2-592/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2006 року Новогродівський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Броднікова C.O.
при секретарі Рогаліній О.О.
з участю: позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, вказуючи на те, що вона разом з вітчимом та дітьми, яких у неї п'ятеро, мешкає в квартирі АДРЕСА_1. В квартирі також прописаний ОСОБА_3, з яким вона знаходилась у фактично шлюбних відносинах з 1996 року по 2003 рік. 20.08.2004 року Новогродівським міським судом Донецької області відповідач був засуджений за ст.ст. 152 ч.4, 153 ч.3, 156 ч.2 КК України до 12 років позбавлення волі. Відповідач був засуджений за скоєння тяжких статевих злочинів у відношенні своїх малолітніх дочок, застосовуючи до них фізичне та психічне насильство та відбуває покарання у Торезькій ВК-28. Діти перенесли сильний стрес, а відповідач у листах погрожував фізичної розправою. Вважає що після того, що сталося вони не можуть мешкати в одній квартирі. Після відбування покарання відповідач може мешкати у своєї матері, на праві власності якої належить 4-кімнатна квартира в м.Донецьк, або у сестри. Відповідач не користується жилим приміщенням більше шести місяців. Просить визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою №20 по вул.Дзержинського,24 в м.Новогродівка.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов і просять його задовольнити.
Представник третьої особи ОСББ "Відродження" в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви, проти позову не заперечують та просить розглянути справу у відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_3 ознайомлений з позовом в Торезькій ВК-28. Згідно письмових пояснень позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.
Вислухавши позивачку, її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасові відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно свідоцтв про народження позивачка є матір'ю п'яти дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно типового договору найму житлового приміщення, позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_2.
Відповідно довідки та акту ОСББ "Відродження" від 07.08.2008 року за адресою: м.Новогродівка вул.Дзержинського,24/20 зареєстровані ОСОБА_9, відчім ОСОБА_10С, діти ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3С, ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3, який не проживає за даною адресою з 29.09.2003 року і до теперішнього часу.
Згідно вироку Новогродівського міського суду від 20.08.2004 року ОСОБА_3 засуджено за ст.ст. 152 ч.4, 153 ч.3, 156 ч.2 КК України до дванадцяти років позбавлення волі, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29.10.2004 року. За вироком суду обставин ОСОБА_3 засуджено за те, що він мешкаючи спільно з позивачкою по справі в спірній квартирі та виховуючи малолітніх ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в період з 1999 по 2003 роки скоїв ряд тяжкі статеві злочини відносно цих малолітніх дочок позивачки.
Згідно довідки Торезької виправної колонії №28 ОСОБА_3, засуджений вироком Новогродівського міського суду від 20.08.2004 року за ст.ст. 152 ч.4, 153 ч.3, 156 ч.2 КК України до дванадцяти років позбавлення волі, відбуває покарання з 11.12.2004 року. Початок строку покарання з 26.09.2003 року, кінець строку покарання 26.09.2015 року.
На думку суду, в даному випадку, з урахуванням визнання позову відповідачем, можливо відступити від норми п.7 ч.3 ст.71 ЖК України в частині збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім членом сім'ї наймача понад шести місяців при засудженні до позбавлення волі на певний строк, оскільки саме при спільному проживанні з позивачкою та вихованні її малолітніх дітей, відповідач скоїв відносно останніх тяжкі статеві злочини, що підтверджується вироком суду.
Відповідно до положень Конституції України, Конвенції про права дитини, СК України, Закону України "Про охорону дитинства" дитинство охороняється державою, кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, сексуальних зловживань з боку батьків, або осіб що їх замінюють.
На думку суду, з метою захисту інтересів дітей, особистої недоторканості, їх належного фізичного, духовного, морального розвитку та виховання в дусі поваги та любові в сім'ї, спільне мешкання відповідача з позивачкою та дітьми у майбутньому неможливе, а тому відповідача можна визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2 внаслідок вищезазначених гарантій і принципів законодавства, а також згоди на це самого відповідача.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст19, 33, 34 Конвенції про права дитини, ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.10 Закону України " Про охорону дитинства", ст.ст. 10, 60. 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
ОСОБА_3 визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири №20 по вул.Дзержинського.24 в м.Новогродівка Донецької області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачею апеляційної скарги на нього протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.