Судове рішення #8836658

Справа №1 - 98/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2008 року     Галицький районний суд Івано - Франківської області в

в складі:   головуючого судді     Клюби В. В.

секретаря     Залеської С. І.

з участю: прокурора     Головашкіна В. А.

підсудного     ОСОБА_1

       захисника     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, підприємця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого 03 червня 2008 року Галицьким районним судом за ст. 172 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі у вчиненні злочину, передбаченого ст. 222 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами - будучи підприємцем надав банкам завідомо неправдиву інформацію з метою одержання кредиту при обставинах:

З 30 липня 2001 року ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. 27 лютого 2007 року уклав з ТзОВ «Український промисловий банк» кредитний договір №72/КВ - 07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого отримав кредит в сумі 27000 гривень на поповнення обігових коштів з лімітом погашення до 26 лютого 2008 року. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором, згідно з договором застави нерухомого майна №234 від 27 лютого 2007 року, укладеного між ТзОВ «Український промисловий банк» та підприємцем ОСОБА_1 останній передав банку в заставу устаткування для виготовлення пінобетонної суміші УПС - 2 з погодженою оціночною вартістю 66 500 гривень. При заповненні заяви -анкети позичальника фізичної особи - підприємця 23 лютого 2007 року в розділі 5 в таблиці «Кредитна історія та наявність заборгованості за кредитами» умисно приховав інформацію про те, що надане в заставу майно перебуває у заставі для забезпечення виконання зобов'язань за іншими кредитними договорами в інших банківських установах, а також, що у нього є заборгованість за іншими кредитними договорами. Внаслідок цих дій ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти в сумі 27 000 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 свою винність у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним діяння і дав показання, що він перебував у скрутному матеріальному становищі і для відновлення підприємницької діяльності йому необхідні були значні кошти. Щиро кається у вчиненому.

При цьому підсудний вважає за недоцільне досліджувати докази, які є у справі, так як не оспорює фактичних обставин справи, про що подав суду письмову заяву. З таким обсягом дослідження доказів по справі погодилися в судовому засіданні інші учасники процесу.

За наведених у вироку обставин справи та доказів, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 222 ч. 1 КК України, оскільки він, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою - підприємцем, умисно надав банку завідомо неправдиву інформацію з метою одержання кредиту і підсудний повністю визнав свою винність у пред'явленому йому обвинуваченні, погодившись з обсягом пред'явленого обвинувачення.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому, відшкодування завданого збитку, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Негативно характеризуючи даних підсудного, як особи, не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді штрафу і в межах санкції ст. 222 ч. 1 КК України.

При цьому суд не розглядає позовні вимоги ТзОВ «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості, оскільки згідно представлених довідки та листа банку ОСОБА_1 повністю відшкодував завдані банку збитки.

Речові докази ( Том II а. с. 64 - 65) слід залишити в матеріалах кримінальної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 222 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Речові докази: кредитний договір №72/КВ - 07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 27 лютого 2007 року, заява - анкета позичальника фізичної особи -підприємця від 23 лютого 2007 року, розписку ОСОБА_1 від 23 лютого 2007 року із засвідченням підписом та печаткою про ознайомлення із змістом ст. 222 КК України залишити у матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано - Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний СУД-

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація