УХВАЛА

31 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15191/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Славутське лісове господарство"

відповідач-1 - Закарпатська митниця ДФС

відповідач-2 - Державна казначейська служба України

розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці ДФС

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 01.07.2020

у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуюча), Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

та рішення Господарського суду міста Києва

від 30.01.2020

у складі судді Павленко Є.В.

у справі №910/15191/19

за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"

до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди у розмірі 815 362, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.07.2020 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд Закарпатська митниця ДФС звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №139/24/07-70/10 від 08.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15191/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги №139/24/07-70/10 від 08.07.2020, Закарпатською митницею ДФС предметом касаційного оскарження визначено постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 про задоволення позову Державного підприємства "Славутське лісове господарство" та стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача 815 362, 80 грн. заподіяної шкоди.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення відповідача-1 із касаційною скаргою 10.07.2020), ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на момент звернення позивача з позовом 29.10.2019), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн.

При зверненні позивача до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачів 1, 2 шкоди, заподіяної бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС, на суму 815 362, 80 грн. підлягав сплаті судовий збір у розмірі 12 230, 44 грн. (815 362, 80*1,5%).

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду у липні 2020 року постанову апеляційного суду 01.07.2020 та рішення місцевого суду 30.01.2020 у справі №910/15191/19 про задоволення позовних вимог на суму 815 362, 80 грн., відповідачу-1 належало сплатити судовий збір у розмірі 24 460, 88 грн. (12 230, 44 грн. * 200%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Закарпатської митниці ДФС №139/24/07-70/10 від 08.07.2020, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Касаційну скаргу подано відповідачем-1 на судові рішення місцевого та апеляційного судів (постанову 01.07.2020 та рішення 31.01.2020), прийняті по суті спору у справі №910/15191/19, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку в силу пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою №139/24/07-70/10 від 08.07.2020, Закарпатська митниця ДФС зазначила, що касаційна скарга на постанову апеляційного суду від 01.07.2020 та рішення місцевого суду від 31.01.2020 у справі №910/15191/19 подається на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Оскаржувані судові рішення у справі №910/15191/19 прийняті за наслідком розгляду позову Державного підприємства "Славутське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди на суму 815 362, 80 грн., завданої позивачу протиправною бездіяльністю митниці щодо неправомірної затримки вагонів, що зумовило витрати позивача з оплати за користування вагонами, зберігання та перевезення вантажу, маневрову роботу, зважування вантажів у вагонах та повідомлення власника вантажу, що перевозився у вагонах.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що колегіями суддів Верховного Суду неодноразово розглядалися касаційні скарги у справах за подібних суб`єктного складу (Закарпатська митниця ДФС як відповідач (співвідповідач)) та предмета спору (стягнення збитків (відшкодування шкоди), завданих діями (бездіяльністю) митниці щодо затримки вагонів під час проведення митних процедур) та сформовано правові позиції Верховного Суду у зазначеній категорії спорів (зокрема, у постановах 04.10.2019 у справі №910/17909/17, 19.09.2019 у справі №910/14842/18, 13.06.2019 у справі №910/4938/18, 24.06.2019 у справі №910/5163/18, 19.10.2018 у справі №910/906/18, 06.08.2018 у справі №910/19860/17, 26.07.2018 у справі №907/769/17, 27.03.2018 у справі №908/284/17).

Отже, доводи відповідача-1 про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, подібних із спірними правовідносинами у справі №910/15191/19, є помилковими та не можуть бути підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку відповідно до вимог частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас, у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі, поданій відповідачем-1 на постанову апеляційного суду 01.07.2020 та рішення місцевого суду від 31.01.2020 у справі №910/15191/19 з посиланням на неправильне застосування судами положень статті 1173 Цивільного кодексу України та статей 199, 321 Митного кодексу України, не зазначено як підстави (підстав) для касаційного оскарження судового рішення посилання на постанову (-и) Верховного Суду, в якій (-их) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та (або) не зазначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, подана Закарпатською митницею ДФС касаційна скарга №139/24/07-70/10 від 08.07.2020 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Закарпатської митниці ДФС №139/24/07-70/10 від 08.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків щодо форми та змісту поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС №139/24/07-70/10 від 08.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 залишити без руху.

2. Надати Закарпатській митниці ДФС строк на усунення недоліків касаційної скарги до 15 вересня 2020 року.

3. Роз`яснити Закарпатській митниці ДФС, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Катеринчук Л.Й.