АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1827/2008 рік. Головуючий по 1 інстанції

Категорія 5 Харченко Л.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2008 року м.Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.

суддів: Сіренка Ю.В., Демченка В.А.

при секретарі:: Макарчук Н. С.

позивача

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він є власником двох кімнат, загальною площею 26,5 кв.м. АДРЕСА_1. Власником однієї кімнати в даній трикімнатній квартирі являється відповідачка по справі ОСОБА_1 При здійсненні договору купівлі-продажу квартири він з продавцем виконали умови договору. Позивач передав продавцеві кошти за кімнати що продавались, а продавець передав йому ключі від вхідних дверей. Але ОСОБА_1 замінила дверні замки від вхідних дверей і перешкоджає йому користуватись належним йому на праві власності житлом. Від вирішення питання про усунення перешкод в користуванні житлом в позасудовому порядку ОСОБА_1 ухиляється, чим порушує його права власника та причиняє моральну шкоду. Просив суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві власності частиною житлової квартири АДРЕСА_1 шляхом не чинення йому перешкод в заміні замків від вхідних дверей спільної квартири та стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні ним 3/5 частинами квартири АДРЕСА_1, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 гривень.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Смілянського міськрайонного суду від 10 вересня 2008 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовільняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що право власності на житло позивача порушено і порушене право підлягає до судового захисту.

Сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, де позивачу ОСОБА_2 належить в квартирі на праві власності 3/5 частини, а відповідачці ОСОБА_1 відповідно 2/5 частини. ОСОБА_1 замінила замки на вхідних дверях в квартиру, чим перешкоджає ОСОБА_2 користуватись своє власністю. На пропозицію комісії надати позивачу тимчасово ключі від вхідних дверей для виготовлення дублікатів ключів ОСОБА_1 відмовилась. Вказані обставини підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачкою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Непорушність права власності закріплена і у ст. 321 ЦК України.

Тому суд першої інстанції встановивши наявність порушеного права позивача на користування належною йому власністю прийняв передбачені законом заходи по відновленню порушеного права.

ОСОБА_2 на протязі тривалого часу був позбавлений можливості користуватись своєю власністю, частиною квартири АДРЕСА_1 по причині заміни співвласником квартири вхідних замків до квартири та відмови надати ключі від вхідних дверей позивачу для виготовлення їх дублікатів, тому беззаперечно дане порушення права власності позивача визвало в нього душевне хвилювання та відповідні переживання, чим йому причинено моральну шкоду. Згідно ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Тому суд першої інстанції встановивши наявність порушеного права власності позивача на житло та спричинення йому моральної шкоди обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення моральної шкоди. Розмір стягнутої моральної шкоди відповідає принципу розумності та справедливості і не оспорюється апелянтом.

Доводи апелянта про те, що при даних правовідносинах не передбачено стягнення моральної шкоди є неправильними, так як ст. 23 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди, тоді як за порушення права власності відшкодування моральної шкоди визначено спеціальною статтею 386 ЦК України.

Ч.2 ст. 308 ЦПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе ріїпення з одних лише формальних міркувань. Тому суд апеляційної інстанції знаходить за можливе доповнити мотивувальну частину ріїпення суду першої інстанції посиланням на ст. 386 ЦК України, так як висновки суду першої шстанції відповідають правовідносинам визначених в даній нормі закону.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні апелянтом наведених правових норм.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ріїпення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2008 року відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.