ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.07.06 р. Справа № 8/297пн
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний
комбінат ім.Ілліча", ЄДРПОУ 00191129, м.Маріуполь
до відповідача 1. Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з
обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", ЄДРПОУ 23182148, м.Донецьк
до відповідача 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Донецькій області, ЄДРПОУ 13511245, м.Донецьк
про спонукання виконати дії
Суддя Ємельянов А.С.
Представники:
від позивача: Кочін В.А.-юрисконсульт
від відповідача 1: Шубчінська Л.М.-по дов.
від відповідача 2: не з’явився
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 06.07. по 18.07.2006р.
СУТЬ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Асоціація малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ", м.Донецьк, до відповідача 2, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом - базою відпочинку "Сокіл", шляхом спонукання відповідачів прибрати з її території 32 вагончики-будиночки.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірне знаходження на орендованій ним земельній ділянці спірних об'єктів відповідачів, що перешкоджає вільному використанню позивачем цієї земельної ділянки.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №1651 від 29.09.2005р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що він не є власником спірних об'єктів та не може самостійно приймати рішення щодо їх пересування.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №14-7932 від 26.10.2005р. та доповнення до нього без номера та дати, які надійшли на адресу суду 13.07.2006р., в яких проти позовних вимог заперечує. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач 2 стверджує про відсутність у нього повноважень на прийняття рішення про перенесення спірних вагончиків-будиночків у інше місце.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
19.12.2002р. між позивачем та ЗАТ "Коксореммаш" був підписаний договір купівлі-продажу №4210.
Згідно з умовами вказаного договору ЗАТ "Коксореммаш" передає позивачу цілісний майновий комплекс бази відпочинку, який знаходиться в с.Бердянське Новоазовського району Донецької області по вул.Морській, 13а, у складі:
спального будиночку, літ.А-1, площею 23,90 кв.м.;
спального будиночку, літ.Б-2, площею 22,20 кв.м.;
спального будиночку літ.В-2, площею 23,90 кв.м.;
спального будиночку літ.Г-2, площею 25,20 кв.м.;
спального будиночку літ.Д-2, площею 25,00 кв.м.;
спального будиночку літ.Е-2, площею 24,10 кв.м.;
спального будиночку літ.Ж-2, площею 24,80 кв.м.;
спального будиночку літ.З-2, площею 22,60 кв.м.;
кухні, літ.К-2, загальною площею 73,90 кв.м.;
павільойну "Волна", літ.Л-1, загальною площею 115,90 кв.м.
При цьому, відповідно до п.1.2 договору №4210 від 19.12.2002р. вказане майно розташоване на земельній ділянці розміром 2,0812 га, яка знаходиться в межах Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
15.10.2004р. між позивачем та Широкінською сільською радою був підписаний договір оренди землі №8159, за умовами якого для розміщення бази відпочинку "Сокіл" позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,0811 га, яка знаходиться на території с.Бердянське по вул.Морській Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
Виходячи зі змісту позовної заяви, при передачі бази відпочинку "Сокіл" від ЗАТ "Коксореммаш" позивачу було встановлено наявність на території бази відпочинку 32 вагончиків-будиночків.
Як вказує позивач, вказані вагончики не були предметом договору купівлі-продажу №4210 від 19.12.2002р., проте, займають 0,4 га земельної ділянки, виділеної позивачу для утримання та обслуговування бази відпочинку "Сокіл" згідно з договором оренди №8159 від 15.10.2004р.
16.05.2005р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №09/1319 про вивезення спірних об'єктів з території бази відпочинку "Сокіл".
Проте, за поясненнями позивача, його вимоги щодо усунення перешкод у вільному використанні наданої в оренду земельної ділянки відповідачами не виконані.
За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом - базою відпочинку "Сокіл", шляхом спонукання відповідачів прибрати з її території 32 вагончики-будиночки.
Відповідачі проти позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та доповненнях до них.
Зокрема, як вказують відповідачі, перенесення на інше місце спірних об'єктів призведе до неможливості їх використання в подальшому та фактичному знищенню. В зв'язку з тим, що власником спірних вагончиків-будиночків є Міністерство аграрної політики України, а відповідач 1 та відповідач 2 є, відповідно, лише орендарем та орендодавцем спірного майна, за твердженням останніх, вони не мають права без згоди власника цих об'єктів вчиняти дії з їх пересування.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідачів до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вказувалось вище, 19.12.2002р. між позивачем та ЗАТ "Коксореммаш" був підписаний договір купівлі-продажу №4210, згідно з яким ЗАТ "Коксореммаш" передало позивачу цілісний майновий комплекс бази відпочинку, яка знаходиться в с.Бердянське Новоазовського району Донецької області по вул.Морській, 13а.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчудженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Згідно з п.1.2 договору №4210 від 19.12.2002р. сторонами було визначено, що цілісний майновий комплекс - база відпочинку "Сокіл", розташована на земельній ділянці розміром 2,0812 га, яка знаходиться в межах Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
Як встановлено судом, 15.10.2004р. між позивачем та Широкінською сільською радою був підписаний договір оренди землі №8159.
За умовами вказаного договору позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,0811 га для розміщення бази відпочинку "Сокіл", яка знаходиться на території с.Бердянське по вул.Морській, Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
За змістом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України правом оренди земельної ділянки є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Таким чином, з урахуванням норм ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, внаслідок підписання договору оренди землі №8159 від 15.10.2004р. у позивача для провадження підприємницької та іншої діяльності виникло право користування земельною ділянкою площею 2,0811 га, яка знаходиться на території с.Бердянське по вул.Морській, Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області.
Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тощо.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач позбавлений права самостійно господарювати на орендованій ним згідно з договором оренди №8159 від 15.10.2004р. земельній ділянці.
Зокрема, як вказує позивач, на вказаній земельній ділянці знаходяться 32 вагончики-будиночки, які не були предметом за договором купівлі-продажу №4210 від 19.12.2002р. підписаним з ЗАТ "Коксореммаш".
Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, 31.03.2004р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був підписаний договір оренди №1149/2004, згідно з яким відповідач 2 передав відповідачу 1 в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Орендне підприємство "Донецький виноробний завод".
За змістом наявного в матеріалах справи додатку до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Орендне підприємство "Донецький виноробний завод" до складу цього комплексу також увійшли 32 будиночки контейнерного типу.
При цьому, за поясненнями сторін, вказані будиночки розташовані на території бази відпочинку "Сокіл".
Враховуючи, що при розгляді справи для встановлення фактичного місця розташування спірних вагончиків-будиночків були необхідні спеціальні знання, відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України судом була призначена судова експертиза, за результатами проведення якої видано висновок №774/23 від 04.05.2006р.
За змістом висновку спеціаліста встановлено, що на земельній ділянці, наданій у користування позивачу за договором №4210 від 19.12.2002р., знаходяться 32 будиночки контейнерного типу, отримані відповідачем 1 від відповідача 2 на підставі договору №1149/2004 від 31.03.2004р.
При цьому, як зазначено експертом вказані будиночки розташовані по периметру огороди в один та два рядки.
За приписом ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін. При цьому, такі дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Враховуючи надані до справи документи, пояснення сторін та висновок судового експерта, факт знаходження на земельній ділянці, наданій у користування позивачу, об'єктів, орендодавцем та орендарем яких є, відповідно, відповідач 2 та відповідач 1, повністю доведений відповідними засобами доказування.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для знаходження спірних об'єктів на земельній ділянці, наданій у користування позивачу, відповідачами до матеріалів справи не надано.
При цьому, заперечення відповідачів з посилання на відсутність згоди Міністерства аграрної політики України на приватизацію спірних об'єктів судом до уваги не приймаються.
Так, відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За висновками суду, факт наявності перешкод у вільному користуванню позивачем земельною ділянкою, яка була надана йому в оренду, та, як наслідок, переданим в оренду цілісним майновим комплексом базою відпочинку "Сокіл", в зв'язку з розташуванням на ній спірних будиночків повністю підтверджено наданими до справи матеріалами.
Одночасно, документів, які б підтверджували правомірність розташування цих об'єктів на земельній ділянці загальною площею 2,0811 га, яка знаходиться на території с.Бердянське по вул.Морській, Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, до матеріалів справи не надано, а згода власника цього майна на його пересування з земельної ділянки іншої особи не потрібна.
Судом також прийнято до уваги той факт, що з боку відповідачів не надано будь-яких доказів, які підтверджують віднесення спірних об’єктів до нерухомих, що могло стати перешкодою у їх пересуванні в інше місце розташування.
В судовому засіданні 18.07.2006р. представником відповідача 1 були надані пояснення, згідно яких спірні будиночки контейнерного типу є рухомим майном, не пов’язані з землею фундаментом. При цьому, як вказували представник позивача та відповідача 1 вказані об’єкти повністю знеструмлені, до них не проведені будь-які комунікаційні мережі.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
З урахуванням норм вказаної статті, пояснення щодо віднесення спірних об’єктів до рухомого майна, надані представниками позивача та відповідача 1 в судовому засіданні 18.07.2006р., спростовують твердження відповідачів щодо неможливості пересування цих об’єктів без їх знищення та приймаються судом до уваги як доказ відсутності перешкод у переміщенні спірних об’єктів з земельної ділянки, користувачем якої є позивач.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
При цьому, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. При цьому, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем факт порушення його права на користування земельною ділянкою загальною площею 2,0811 га та цілісним майновим комплексом базою відпочинку "Сокіл", яка знаходиться на території с.Бердянське по вул.Морській, Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, внаслідок знаходження на цій земельній ділянці 32 будиночків контейнерного типу повністю доведено матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідачів проти позову є безпідставними, вимоги про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом - базою відпочинку "Сокіл", шляхом спонукання відповідачів прибрати з її території 32 вагончики-будиночки підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між відповідачами в рівних частинах.
Витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, згідно з рахунком №554 від 15.05.2006р. в сумі 566,59 грн. за приписом ст.ст.43, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають сплаті за рахунок відповідачів в рівних частинах.
Клопотання Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", м.Маріуполь, викладене в ч.3 резолютивної частини позовної заяви, щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача ЗАТ "Коксореммаш" судом залишено без задоволення як безпідставне.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", м.Маріуполь до Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ", м.Донецьк та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк задовольнити.
Зобов’язати Асоціацію малих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ", м.Донецьк прибрати з території бази відпочинку "Сокіл", яка знаходиться за адресою: с.Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул.Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки.
Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк прибрати з території бази відпочинку "Сокіл", яка знаходиться за адресою: с.Бердянське Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, вул.Морська, 13а, 32 вагончики-будиночки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ", м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", м.Маріуполь витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", м.Маріуполь витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ", м.Донецьк на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз грошові кошти, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 283 грн. 30 коп.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз грошові кошти, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 283 грн. 30 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 18.07.2006р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Ємельянов А.С. А.В.Г.