КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Справа № 2-1190/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Неженцева О.В.
при секретарі Колесниченко Л.К.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
7 квітня 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, на обгрунтування яких послалася на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 18 грудня 1987 р. вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне з відповідачем життя не склалося з причин зловживання відповідачем спиртними напоями, в результаті чого в сім'ї виникали сварки, скандали, у присутності дітей, відповідач висловлював відносно неї погрози, образи, застосовував фізичну силу, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. З цих підстав вони у березні 2004 року припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство і майже не спілкуються між собою. Відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні малолітньої доньки, яка проживає і виховується нею. За цей час вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересами кожного із них
Посилаючись на наведене, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, судові витрати віднести на її рахунок.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав та пояснив, що у зв'язку із постійними сварками та суперечками на побутовому грунті він та позивачка припинили шлюбні відносини і проживання однією сім'єю, майже не спілкуються між собою. Погоджується з обставинами, викладеними позивачкою у позові та в судовому засіданні. Вважає, що сім'я існує формально, вони втратили порозуміння, збереження сімейних відносин є неможливим.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 18 липня 1987 р. у Палаці одруження м. Макіївки, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис № 1918. Подружжя мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає з позивачкою. На утримання малолітньої дитини відповідач добровільно аліменти не сплачує. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України и шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2004 р. припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Конфліктна ситуація між ними негативно впливає на розвиток і виховання малолітньої дитини, яка проживає за згодою батька разом з матір'ю. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім'ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Мороз) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 18 липня 1987 року в Палаці одруження м. Макіївки Донецької області, актовий запис № 1918, розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 грн., ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.