу з ОСОБА_1 ним оформлено право власності на автомобіль Фольксваген Амарок, який за спільні кошти подружжя відремонтовано, внаслідок чого істотно збільшилась його вартість.

Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до довідки - рахунку №118242 від 08 травня 2015 року придбав автомобіль Фольксваген Амарок, 2010 року випуску.

30 листопада 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір позики згідно п. 1 якого позикодавець надав позичальнику безвідсоткову позику в розмірі 300 000 грн. строком на три роки до 30 листопада 2018 року.

Факт отримання ОСОБА_1 вказаних коштів підтверджується письмовими розписками №1, 2 та 3 від 30 листопада 2015 року.

02 грудня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передав позичальнику у безвідсоткову позику 1 000 000 грн. на строк до 31 грудня 2017 року.

Згідно п. 1.2 позичальник зобов`язується використати позику (грошові кошти) для придбання квартири (майнових прав на квартиру), що розташована в м. Вишгород, Київської області та здійснення ремонтних робіт у придбаній квартирі.

Факт отримання ОСОБА_6 вказаних коштів підтверджується письмовою розпискою 02 грудня 2015 року.

12 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис №3676.

15 грудня 2015 року між ТОВ «Еліт-Фасад» та ОСОБА_1 і ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171, згідно якого продавець передав, а покупці придбали майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_3 .

Як передбачено п. 3.1 договору майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцям шляхом підписання акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості. Акт підписується сторонами не пізніше 5 робочих днів з дня введення об`єкта в експлуатацію за умови здійснення покупцем 100% оплати за загальну площу об`єкта нерухомості.

Згідно п. 4.2 вказаного договору орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладання договору складає 452 956 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 4.3.1 договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за договором: покупець перераховує 226 478 грн. 28 коп. на поточний рахунок продавця або вносить в касу продавця не пізніше ніж до 16 грудня 2015 року. Решту 226 478 грн. 28 коп. покупець перераховує на поточний рахунок продавця або вносить в касу продавця не пізніше ніж до 30 грудня 2015 року.

Згідно меморіального ордеру №@2PL400296 від 16 грудня 2015 року ОСОБА_6 внесла на рахунок ТОВ «Еліт-Фасад» 226 478 грн. 28 коп. як оплату за купівлю квартири згідно договору №ЕФ-Ш/171 від 15 грудня 2015 року.

20 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до ТОВ «Еліт-Фасад» із заявою про внесення змін до документів необхідних для реєстрації права власності на придбану квартиру у зв`язку зі зміною прізвища після реєстрації шлюбу.

25 грудня 2015 року між ТОВ «Еліт-Фасад» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171, згідно якого продавець передав, а покупці придбали майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно меморіального ордеру №@2PL460221 від 25 грудня 2015 року ОСОБА_6 внесла на рахунок ТОВ «Еліт-Фасад» 226 478 грн. 28 коп. як оплату за купівлю квартири згідно договору №ЕФ-Ш/171 від 15 грудня 2015 року.

28 грудня 2015 року між ТОВ «Еліт-Фасад» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171 від 25 грудня 2015 року, якою погоджено, що об`єктом нерухомості за вказаним договором є майнові права - квартиру АДРЕСА_1 .

28 грудня 2015 року відповідно до акту приймання-передачі майнових прав №181 до договору купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171 від 15 грудня 2015 року ТОВ «Еліт-Фасад» передав, а ОСОБА_3 прийняла майнові права на об`єкт нерухомості, що випливають з договору купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171 від 15 грудня 2015 року та додаткової угоди до нього від 28 грудня 2015 року.

Згідно п. 3 вказаного акту право власності на об`єкт нерухомості покупець набуває в день підписання цього акту та реєструє його в порядку встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до довідки ТОВ «Еліт-Фасад» №171/175 від 28 грудня 2015 року покупець ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-Ш/171 від 25 грудня 2015 року профінансувала 100% (452 956 грн. 50 коп.) вартості загальної площі квартири АДРЕСА_1 .

29 грудня 2015 року між ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» та ОСОБА_7 укладено договір №2089 про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкової території, витрат на утримання охорони, виконання інших додаткових робіт та про правила користування приміщеннями, відповідно до якого виконавець зобов`язався забезпечувати належні умови проживання споживачів. ОСОБА_1 вказаний договір не підписано.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №100982516 від 20 жовтня 2017 року, 02 лютого 2016 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Регіонального сервісного центру в м. Києві №31/26-294Аз від 25 квітня 2018 року автомобіль Фолькваген Амарок, 2010 року випуску, д.н.з. з 24 травня 2017 року зареєстрований за ОСОБА_1 .

Допитаний як свідок по справі ОСОБА_5 - батько відповідачки ОСОБА_3 , в суді ствердив, що перед укладанням шлюбу попереджав ОСОБА_1 про те, що його дочка виросла в заможній родині та звикла жити на «широку ногу», відпочивати за кордоном, гарно одягатися та відвідувати дорогі магазини та заклади, тощо. ОСОБА_1 йому пояснював, що має власний бізнес - Інтернет магазин побутової техніки, а тому зможе утримувати його дочку. Перша придбана ними квартира дочці не сподобалася, тому вони вирішили купити нову, однак грошей на неї в них не було. ОСОБА_1 просив у нього в борг на придбання квартири, але він йому відмовив та вирішив допомогти дочці та дав їй в позику 1 000 000 грн. на придбання квартири, щоб в неї було своє особисте житло. Дочка внесла свою половину вартості за квартиру, а ОСОБА_1 пообіцяв, що внесе свою частину, однак цього так і не зробив, а тому другу половину вартості квартири оплатила також дочка. Доки в новій квартирі робили ремонт, дочка з зятем жили в його квартирі. Ремонтні роботи проводили за свої кошти. Він пропонував ОСОБА_1 компенсувати витрати за ремонт квартири в розмірі 10 000 доларів США, але той відмовився.

Відтак свідок в суді ствердив, що квартиру придбано повністю за ті грошові кошти, які він надав для цього дочці. Будь-яких спільних коштів у подружжя для придбання квартири не було.

Допитана як свідок ОСОБА_8 - мати відповідачки ОСОБА_3 , в суді пояснила, що ОСОБА_1 та дочка жили на їх з чоловіком утриманні. Весілля профінансував її чоловік. Гроші на придбання спірної квартири дав дочці також її чоловік. Жодних коштів ОСОБА_1 їм не компенсував. Автомобіль Фольксваген Амарок придбавався та ремонтувався за спільні кошти.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст. 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає зазначеним критеріям.

У зв`язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15).

Як встановлено судом, спірна квартира придбана за особисті кошти відповідачки ОСОБА_3 , які остання отримала в борг від свого батька ОСОБА_5 .

Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та пояснення відповідачки ОСОБА_3 , про ці обставини повністю узгоджуються з письмовими матеріалами справи, сумнівів у суду не викликають, підстав не довіряти яким не має.

У той же час позивач ОСОБА_1 в суді не зміг спростувати показання свідків та відповідачки.

Разом з тим, доводи позивача ОСОБА_1 , про те, що отримані ним грошові кошти згідно договору позики від 30 листопада 2015 року були використані на придбання спірної квартири, належними, допустимим і достатніми доказами в суді не підтверджені.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з часу укладання шлюбу до моменту придбання спірної квартири минуло лише три дні, а відтак достатніх підстав вважати, що за цей час подружжя набуло достатнього спільних грошових коштів для придбання спірної квартири у суду немає.

Відтак в задоволенні позовних вимог первісного позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 , не є членом її сім`ї, виїхав з квартири, яка належить останній на праві приватної власності та проживає в іншому місці.

За таких обставин право позивача на користування чужим майном (спірною квартирою) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

Таким чином, підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1 про вселення його до квартири відповідачки та зобов`язання не чинити йому перешкод в її користуванні, судом не встановлено.

Відтак первісна позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання автомобіля Фольксваген Амарок спільною сумісною власністю подружжя та компенсацію половини його вартості, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.

Отже, сам по собі факт реєстрації за час шлюбу в 2017 році права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - автомобіль Фольксваген Амарок, який фактично набуто ОСОБА_1 у власність до шлюбу, 08 травня 2015 року, не дає підстав вважати, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, стороною відповідача в суді належними, достатніми та допустимими доказами не доведено, що за час шлюбу за спільні кошти вартість спірного автомобіля істотно збільшилася, а тому суд не вправі визнати його об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відтак порушених прав позивачки за зустрічним позовом в суді не встановлено, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні первісних та зустрічного позовів відмовити.

Повне судове рішення складено 26 серпня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачі за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя